Справа № 2-а-1309/10
16 листопада 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого -судді Савіцького Л.П.,
при секретарі -Сегень Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Київській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 в поданому суду позові просить поновити строк на оскарження та скасувати постанову від 13.04.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. у відповідності зі ст. 122 ч. 1 КУпАП і посилається на те, що вказаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він того ж числа о 09 годині 42 хвилин на 53 км. а/д Київ-Чоп в с. Калинівка, керуючи автомобілем, перевищив швидкість руху на 26 км./год., рухався зі швидкістю 86 км./год., що було зафіксовано приладом «Візир» 0812482. Невинність свою мотивує тим, що швидкості не перевищував, покази приладу «Візир» є сумнівними, оскільки такий знаходився в руках інспектора, а не був закріплений стаціонарно. Причиною порушення строку звернення до суду з позовом зазначає невчасне отримання постанови з вини відповідача, зі змістом такої він зміг ознайомитися лише 25.10.2010 року у відділі ДВС.
В судове засідання позивач подав заяву, згідно якої вину у вчиненні правопорушення визнає та просить обмежитись усним зауваженням, не заперечує щодо розгляду справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з наявної у справі постанови серія АІ № 234351 від 13.04.2010 року, ОСОБА_1 того ж числа о 09 годині 42 хвилин на 53 км. а/д Київ-Чоп в с. Калинівка, керуючи автомобілем, перевищив швидкість руху на 26 км./год., що було зафіксовано приладом «Візир» 0812482.
Вказане не заперечувалось позивачем, про що останнім зазначено в заяві від 16.11.2010 року.
Тому, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.4 ПДР України, а звідси скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, при застосуванні стягнення, відповідачем, на думку суду, не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його майновий стан, обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, згідно вимог ст. 33 КУпАП.
Як встановлено, відносно ОСОБА_1 органом ДАІ не надано негативних характеристик щодо його поведінки в побуті та як водія - учасника дорожнього руху. Не враховано вчинення правопорушення, яке не потягло будь-яких негативних наслідків.
Слід врахувати і факт визнання вини позивачем.
Сукупність вказаних пом'якшуючих обставин, особа винного, значно знижують ступінь його вини та характер вчиненого, а звідси дають підстави у відповідності до ст. 22 КУпАП визнати вчинене ним правопорушення малозначним, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням і справу закрити.
Крім цього, враховуючи не виконання відповідачем вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП про вчасне вручення правопорушнику копії постанови, в наслідок чого позивач не міг вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, суд знаходить необхідним поновити йому строк звернення до суду.
Керуючись ч. 1 ст. 122, 22, 33, 293 КУпАП, ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за захистом його прав.
Постанову інспектора ДПС Бородянського взводу ГУМВС України в Київській області серія АІ № 234351 від 13.04.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. - змінити.
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та за малозначністю вчиненого звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням та справу провадженням закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий