донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.07.2015р. справа №908/1813/15-г
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівПопков Д.О., Марченко О.А., Зубченко І.В.
при секретарі судового засідання Максимовій О.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Самокиша В.Ю. (за довіреністю №23-12/14-34 від 23.12.2014р.);
від відповідача: Купирьов М.Є. (за довіреністю від 05.05.2015р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА», м. Донецьк
на рішення господарського суду Запорізької області
від21.05.2015р. (повний текст підписано 26.05.2015р.)
по справі№908/1813/15-г (суддя Смірнов О.Г. )
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА», м. Донецьк
простягнення 291546,97грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА» м. Донецьк (Відповідач) про стягнення заборгованості 291546,97грн. за договором фінансового лізингу № LC6036-11/11 від 16.02.2012 року.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р (суддя Смірнов О.Г.) у справі №908/1813/15-г вказаний позов задоволено - стягнуто з Відповідача на користь Позивача 291546,97грн. заборгованості та 5830,94грн. витрат на судовий збір.
Рішення місцевого суду вмотивовано доведеністю матеріалами справи факту невиконання Відповідачем обов'язку зі сплати щомісячних лізингових платежів за договором фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012р. за період січень-березень 2015р. попри належне виставлення Лізингодавцем відповідних рахунків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПА» м. Донецьк, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. у справі №908/1813/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає: безпідставне відхилення місцевим судом його клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Господарським судом м. Києва позовної заяви про зміну договору фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012р.; ненадання Позивачем розрахунку заявлених позовних вимог та належним чином засвідчених копій доказів.
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Зубченко І.В., Марченко О.А.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 21.07.2015р. о 14.00 год.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Скаржника у судовому засіданні 21.07.2015р. підтримав вимоги апеляційної скарги та надав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва за позовом про внесення змін до договору фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012р.
Представник Позивача у судовому засіданні 21.07.2015р. проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив, вказуючи на відсутність неможливості вирішення спору в межах справи №908/1813/15-г, та підтримав викладену у наданому 20.07.2015р. до канцелярії суду відзиві позицію щодо безпідставності вимоги апеляційної скарги.
На вимогу апеляційного суду Позивач надав розрахунок розміру позовних вимог за формулами, наведеними у графіку розрахунку заборгованості, який в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України залучено до матеріалів справи, оскільки він опосередковує письмове викладення наданих у судовому засіданні пояснень представника Позивача на запитання суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи 16.02.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м. Київ (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПА" м. Донецьк (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № LC6036-11/11 (далі - Договір, а.с.а.с.8-11).
Відповідно до п. 1.1. Договору Лізингодавець на підставі договору поставки зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до цього Договору), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
Згідно із п.1.6. Договору строк лізингу складається з періодів лізингу у кількості 60 місяців, починаючи з першого періоду лізингу, яким за змістом п.5.4. Загальних умов фінансового лізингу (а.с.а.с.18-22), є календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за актом приймання-передачі.
У пункті п.1.7. Договору сторони дійшли згоди додатково до визначення зобов'язання у гривні, визначити зобов'язання в грошовому еквіваленті іноземній валюті - долар США. Зобов'язання за цим Договором попередньо визначаються в грошовому еквіваленті іноземної валюти та перераховуються у гривню в порядку, визначеному окремими положеннями цього Договору.
Пунктом 4.3. Договору на Відповідача покладено обов'язок щомісяця протягом строку лізингу сплачувати Лізингоодержувачу авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця. При цьому, п.4.4. Договору визначено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку (Додаток 1 до Договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту. Комісія Лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача згідно даних колонки D Графіку (Додаток 1 до Договору). При цьому, якщо в межах певного періоду лізингу сума, що ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача, в гривнях, виявиться меншою за суму, зазначену у колонці D Графіку (Додаток 1 до Договору), то при визначенні комісії у гривнях застосовується така фактично розрахована сума, а не сума зазначена в колонці D Графіку. У разі якщо в певних періодах лізингу сума, що ставиться в погашення заборгованості Лізингоодержувача, розрахована в гривнях, була меншою за суму, зазначену у колонці D Графіку (Додаток 1 до Договору), то після закінчення строку лізингу (у останній лізинговий період) Сторони здійснюють перерахунок (переоцінку) вартості Предмета лізингу в бік її зменшення про що складають та підписують Акт переоцінки вартості Предмета лізину та Розрахунок коригування вартісних та кількісних показників до податкової накладної (останній документ підписується відповідно до положень податкового законодавства, чинного на момент такої переоцінки).
Згідно із п.4.5. і 4.6. Договору перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за Курсом продажу плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку (якщо сплата такого збору передбачена чинним законодавством України), та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль» з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет:://www.rla.com.uа. Оплата всіх платежів за цим Договором здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті України - гривнях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.
Пунктом 5.1. Загальних умов фінансового лізингу (які є невід'ємною частиною Договору згідно із його п.9.4.) також закріплено обов'язок Лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі та зазначено, що датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок Лізингодавця.
Як зазначено в п.5.3. Загальних умов фінансового лізингу Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цих Загальних умов на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати рахунок самостійно. Пунктом 5.6. Загальних умов фінансового лізингу передбачено, якщо строк сплати поточного лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий) день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий день.
Специфікацією (Додаток № 2 до Договору - а.с.14) сторони визначили, що предметом лізингу є ламінатор Simplex SL mod. 1300, новий, 2012 р.в., ціна якого з ПДВ складає 2794176,00 грн. В свою чергу, на підставі акту приймання-передачі від 28.03.2012р. (а.с.а.с.23, 24) предмет лізингу був переданий Позивачем Відповідачу.
Угодою від 21.10.2014р. про внесення змін до договору фінансового лізингу (а.с.а.с.26-28) сторони виклали нову редакцію Графіку розрахунку заборгованості, який також містить формули методики розрахунку лізингових платежів.
Місцевим судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що у відповідності з умовами Договору Позивачем були виписані та надіслані на електрону адресу: fin@dpa.com.uf (а.с.а.с.89-91) Відповідача рахунки (а.с.а.с.29-31) на оплату лізингових платежів на загальну суму 291546,97грн.,:
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/33-042 (акт виконаних робіт) від 05.01.2015 року на суму 70520,71грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/34-043 (акт виконаних робіт) від 02.02.2015 року на суму 88287,89грн.;
- рахунок-фактура № LC6036-11/11/35-045 (акт виконаних робіт) від 02.03.2015 року на суму 132738,37грн.
Як вбачається із наявної виписки з банківського рахунку Позивача (а.с.а.с.68-74), а також складеного і надісланого (а.с.а.с.65, 66) Відповідачеві акту звірення розрахунків (а.с.а.с.58-64) вказані рахунки Лізингоодержувачем оплачені не були, хоча в подальшому 18.02.2015р. (а.с.41) Лізингодавець звернувся з вимогою про їх оплату (а.с.а.с.37,39,40), яку також не було задоволено.
Зважаючи на відсутність інших доказів виконання спірних грошових зобов'язань Відповідачем, Господарським судом Запорізької області позовні вимоги були задоволені у повному обсягу. При цьому, місцевий суд відмовив у задоволені клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі до звершення розгляду Господарським судом м. Києва позову про внесення змін до договору фінансового лізингу (а.с.а.с.83-85).
Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як правильно визначено місцевим судом, виходячи із змісту прав і обов'язків сторін та предмету за своєю правовою природою сторонами було укладено договір фінансового лізингу. В свою чергу, в силу приписів ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», ч.1 ст.292 Господарського кодексу України та ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України договір фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012р. є належною підставою для виникнення між сторонами кореспондуючих прав та обов'язків, зокрема - зі своєчасного здійснення Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця періодичних лізингових платежів згідно виставлених рахунків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами. За таких обставин, Лізингоодержувач не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язку зі сплати виставлених рахунків:
- № LC6036-11/11/33-042 від 05.01.2015р. - у строк до 08.01.2015р.;
- № LC6036-11/11/34-043 від 02.02.2015р. - у строк до 09.02.2015р. (оскільки 08.02.2015 року - вихідний день);
- № LC6036-11/11/35-045 від 02.03.2015р. - у строк до 10.03.2015р. (оскільки 08.03.2015 року та 09.03.2015 року - вихідні дні).
Заперечення Скаржника щодо необґрунтованості визначення позовних вимог за вказаними рахунками без надання іншого детального розрахунку апеляційним судом відхиляються, оскільки умови договору фінансового лізингу не покладають виникнення обов'язку зі здійснення поточних лізингових платежів у залежність від складання Лізингодавцем розрахунку за невизначеною формою, тоді як означені рахунки-фактури визначають належні до сплати суми, структура яких цілком відповідає приписам ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», а їх розмір - параметрам, визначеним у Графіку розрахунку заборгованості від 21.10.2014р. із урахуванням узгодженої сторонами методики розрахунку, лізингових платежів.
За таких обставин, невиконання встановлених умовами Договору та вказаних в ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов'язків зі здійснення лізингових платежів за вказаними рахунками-фактури зумовлює висновок про наявність з боку Відповідача порушення відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а самого Відповідача - вважати таким, що прострочив виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.
Зважаючи на ненадання Скаржником всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст.34 цього Кодексу доказів сплати або припинення у будь-який інший передбачений діючим законодавством спосіб грошових зобов'язань за означеними рахунками, або інших доказів на спростування достовірності представлених Позивачем документів, рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог цілком відповідає приписам ст.625 Цивільного кодексу України.
Клопотання Скаржника про зупинення апеляційним судом провадження у справі до завершення розгляду в Господарському суді м. Київа і набрання законної сили відповідним рішенням у справі про внесення змін до договору фінансового лізингу колегією суддів відхиляється. Дійсно, за приписами ст.79 Господарського процесуального кодексу України для зупинення провадження у справі в розглядуваному випадку має бути доведена наявність одночасно двох обставин: пов'язаність справ між собою та неможливість вирішення однієї до завершення розгляду іншою.
Між тим, в клопотанні апелянта не було визначено номеру справи, результатів якої необхідно було очікувати для правильного вирішення справи №908/1813/15-г. В свою чергу, із змісту наданої Відповідачем місцевому суду ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №910/11801/15 (а.с.а.с.96,97) не вбачається, що спірним (змінюваним) договором там виступає саме договір фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012р., а сама по собі позовна заява з відміткою про прийняття її судом не є достатнім доказом наявності провадження у пов'язаній справі.
Поряд із цим, ймовірність розгляду в іншому господарському суді спору про внесення змін до договору фінансового лізингу №LC6036-11/11 від 16.02.2012р. за будь-яких обставин не впливає на можливість оцінки законності переглядуваного рішення в контексті поточної і чинної редакції такого договору. Наразі, Лізингоодержувач не позбавлений можливості за наявності відповідних підстав ініціювати перегляд судових рішень в межах цієї справи за ново виявленими обставинами.
Отже, апеляційний суд погоджується із рішенням місцевого суду про задоволення позовних вимог, адже доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків.
Оскільки будь-яких інших обставин, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни переглядуваного рішення не встановлено, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Відповідача підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА», м. Донецьк на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. (повний текст підписано 26.05.2015р.) у справі №908/1813/15-г залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.05.2015р. (повний текст рішення підписано 26.05.2015р.) у справі №908/1813/15-г залишити без змін.
3.Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Д.О. Попков
Судді: О.А. Марченко
І.В. Зубченко
Надрук.: 5 прим.: 1, 2 - сторонам, 3- у справу; 4- ДАГС; 5 - ГСЗО