донецький апеляційний господарський суд
пр. Леніна, 5, м. Харків, 61022, тел. 050-056-77-75
Постанова
Іменем України
20.07.2015 справа №905/164/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Бойченко К.І. Колядко Т.М., Черноти Л.Ф. Ященко Р.Ю. - за довіреністю; Анохіну Т.І. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
на рішення господарського судуДонецької області
від16 червня 2015 р. (підписано 22.062015р)
у справі№ 905/164/15 (суддя О.В. Кротінова)
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", м. Краматорськ Донецької області
простягнення 217 329 582 грн. 42 коп.
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго", відповідач) грошових коштів в сумі 217 329 582 грн. 42 коп., у тому числі 168 643 805 грн. 18 коп. суми основного боргу, 14 252 275 грн. 25 коп. пені, 31 949 388 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 2 484 113 грн. 32 коп. 3% річних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.15р. по даній справі позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 168 643 805 грн. 18 коп. суми основного боргу, 7 123 884 грн. 24 коп. пені, 25 857 670 грн. 81 коп. інфляційних нарахувань та 2 482 991 грн. 46 коп. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 71 029 грн. 68 коп.
У частині задоволення позову рішення суду мотивоване їх доведеністю та обґрунтованістю.
У частині відмови у стягненні інфляційних нарахувань в сумі 91 717 грн.86 коп., 3% річних в сумі 1 121 грн. 86 коп. та пені в сумі 4 506 грн. 77 грн. відмовлено за необґрунтованістю нарахування.
У частині стягнення пені в сумі 7 123 884 грн. 24 коп. відмовлено з застосуванням судом приписів п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі зменшенням розміру стягуваємої пені у цій частині.
ПАТ «НАК «Нафтогаз України» подало апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення суду скасувати у частині відмови у стягненні пені в сумі 7 126 137 грн. 63 коп., у частині зменшення розміру стягуваємої пені, як вказує заявник скарги, в сумі 7 126 137 грн.63 коп.
Доповнень та уточнень до апеляційної карги не надано.
Фактично, як вищезазначено, суд зменшив розмір стягуваємої пені в сумі 7 123 884 грн. 24 коп.
На думку позивача суд безпідставно зменшив розмір стягуваємої пені, тобто, з порушенням вимог п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.811 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом першої інстанції, 26.12.2013р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як «Продавець» та ОКП "Донецьктеплокомуненерго", як «Покупець» укладено договір купівлі-продажу природного газу №846/14-БО-6 (далі - договір), згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього правочину (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.
Згідно п.2.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2014р. до нього, Продавець передає Покупцю в період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 48 380 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень - 10 630, лютий - 9 265, березень - 7 890, квітень - 1 680, травень - 40, червень - 35, липень - 30, серпень - 40, вересень - 40, жовтень - 2 360, листопад - 7 220, грудень - 9 150.
Пунктами 2.1.1, 2.1.2 договору, сторони встановили можливість зміни планового обсягу передачі газу протягом місяця продажі відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого обсягу без коригування.
Відповідно до п.3.3 договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.
Згідно п.3.4 договору, акт приймання-передачі газу містить дані про фактичні обсяги використаного газу, його фактичну ціну та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до п.5.2 договору, до сплати за 1000 куб.м. природного газу становить - 3 823 грн. 78 коп., крім того ПДВ - 17% - 650 грн. 04 коп., що разом становить 4 473 грн. 82 коп.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У пункті 6.3 договору сторони обумовили необхідність зазначення у платіжних дорученнях Покупцем номеру договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.
Відповідно до п.11.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатковими угодами №1 від 28.01.2014р., №2 від 24.04.2014р., №3 від 27.05.2014р., №4 від 13.06.2014р., №5 від 30.09.2014р., №6 від 26.11.2014р. та №7 від 26.12.2014р. до означеного правочину ціну за 1 000куб.м. газу змінено та встановлено до сплати за визначений обсяг: з січня 2014р. - 3 340 грн. 75 коп., з квітня 2014р. - 5 264 грн. 88 коп., з травня - 6 208 грн. 18 коп., з червня 2014р. - 6 222 грн. 22 коп., з вересня 2014р. - 6 405 грн. 82 коп., з листопада 2014р. - 6 682 грн. 44 коп., з грудня 2014р. - 7 661 грн. 64 коп.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У період з січня по грудень 2014р. позивач поставив відповідачу природній газ на загальну суму 185 246 473 грн. 49 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу [а.с. 29-47], підписаними та скріпленими печатками сторін.
В порушення умов договору відповідач за спожитий природний газ розрахувався частково, лише в сумі 16 602 688 грн. 31 коп., залишок заборгованості складає 168 643 805 грн. 18 коп.
Позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 168 643 805 грн. 18 коп., є обґрунтованими, а тому, підлягають задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо вирішення спору у частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.
Позивач розрахував 3% річних за період з 15.02.2014р. по 11.03.2015р., розмір яких склав 2 484 113 грн. 32 коп.
Інфляційні нарахування позивач розрахував з лютого 2014р. по лютий 2015р. включно, загальна сума яких склала 31 949 388 грн. 67 коп.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що до стягнення 3% річних підлягають в сумі 2 482 991 грн. 46 коп., а інфляційні нарахування підлягають до стягнення лише в сумі 25 857 670 грн. 81 коп.
Інфляційні нарахування в сумі 6 091 717 грн.86 коп. та 3% річних в сумі 1 121 грн. 86 коп. до стягнення не підлягають за необґрунтованістю вимог у цій частині.
За умовами п.7.2. договору у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 14 252 275 грн. 25 коп. (нарахування здійснено щодо кожної із сум, першим днем прострочення визначено 15-е число місяця, наступного за місяцем поставки та у межах періоду згідно розрахунку).
Судом вірно встановлено, що пеня в сумі 4 506 грн.77 коп. до стягнення не підлягає за необґрунтованістю нарахування.
Обґрунтований розмір заявленої до стягнення пені складає 14 247 768 грн. 48 коп.
Відповідачем під час розгляду судом справи заявлено клопотання про зменшення розміру стягуваємої пені на 50% з посиланням на тяжкий фінансово-економічний стан відповідача, наявність збитків у розмірі 723,8 тис. грн., наявність воєнного конфлікту на території Донецької області.
Згідно п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідач у відзиві на позов звертає увагу суду на те, що у теперішній час для відповідача склалася катастрофічна ситуація з розрахунками споживачів за теплову енергію.
Наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та проведення антитерористичної операції вплинули на зупинку або закриття багатьох як великих так і малих підприємств.
Відповідач змінив своє місце розташування у зв'язку з наведеними обставинами.
Відповідач зазначає, що зміна місця розташування мала певні негативні наслідки. Як стверджує відповідач, практично вся юридична, фінансово-аналітична, бухгалтерська, кадрова, технічна документація,яка систематично надходила від виробничих одиниць, залишилась за попереднім місцем розташування головного підприємства та захоплена особами, у тому числі баланси та звіти про фінансові результати; звіти з праці за формою 1-ПВ, які містять інформацію щодо фонду оплати праці, заборгованості перед кредиторами та працівниками із заробітної плати та виплат із соціального страхування тощо.
За даним фактом підприємство звернулось з відповідними до органів внутрішніх справ та органів служби безпеки України (копії заяв та відповіді на них а.с.80-86).
Наявність воєнного конфлікту, на думку відповідача, суттєво позначилось на рівні платежів населення та підприємств Донецької області за спожиту теплову енергію, які є основним джерелом доходів ОКП "Донецьктеплокомуненерго".
Діяльність відповідача є збитковою. Тяжкий фінансовий стан відповідача підтверджується також даними балансу підприємства та звіту про фінансові результати за 2014, за 1 кв. 2015рр.
Позивачем не надано доказів понесення ним збитків у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру стягуваємої пені, в межах обґрунтовано заявленого розміру, на 50%, тобто, в сумі 7 123 884 грн. 24 коп.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду відповідає обставинам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.33, 43, 49, п.3 ст 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2015р. по справі №905/164/15 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2015р у справі № 905/164/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І. Бойченко
Судді: Т.М. Колядко
Л.Ф. Чернота
Надруковано: 5 прим.
1.позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4. апеляційному суду
5. ГСДО