02 липня 2015 року м. Київ К/800/28413/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Старокостянтинівського міськрайонного центру зайнятості на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за позовом Старокостянтинівського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-
В листопаді 2013 року Старокостянтинівський міськрайонний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю отримані в сумі 9075,13 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновокм якого погодився і суд апеляційної інстанції, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов перебування на обліку, відповідач не вчинив дій, які б свідчили про умисне невиконання своїх обов'язків та зловживання ними.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 перебував на обліку у Старокостянтинівському міськрайонному центрі зайнятості з 31.05.2012 року по 29.05.2013 року, відповідно до заяви від 31 травня 2012 року. За час перебування на обліку з 07.06.2012 року по 28.05.2013 року отримував допомогу по безробіттю. за загальну суму 9075,13 грн.
На підставі Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики та Державної податкової адміністрації України від 12.07.2006 року №259/407, постановою правління Пенсійного фонду України від 12.07.2006 року № 9-3, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.07.2006 року за №876/12750 та відповідно до Протоколу №1 від 19.03.2007 року до порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики та Державної податкової адміністрації України від 12.07.2006 року №259/407, працівниками центру зайнятості встановлено факт, про те, що ОСОБА_4 перебував у цивільно-правових відносинах із ТОВ "ТРЕЙД ІН», що підтверджено актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №290 від 9 липня 2013 року.
Відповідно до податкової інформації до акту №290 від 09.07.2013 року при перевірці (звірці) щодо розслідування страхових випадків на ТОВ "ТРЕЙД ІН" встановлено, що ідентифікаційний номер НОМЕР_1 відповідає громадянину ОСОБА_4, були нараховані та сплачені кошти єдиного внеску з винагороди згідно договору доручення на поставку, при цьому в договорах виявлено не відповідність прізвища (Пернюк), будь-які пояснення з даного факту отримати немає можливості, так як ТОВ "ТРЕЙД ІН" змінило свою юридичну адресу.
Наказом заступника директора Старокостянтинівського міськрайонного центру зайнятості №109 від 25.09.2013 року прийнято рішення про повернення незаконно отриманої допомоги ОСОБА_4 в розмірі 9075,13 грн.
Матеріали справи містять: договір доручення на поставку від 15.07.2012 року №15/07/2012/08 на поставку автомобіля Volkswagen (країна Польща); договір доручення на поставку від 28.09.2012 року №28/09/2012/11 на поставку автомобіля MERCEDES-BENZ (країна Данія); договір доручення на поставку від 20.08.2012 року №20/08/2012/13 від 20.08.2012 року на поставку автомобіля вантажного марки RENAULT (країна Польща). Як вбачається із змісту зазначених договорів, ОСОБА_4 надавав послуги по придбанню на території інших держав та постачанню на територію України для Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕИД ІН» транспортних засобів.
Зокрема, як вбачається із змісту договору доручення на поставку № 28/09/2012/11 пунктом 1,4 встановлено, що повірений повинен виконати дане йому доручення (послуги по придбанню у фірми «DANMARK» королівство Данія та інших іноземних суб'єктів господарювання і постачання з-за кордону транспортних засобів) особисто, без права передоручення, за що відповідач отримував винагороду.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.
Згідно підпункту "б" пункту 3 ст. 1 цього Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені статтею 22 Закону України "Про зайнятість населення", пов'язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.
Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Допомога по безробіттю є соціальною допомогою з боку держави громадянам, які потребують таку допомогу.
Згідно матеріалів справи, зокрема, копії закордонного паспорту ОСОБА_4, відповідач у зазначений у договорах період за межі України не виїжджав, кордон України не перетинав, будь-якого дозволу на використання своїх персональних даних не давав, а тому послуги по придбанню он території інших держав та постачанню на територію України надавати не міг.
Крім того, матеріали справи містять докази того, що за фактами підробки підпису та незаконного використання особистих даних відповідача за його заявою 19.03.2014 року порушено кримінальне провадження № 12014240010001198 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується копією витягу з кримінального провадження. Досудове розслідування по даному провадженню в зв'язку з переїздом підприємства, яке подало недостовірні відомості, в невідоме місце, триває.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_4 суми допомоги по безробіттю, оскільки в період отримання відповідачем матеріальної допомоги по безробіттю, він підприємницькою діяльністю не займався та не отримував будь-які винагороди за виконання цивільно-правових угод. За таких обставин виплата відповідачу допомоги по безробіттю відповідала цілям та завданням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Старокостянтинівського міськрайонного центру зайнятості відхилити
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: (підписи)