Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" липня 2015 р.Справа № 922/3684/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Лобову Р.М.
розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 12370,16 грн.
за участю представників сторін:
не з'явились
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА "Страхування", м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 12370,16 грн. та просить покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 30.06.2015р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.07.2015р. о 10:45 год.
У призначене судове засідання 14.07.2015р. представник позивача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Додаткових доказів по справі суду не надав.
Представник відповідача у судове засідання 14.07.2015р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд, згідно ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як зазначив позивач у позовній заяві, 07.09.2014р. в м. Харкові, по пров. Вірменському, 1/3, відбулася ДТП за участю транспортних засобів «Hyundai», д/н АХ7201ЕВ, який належить Гордєєвій Наталії Олегівні , та «Hummer» д/н АХ0111АК, яким керувала Грицькова Віолета Олександрівна, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія" (відповідач), за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС8376909.
Відповідно до матеріалів справи, в результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «AXA Страхування» (позивач), згідно з умовами договору страхування № 189871Га/14хАС від 21.07.2014р. (договір), транспортний засіб «Hyundai», д/н АХ7201ЕВ, який належить Гордєєвій Наталії Олегівні (страхувальник) на праві приватної власності.
Згідно з умовами договору страхування, на підставі страхового акту від 24.09.2014р.та зібраних документів було розраховано та виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 13370,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 132338 від 25.09.2014р.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов договору страхування.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до Постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.10.2014р. у справі № 646/10664/14-п, вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу «Hummer» д/н АХ0111АК Грицькової Віолети Олександрівни, яку визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Таким чином, до позивача перейшло право регресної вимоги до Грицькової Віолети Олександрівни, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія", за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № № АС8376909.
Згідно полісу ліміт відповідальності страховика (відповідача) за шкоду майна складає 50000,00 грн. Згідно вказаного полісу франшиза складає 1000,00 грн.
Отже, як зазначив позивач розмір страхового відшкодування, яке має сплатити відповідач на користь позивача складає 12370,16 грн. (13370,16 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1 000,00 грн. (франшиза).
Отже, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 12370,16 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу було направлено регресну вимогу від 06.02.2015р. з проханням виплатити страхове відшкодування на користь позивача, але на даний час страхове відшкодування на користь позивача не сплачено, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до господарського суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Свої зобов'язання за договором майнового страхування страховик (позивач) виконав у повному обсязі, виплативши, на підставі відповідної заяви, страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 13370,16 грн.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі № 3-72 гс 12).
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, відповідно до Постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.10.2014р. у справі № 646/10664/14-п, вказана ДТП сталася з вини водія транспортного засобу «Hummer» д/н АХ0111АК Грицькової Віолети Олександрівни, яку визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Оскільки вина застрахованої у відповідача за полісом № АС8376909 особи встановлена, то ДТП, що сталася 07.09.2014р., відповідно до ст. 6 Закону, є страховим випадком, внаслідок якого у відповідача настає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування.
Приписами ст.990 ЦК України та ст.25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до полісу № АС8376909 встановлена безумовна франшиза у розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування" та ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, крім випадків відшкодування шкоди, завданої життю та/або здоров'ю потерпілих.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що обґрунтований розмір страхового відшкодування становить 12370,16 грн.
Згідно зі ст. 36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Згідно з умовами договору страхування, на підставі страхового акту від 24.09.2014р.та зібраних документів було розраховано та виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 13370,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 132338 від 25.09.2014р.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 12370,16 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу було направлено регресну вимогу від 06.02.2015р. з проханням виплатити страхове відшкодування на користь позивача, втім, відповідач у встановлений законом строк, суму страхового відшкодування позивачу не виплатив.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з виплати позивачеві страхового відшкодування.
Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 12370,16 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, не спростованою відповідачем, тому такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову відшкодовуються за рахунок відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) в порядку регресу сплачену суму страхового відшкодування в розмірі 12370,16 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 1827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 20.07.2015 р.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/3684/15