про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
Справа № 2-а-2429/10/1970
"02" липня 2010 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мірінович У.А., перевіривши виконання вимог ст.ст. 105, 106 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 подано позов до прокуратури Донецької області в якому він просить: визнати бездіяльність прокуратури Донецької області у формі неприйняття одного з трьох рішень, передбачених частиною другою ст. 97 КПК України; не проведення належним чином перевірки по повідомленню про злочин у формі не відібрання пояснень від суддів Абдукадирової К.Е., Бєломєстнова О.Ю., Стойкої В.В.; не витребування необхідних документів в процесі перевірки незаконними та такими, що перешкоджають подальшому рухові його повідомлення про злочин.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 4 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 вказаного Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001р. кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки така діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Відповідно до ч.2 ст.97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Отже, повноваження органів прокуратури при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами КПК України.
З позовної заяви слідує, що позивач звернувся до суду з вимогою про визнання незаконною бездіяльності прокуратури щодо неприйняття рішення в порядку передбаченому частиною другою ст. 97 КПК України, не проведення належним чином перевірки по повідомленню про злочин, та не витребування необхідних документів в процесі перевірки повідомлення про злочин. Таким чином, фактично позивач оскаржує дії та бездіяльність прокуратури в кримінальному процесі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 4 ст. 107, ст. 109, ст. ст. 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.