Справа № 127/8642/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Саблук С.А.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
16 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.,
суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов'язання вчинення певних дій,
16.04.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дій відповідача щодо обмеження під час перерахунку пенсії позивача за вислугу років розміром 80% від суми місячного заробітку та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії, призначеної позивачу у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячного заробітку та виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за 12 минулих місяців.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.05.2015 року позов задоволено:
- визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугою років та обмеження її розміру;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці перерахувати ОСОБА_2 пенсію за вислугою років із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Вінницької області від 23.01.2015 № 18/208 та встановити її розмір із 14 квітня 2015 року в сумі 9360,85 грн., а також виплатити різницю в пенсії за 12 минулих місяців у сумі 12481,08 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи наступне.
З серпня 2002 року по даний час ОСОБА_2 стоїть на обліку спочатку в органах соціального захисту населення, а згодом в органах Пенсійного фонду України, і отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% середнього заробітку посади прокурора.
Так, позивач з 03.08.1987 року по 31.03.2015 року працював в органах прокуратури Вінницької області та відповідний стаж його роботи на прокурорських посадах становить 27 років 07 місяців 28 днів.
В серпні 2002 року, за наявності стажу роботи - 20 років, позивач набув права на пенсійне забезпечення за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% середнього заробітку посади прокурора.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року № 505 була підвищена заробітна плата працівника прокуратури.
У зв'язку із чим, 14.04.2015 року позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про перерахунок пенсії у розмірі 90 % заробітної плати на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", до якої додав довідку Прокуратури Вінницької області від 23.01.2015 року №18/208, у якій зазначено, що заробітна плата прокурора м. Вінниця згідно вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 станом на 14.06.2012 складає 10 400,95 грн.
Однак, в листі від 15.04.2015 року №69/Д-2 відповідач повідомив, що для задоволення заяви позивача щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати по відповідній посаді відсутні законні підстави, оскільки з 01.10.2011 року перерахунок пенсії здійснюється, виходячи з розміру 80 % від заробітної плати, що зазначена в довідці, на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Позивач, не погоджуючись із відмовою пенсійного органу у проведенні перерахунку призначеної йому пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 90 % заробітної плати, звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи заявлений позов, виходив з того, що при вирішенні питання про застосування відповідних норм статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо перерахунку вже призначених пенсій, необхідно також керуватись вимогами статті 22 Конституції України, у якій, зокрема зазначено, що "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судова колегія частково погоджується із висновками суду першої інстанції по суті спірних відносин з врахуванням наступного.
Статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих.
Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 50-1 Закону "Про прокуратуру", зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. (...) Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків, з 01.05.2014 року в розмірі 70 відсотків, а з 01.01.2015 року в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".
Не зважаючи на те, що положення щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку - втратили чинність, частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", якими передбачено перерахунок пенсії, змін не зазнали у зв'язку з Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (змінилася лише нумерація частин цієї статті).
Приписами частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що внесені зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто в даному випадку у розмірі не більше 90 % від суми місячного (чинного) заробітку.
Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.12.2013 року у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 року у справі № 21-445а13. Так, за правилами частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на пенсійне забезпечення порушене і захист порушеного права можливий шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо обмеження під час перерахунку пенсії позивача за вислугу років розміром 80% від суми місячного заробітку та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії призначеної позивачу в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячного заробітку.
Разом з тим, щодо періоду захисту порушених прав позивача судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 99 КАС України у порядку адміністративного судочинства вирішуються спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, тому до зазначених правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду, визначений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За правилами частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду за умови, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи, що позивач, звернувся до суду з позовом 16 квітня 2015 року, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з 16 жовтня 2014 року.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці задовольнити частково.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та обмеження її розміру і зобов'язання вчинення певних дій скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугою років та обмеження її розміру.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 року №505 з розрахунку 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, вказаної в довідці від 23.01.2015 року №18/208, виданої прокуратурою Вінницької області, для нарахування пенсії та здійснювати йому виплату вказаної пенсії з 16 жовтня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Відповідно до частини 10 статті 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В.
Мельник-Томенко Ж. М.