ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.07.2015Справа №910/13646/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА»
простягнення 13408,15 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Городецький А.К. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13408,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №1643а/13хр від 16.04.2013, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "ЗАЗ TF 69YO", реєстраційний номер ВТ2730АХ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015 порушено провадження у справі №910/13646/15, розгляд справи призначено на 20.07.2015.
Представник позивача в судове засідання 20.07.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, а також подав клопотання про долучення документів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 20.07.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.04.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», як страховиком, та Кубраковою Наталією Михайлівною, як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №1643а/13хр, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "ЗАЗ TF 69YO", реєстраційний номер ВТ2730АХ.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема ДТП, а вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство «Кредобанк».
Строк дії договору встановлено з 26.04.2013 до 25.04.2014.
11.11.2013 о 09 год. 50 хв. в м. Херсоні на Миколаївському шосе, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки "ЗАЗ TF 69YO", реєстраційний номер ВТ2730АХ та автомобіля марки «ISUZU NQR 71P», реєстраційний номер АА9193СВ, а саме: Хрисанов І.В., працюючий водієм у ТОВ «Данон», керуючи автомобілем «ISUZU NQR 71P», реєстраційний номер АА9193СВ, рухаючись по другорядній дорозі перед виїздом на площу Ганібала не надав перевагу в русі автомобілю "ЗАЗ TF 69YO", реєстраційний номер ВТ2730АХ, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів та вони отримали механічні пошкодження.
Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 10.12.2013 у справі №648/4845/13-п Хрисанова Ігоря Володимировича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
11.11.2013 власник застрахованого автомобіля "ЗАЗ TF 69YO", реєстраційний номер ВТ2730АХ звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, в якій просив виплатити відшкодування згідно умов страхування на СТО - Публічне акціонерне товариство «ХЕРСОН-АВТО» для здійснення ремонту.
Згідно з калькуляцією №СЧ-000689 від 18.11.2013, що була складена СТО - ПАТ «ХЕРСОН-АВТО», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «ЗАЗ TF 69YO», реєстраційний номер ВТ2730АХ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 14218,15 грн. з ПДВ.
Відповідно до Висновку №405 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку завданого власнику автомобіля «ЗАЗ TF 69YO», реєстраційний номер ВТ2730АХ в результаті його пошкодження при ДТП, складеного 27.11.2013 оцінювачем Дадоновим В.В. (свідоцтво №447 Міністерства юстиції України від 31.10.2007) матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «ЗАЗ TF 69YO», реєстраційний номер ВТ2730АХ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 13661,03 грн.
З урахуванням умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №1643а/13хр від 16.04.2013 та у відповідності до норм чинного законодавства, позивач склав страховий акт №1.001.13.16924/VESKO44549 від 18.12.2013, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «ЗАЗ TF 69YO», реєстраційний номер ВТ2730АХ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 13918,15 грн.
Вигодонабувач Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» листом №49-12323/13 від 18.12.2013 повідомив ПрАТ «СК «АХА Страхування», що не заперечує проти перерахування коштів страхового відшкодування по клієнту Кубраковій Н.М. безпосередньо на СТО для проведення відновлювальних робіт.
На підставі складеного страхового акту №1.001.13.16924/VESKO44549 від 18.12.2013, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного страхування наземного транспорту №1643а/13хр від 16.04.2013, сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 13918,15 грн. на рахунок СТО - ПАТ «ХЕРСОН-АВТО», що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №79 105 від 19.12.2013.
Публічним акціонерним товариством «ХЕРСОН-АВТО» складено та підписано акти виконаних робіт №ЗА-0000122 від 23.01.2014 на суму 12043,64 грн. та №ЗА-0000135 від 27.01.2014 на суму 1874,51 грн.
В подальшому, позивач звертався до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» із заявою про регресні вимоги №1001 АГ/АХА від 05.05.2014, в якій просив відшкодувати в порядку регресу 13918,15 грн., втім відповідач відповіді не надав та виплату не здійснив.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «ISUZU NQR 71P», реєстраційний номер АА9193СВ, яким спричинено ДТП, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Данон» та знаходився під керуванням водія Хрисанова Ігоря Володимировича, який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з вказаним товариством.
За умовами ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «ISUZU NQR 71P», реєстраційний номер АА9193СВ, встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна транспортному засобу «ЗАЗ TF 69YO», реєстраційний номер ВТ2730АХ, повинна бути відшкодована Товариством з обмеженою відповідальністю «Данон», як роботодавцем винної у вчиненні ДТП особи.
Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Данон», як власника автомобіля «ISUZU NQR 71P», реєстраційний номер АА9193СВ, застрахована Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» згідно із полісом серії АВ №4317182, що діяв на момент ДТП.
Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З матеріалів справи вбачається, що полісом серії АВ №4317182 встановлений ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000,00 грн., а також франшиза - 510,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів").
Зі змісту вказаних приписів вбачається, що обов'язок з визначення причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків, завданих майну потерпілої особи, покладається на страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, тобто на відповідача.
Втім, відповідач не скористався своїм правом проведення оцінки з визначення розміру матеріального збитку, завданого ДТП, яка відбулася 11.11.2013, після отримання від позивача вимоги про здійснення відповідної виплати.
У свою чергу, відсутність вказаних дій з боку відповідача не позбавляє позивача права на отримання відшкодування в межах понесених ним витрат у вигляді виплати страхового відшкодування.
Як зазначалося вище, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до страховика, який здійснив обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Отже, визначальним моментом для звернення з такою вимогою є сам факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 13918,15 грн. (на підставі калькуляції №СЧ-000689 від 18.11.2013 особи, яка здійснювала ремонт) на користь страхувальника не суперечить вимогам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки, вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за Договором добровільного страхування наземного транспорту №1643а/13хр від 16.04.2013, а Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.
Відтак, оскільки з приписів вищевказаних норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються позивача (страховика за договором добровільного страхування наземного транспорту), дії якого не регулюються цим Законом, у суду відсутні підстави перекладати на позивача обов'язки відповідача, який є страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
До того ж, вказаним Законом не передбачено обов'язкового проведення суб'єктами оціночної діяльності незалежної професійної оцінки шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок ДТП, тобто необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки, а під оціненою шкодою в ньому розуміється передусім шкода, оцінена страховою компанією.
При цьому, доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП є платіжне доручення №79 105 від 19.12.2013, а звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах викладено в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 року у справі № 910/7163/14.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ TF 69YO», реєстраційний номер ВТ2730АХ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 14218,15 грн. з ПДВ, а до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої ним суми.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АЕ/1877326 розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13408,15 грн. (13918,15 грн. (сума страхового відшкодування) - 510,00 грн. (франшиза) = 13408,15 грн.).
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13408 (тринадцять тисяч чотириста вісім) грн. 15 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 22.07.15
Суддя О.А. Грєхова