24 червня 2015 року Справа № 808/2026/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «АРМАТУРА УКРАЇНИ»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС України у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового-рішення від 23.01.2015 № НОМЕР_1 ,-
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 01.04.2015)
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №7/10/10-017 від 05.01.2015)
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "АРМАТУРА УКРАЇНИ" до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ МІНДОХОДІВ України у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового-рішення від 05.12.2014 № НОМЕР_2, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1000000,00 грн.
Ухвалою суду від 10.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 27.04.2015. Ухвалою від 17.04.2015 розгляд справи перенесено на 12.05.2015. Ухвалою від 12.05.2015 провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України, для надання додаткових доказів до 24.06.2015.
Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Паритет-Опт-Торг". Зазначене підприємство у період здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстровано у якості платника ПДВ, мало повний обсяг цивільної правової дієздатності.
Правочини, укладені позивачем із вказаним підприємством не мають ознак фіктивних правочинів, оскільки сторонами вони виконані в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: договорами поставки, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі та проведеним повним розрахунком між сторонами. Чинне законодавство України передбачає презумпцію правомірності правочину.
А відтак, висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Паритет-Опт-Торг" є необґрунтованими. А, відтак, податкове повідомлення-рішення є протиправним і просить його скасувати.
Відповідач проти позову заперечив, надав письмові заперечення. Зазначив, що сума податкового кредиту має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Представник відповідача зазначив, що позивач неправомірно сформував витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Паритет-Опт-Торг", оскільки господарські операції позивача з вказаним контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. В зв'язку з тим, що договори є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Вважає спірне податкове повідомлення-рішення винесеним у відповідності та на виконання вимог Податкового кодексу України, а, відтак підстав для його скасування немає.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".
Відповідно до ст.160 КАС України, в засіданні 24.06.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови і оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як свідчать матеріали справи, у період з 27.10.2014 по 31.10.2014 посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області на підставі наказу від 27.10.2014р. №903 та направлень від 27.10.2014р. №873, №874 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТД "Арматура України" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" (код ЕДРПОУ 38993683) за березень 2014р.
За результатами проведення вказаної перевірки контролюючим органом було складено Акт від 07.11.2014 року №1392/22-12/36246614 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою ТОВ "ТД "Арматура України" (акт документальної позапланової виїзної перевірки від 07.1 1.2014 р. № 1392/22-12/36246614) встановлені порушення: пп.14.1.181. п.14.1 ст. 14, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за березень 2014 року у сумі 80000 грн.
Зважаючи на виявлені порушення на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.12.2014 № НОМЕР_2, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1000000,00 грн.
Позивач здійснював адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, але його скарги залишені без задоволення, а повідомлення-рішення - без змін.
Як свідчать матеріали справи та пояснював представник відповідача в ході судового розгляду, висновки перевірки базують на наступному:
Відповідно до договору від 10.01.2014 р. № 1001/14 укладено договір з ТОВ "Паритет-Опт Торг" по комплектації та зборці запорної арматури.
Відповідно до актів здачі-прийняття робіт та податкових накладних зазначена номенклатура послуг продавця послуги з комплектації та зборці запорної арматури, але згідно п 4.1.2 договору № 1001/4 від 10.01.2014 р. проводяться роботи по капітальному ремонту обладнання.
Актом перевірки встановлено, що в договорі не вказано місце надання послуг. На запит ДПІ від 30.10.2014 р. № 11674/10/08-22-12 про надання пояснень про місце проведення послуг пояснення не надавались.
Крім того, ДПІ отримано акт ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 03.07.2014 №148/08-27-221 1/38993683 ""Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ", щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.14 р. по 30.04.14 р.", згідно якого встановлено, що "Згідно довідок ОУ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 18.04.2014р. №1483, від 21.05.2014р. №1891, 03.06.2014р. № 2103, від 01.07.2014р. №2472 ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" за податковою адресою (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 7) не знаходиться.
Інформація щодо наявності у ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, технічний персонал, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів відсутня.
Згідно зареєстрованих податкових накладних в реєстрі ЄРПН встановлено, що номенклатура товарів (послуг) не є ідентичною. У зв'язку з зазначеним неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі-продажу у просторі і часі. Не підтверджено податковий кредит ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" по ланцюгу придбання від контрагентів - постачальників та податкові зобов'язання підприємства
Поставка придбаного ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" у січні - квітні 2014р. товару не відбувалась.
ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" не надані документи, які засвідчують факт перевезення ТМЦ в адресу покупців (шляхові листи, товарно-транспортні накладні, укладені угоди на перевезення продукції, акти виконаних робіт, інші документи), паспорти якості та сертифікати відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) на поставлену продукцію. Крім цього на момент проведення звірки відсутня будь-яка інформація про наявність у ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" автомобільного чи іншого транспорту, необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень
Таким чином, документально не підтверджено жодним первинним документом фінансово-господарські відносини ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями ."
Таким чином, відсутність необхідних умов до досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій. спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене по ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 з контрагентами - покупцями, у т.ч. ТОВ "ТД "Арматура України".
Таким чином, як зазначив представник відповідача, підставами донарахування сум податку на додану вартість стали первинні документи виписані ТОВ "Паритет-Опт-Торг" на адресу позивача, на підставі вчинених нікчемних правочинів.
Дослідивши матеріали справи, та заслухавши представників сторін, суд не може погодитись із твердженнями податкового органу та вважає обставин, на які посилається відповідач такими, що не відповідають діючим нормам законодавства. Інформація, викладена в Акті щодо встановлених порушень не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.
За приписами п.14.1.18, п.14.1.181 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Так, пунктом 198.3. ст.198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.201.1. ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ). Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПКУ). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8. ст.201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПКУ).
Підпунктом 198.6 п.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 10.1. Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" зазначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, а також інших подібних документів.
Отже, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платником податків-покупцем. Лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку-покупця, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспірно позбавляють покупця права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів, отримання послуг - таких як обов'язкова сплата постачальниками сум податку до бюджету, у т.ч. по ланцюгу постачання товару (послуг) тощо, у Податковому кодексі України не передбачено.
Таким чином, податковий кредит формується за умови списання платником податків грошових коштів в оплату товарів (робіт, послуг)/отримання ним товару, та повинен підтверджуватися податковою накладною.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "ТД "Арматура України" не купувало у ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" товари, в перевіряємому періоді ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" надавало послуги Позивачу відповідно до Договору послуг від 10.01.2014р. №1001/14 про виконання послуг з комплектації та зборки запорної арматури.
Отже, інформація з Акту ДПІ у Комунарському районі ОСОБА_3 від 03.07.14 щодо номенклатури закупок ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" не стосується предмета господарської операції між ТОВ "ТД "Арматура України" та ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ".
Відповідно до умов вказаного договору виконавець (ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ") у березні 2014 року виконав роботи з комплектації та зборки запорної арматури, що підтверджується актами здачі-приймання робіт, наданими до перевірки та відображеними в акті перевірки.
Виконавець виконував роботи з комплектації та зборки запорної арматури, тобто роботи відповідають предмету договору.
Наявність в договорі пункту щодо обов'язків Виконавця провести роботи з капітального ремонту устаткування не є обставиною, що впливає на предмет договору та характер виконаних за згодою сторін робіт, отже не може бути підтвердженням думки ДПІ про фіктивність виконаних робіт. Договір на сьогодні не визнаний судом недійсним.
Умовами вказаного договору не передбачалась можливість передоручення обов'язку щодо виконання послуг/робіт іншими ніж виконавець за договором особами.
Виконання робіт здійснювалось працівниками ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" у кількості 2-х інколи 3-х осіб інструментами Виконавця.
Вищевказані роботи проводились на майданчику біля складу та в самому складі, орендованому ТОВ "ТД "Арматура України".
ТОВ "ТД "Арматура України" має у тимчасовому користуванні гараж заг.пл. 86,5кв.м. та склад заг. пл. 198,2 кв.м., що підтверджується договором оренди нерухомого майна №0103 від 01.03.2011р. з додатковою угодою про продовження строку дії, актом від 01.03.2011р. приймання-передачі в оренду вказаного майна.
Як відображено в Акті факт проведення даних господарських операцій посвідчується дослідженими під час перевірки первинними документами : актами здавання-приймання робіт/послуг; податковими накладними, платіжними дорученнями.
Таким чином, характер наданих робіт та наявні первинні документи свідчать про надання послуг саме ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" та відсутність участі будь-яких третіх осіб у процесі надання вказаних робіт.
За приписами ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.
Як вже зазначалося вище і не спростовується актом перевірки, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо змісту та форми первинних документів, підтверджують фактичне отримання позивачем товару та послуг від постачальників, оскільки містять повну інформацію щодо змісту та обсягу господарської операції, а також щодо дати та місця її здійснення та свідчать про реальні зміни в структурі активів та зобов'язань позивача.
Вказані вище податкові накладні були виписані ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" - належним платником ПДВ. Станом на перевіряємий період, а саме на березень 2014 року ТОВ "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ" було зареєстровано як платник ПДВ та мало відповідне свідоцтво.
Реальність проведення господарської операції за Договором підтверджується і проведенням відповідної оплати наданих послуг згідно платіжних доручень №247 від 15.04.14 на суму 28800,00грн., №255 від 17.07.14 на суму 2400,00грн., №1837 від 27.05.14 на суму 48800,00грн., №408 від 17.06.14 на суму 54500,00грн., №779 від 08.10.14 на суму 90200.00ірн. Разом 224700,00грн.
Таким чином, контролюючий орган, помилково прийшов до висновку про нереальність господарських операцій між TOB "ТД "АРМАТУРА УКРАЇНИ" та TOB "ПАРИТЕТ-ОПТ-ТОРГ".
Тому посилання на п.198.3, п.198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 ПКУ в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, та, відповідно податкове повідомлення-рішення із посиланням на вказані норми є неправомірним.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про "нереальність" здійснених позивачем господарських операцій є безпідставним, оскільки на його підтвердження відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу. Відповідачем не надано також доказів підробки документів або їх фіктивності на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 статті 203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 1 ст. 234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що зміст вказаного вище договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, яка є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків.
З наведеного випливає, що в разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податків до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Таким чином, за результатом розгляду справи, суд приходить до висновку, що виявлені в акті порушення не підтверджуються матеріалам справи, а тому спірне податкове повідомлення - рішення винесено безпідставно та є таким, що підлягає скасуванню.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 № НОМЕР_2, щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС України у Запорізькій області від 05.12.2014 № НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД "АРМАТУРА УКРАЇНИ" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1000000,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "АРМАТУРА УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ36246614) судові витрати у розмірі 200 грн. (двісті гривень) .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 20.07.2015.
Суддя О.М. Нечипуренко