Окрема думка
до рішення у справі 807/417/15
21 липня 2015 року
судді Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилка Сергія Євгеновича стосовно Постанови Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена в адміністративній справі № 807/417/15, за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій Міністерства юстиції України щодо попередження ОСОБА_1 08 лютого 2015 року про звільнення її із займаної посади начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства юстиції України, якою просила суд визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо попередження ОСОБА_1 08 лютого 2015 року про звільнення її із займаної посади начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року, що ухвалена в адміністративній справі № 807/417/15, позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій задоволено частково. Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Міністерства юстиції України щодо не запропонування у попередженні ОСОБА_1 - начальнику ОСОБА_2 Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області - всіх наявних вакантних посад у Головному територіальному управлінні юстиції у Закарпатській області станом на 08 лютого 2015 року.
На підставі статті 25 частини 3 КАС України вважаю за доцільне висловити окрему думку стосовно ухваленої 24 червня 2015 року постанови Закарпатського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 807/417/15.
Відповідно до статті 40 частини 1 пункту 1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року за № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані, зокрема, з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
З викладеного вбачається, що зміни в організації виробництва і праці як підстава для застосування роботодавцем статті 40 частини 1 пункту 1 КЗпП України та статті 49-2 КЗпП України - це зміни об'єктивного характеру, що впливають на організацію праці конкретного працівника, його трудову функцію тощо.
Під час судового розгляду справи встановлено, що 30 січня 2015 року відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 115/5 "Деякі питання діяльності територіальних органів Міністерства юстиції України" переіменовано головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі на головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
На підставі, зокрема, цього наказу 08 лютого 2015 року позивача попереджено про наступне звільнення з посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у порядку статті 49-2 КЗпП України.
16 лютого 2015 року факт перейменування юридичної особи Головного управління юстиції у Закарпатській області на Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області було зареєстровано в установленому порядку, що підтверджується наявним у справі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
17 лютого 2015 року (після проведення відповідної реєстраційної дії) наказом Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області № 100/4 "Про введення структури та штатної чисельності ГТУЮ у Закарпатській області" у зв'язку з перейменуванням Головного управління юстиції у Закарпатській області на Головне територіального управління юстиції у Закарпатській області вирішено ввести в дію з 17 лютого 2015 року структуру та штатну чисельність і штатний розпис Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області у Закарпатській області. Посаду начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області скорочено; введено посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань виконавчої служби - начальника ОСОБА_2 державної виконавчої служби; перейменовано ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області на ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
Вважаю, що саме по собі перейменування державного органу (без його ліквідації чи реорганізації) не тягне за собою змін в організації виробництва і праці за відсутності інших доказів, що свідчать про наявність будь-яких змін, які впливають на трудову функцію працівника. У матеріалах справи наявні докази внесення до трудових книжок інших працівників перейменованого ОСОБА_2 державної виконавчої служби (крім позивача) записів про факт такого перейменування без будь-якого звільнення чи переведення у зв'язку з таким перейменуванням.
Крім того, чисельність працівників - це списочний склад працівників і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості ( кількість працівників не змінилася). Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Скорочення штатів - зменшення кількості посад, які передбачені штатним розкладом. З аналізу штатних розписів ОСОБА_2 державної виконавчої служби до та після перейменування не вбачається скорочення кількості ні працівників, ні посад (управління ДВС як до перейменування очолював начальник , так і після перейменування ГУЮ у ГТУЮ управління ДВС так само очолює начальник).
Також не можна вважати фактичним скороченням, і не є по суті такими змінами, що тягнуть за собою звільнення позивача, виведення з штатного розпису посади керівника ОСОБА_2 державної виконавчої служби, яку займає позивач, і одночасне введення посади керівника перейменованого ОСОБА_2 державної виконавчої служби, оскільки обсяг повноважень керівника цього ОСОБА_2 до та після його перейменування збігається, про що свідчить порівняльний аналіз Положення про ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області та Положення про ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області. Зміна назви посади з начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з питань виконавчої служби - начальника ОСОБА_2 державної виконавчої служби; перейменування ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області на ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області не є зміною в організації виробництва і праці, оскільки не тягне за собою збільшення обсягу повноважень працівника, який обіймає цю посаду і протилежного відповідачем не доведено. Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника не є зміною основних обов'язків за посадою, як на це вказує представник відповідача.
Крім того, зміни в організації виробництва і праці - це раціоналізація робочих місць, запровадження нових форм організації праці, як от запровадження бригадної форми організації праці замість індивідуально і, навпаки, впровадження передових методів, технологій, тощо (пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"). Наявність таких змін відповідачем не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Таким чином, посаду позивача ОСОБА_2 державної виконавчої служби до та після перейменування збережено, перейменування не вплинуло ні на обсяг функцій цього ОСОБА_2, ні на трудову функцію позивача, відсутні будь-які зміни в організації виробництва і праці, у зв'язку з чим підстав для застосування статті 40 частини 1 пункту 1 КЗпП України та, відповідно статті 49-2 КЗпП України у відповідача не було.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості вчинених дій щодо попередження позивача про наступне звільнення, вважаю, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
Суддя Гаврилко С.Є.