14 липня 2015 року о/об 12 год. 47 хв.Справа № 808/3474/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,
за участю представників: від позивача - не прибув, від відповідача - не прибув, -
26 червня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - позивач або УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - відповідач або ПАТ «Український графіт»), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму позову у розмірі 66898,59 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон України №400/97-ВР), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV) та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1992 року №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788-ХІІ), та зазначено, що відповідачем порушуються вимоги вказаних законів, відповідно до яких усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону №1788-ХІІ, наслідком чого стала заборгованість відповідача перед бюджетом Пенсійного фонду України. Відповідно до Розрахунку боргу загальна заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у період з березня по травень 2015 року включно становить 66898,59 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку вказаної суми, позивач просить стягнути суму боргу у розмірі 66898,59 грн. у судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. До суду 13 липня 2015 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. На заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 13 липня 2015 року від нього на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що ПАТ «Український графіт» отримало адміністративний позов з додатками напередодні дати розгляду справи, і тому відповідачу потрібен час для перевірки правомірності нарахування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, перевірки відповідності розрахунків вимогам діючого законодавства та надання обґрунтованих заперечень на позовну заяву. З огляду на викладене, як вказує відповідач, не уявляється можливим на виконання ухвали суду від 30.06.2015 своєчасно надати обґрунтовані заперечення на адміністративний позов.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 156 КАС України, суд має право за обґрунтованим клопотанням сторони зупинити провадження у справі до терміну, встановленого судом.
В той же час, суд звертає увагу, що згідно частиною 1 статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд перевіривши матеріали адміністративної справи з'ясував, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 06 липня 2015 року, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.
Крім того, судом з'ясовано, що копію позовної заяви з додатками позивач направляв відповідачу 08 червня 2015 року, про що свідчить реєстр відправлених рекомендованих листів з повідомленням про вручення від 08 червня 2015 року, копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи. Відповідно до зазначеного реєстру, рекомендовані листи подавались позивачем у поштове відділення №69005, та на адресу ПАТ «Український графіт» надіслані за номером №1965454 0. Згідно реєстру поштових відправлень «Відстеження пересилання поштових відправлень» з офіційного Інтернет-сайту Укрпошти відправлення за штрихкодовим ідентифікатором «69005 1965454 0» вручене за довіреністю 10 червня 2015 року.
Вищевикладене свідчить, що доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про зупинення провадження справи не відповідають дійсності, отже є необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки відповідач був вчасно повідомлений про розгляд справи в розумінні частини 3 статті 35 КАС України, а саме отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та судову повістку 06 липня 2015 року, а судове засідання призначене на 14 липня 2015 року, - суд вважає що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами адміністративної справи (у разі відсутності у нього копії позовної заяви з додатками) та підготовки обґрунтованих заперечень на позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що оскільки відповідач про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, тому підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні.
За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суддя, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та матеріали позовної заяви, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Публічне акціонерне товариство «Український графіт» (ідентифікаційний код 00196204) є юридичною особою, яка відповідно до Закону України №400/97-ВР є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України №1058-IV.
Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та на підставі пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 призначено пільгові пенсії.
Згідно із розрахунком боргу від 05 червня 2015 року №10136/02 та докладним розрахунком боргу (за кожним пенсіонером окремо) від 05 червня 2015 року №10137/02, відповідачем не відшкодуються УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ за період з березня по травень 2015 року включно та станом на 01 червня 2015 року сума витрат становить 66898,59 грн.
Відповідачу надсилались повідомлення - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, але сума заборгованості ПАТ «Український графіт» сплачена не була.
Враховуючи несплату суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Український графіт» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, проаналізувавши норми законодавства, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначено у пункті «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Як зазначено у підпункті 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком №1, з 01 січня 2004 року має здійснюватися незалежно від того, за яким Законом призначена ця пенсія, в порядку передбаченому пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту «а» статті13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» всіма підприємствами, установами, організаціями України.
Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований главою 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Як стаття 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так і підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 визначено перелік роботодавців, що є страхувальниками, якими, зокрема, є: підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки та політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб, на умовах трудового контракту, або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з пунктом 6.1 глави 6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України.
Як передбачено пунктом 6.2 глави 6 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства, суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункт 6.3 Інструкції №21-1).
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 вказаної Інструкції №21-1).
Відповідно до пункту 6.7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача за період з березня по травень 2015 року включно.
Розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувались та є чинними, доказів протилежного сторонами не надано.
Отже, вищевказаними Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 за період з березня по травень 2015 року включно, яке не було виконано.
Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списками №1. Також, судом досліджено протоколи призначення пенсій, розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах та довідки про розмір виплаченої пенсії за період з березня по травень 2015 року включно по пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.
У встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.
Відповідач на пропозицію суду не надав до суду заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначеному пенсіонеру.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України за період з березня по травень 2015 року включно по вищезазначеним пенсіонерам.
Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ПАТ «Український графіт», як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 66898,59 грн. за період з березня по травень 2015 року включно, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20; Код ЄДРПОУ 00196204; п/р 26004108618, МФО 313827, ОСОБА_15: Запорізька обласна дирекція АТ «ОСОБА_15 Аваль»; п/р 26008900301, МФО 313582, ОСОБА_15: ПАТ «МетаБанк») суму позовних вимог у розмірі 66898,59 грн. (шістдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 59 копійок) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на рахунок управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя: код ЄДРПОУ 20508396, р/р 25601301001080, МФО 313957, ОСОБА_15: філія Запорізького обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України».
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов