Справа № 2-а-13438/08/1570
31 березня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання - Афенді Н.В.
за участю сторін:
позивач - не з'явився
від відповідача представник - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої позивачу як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно Закону України з 01.01.2006 року по листопад 2008 року включно, відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. по 01.12.2008 року, -
До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої позивачу як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно Закону України з 01.01.2006 року по листопад 2008 року включно, відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 р. по 01.12.2008 року, мотивуючи це тим, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день час та місце проведення був повідомлений належним чином та завчасно, від нього надійшла заява про слухання справи за його відсутністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та завчасно.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Білгород-Дністровський Одеської області та є громадянином України, про що свідчить копія першої сторінки паспорта серії НОМЕР_1 (аркуш справи 5).
Згідно із ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивач належить до категорії осіб статус яких визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та є дитиною війни, про що свідчить копія паспорта (аркуш справи 5) та відмітка у пенсійному посвідченні (аркуш справи 7).
Виходячи із того, що позивач має правовий статус дитини війни, то на нього повністю розповсюджується всі пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Судом встановлено що управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області не нараховувало та не виплачувало надбавку дітям війни у 2006 році, з 2007 року надбавка дітям війни виплачувалася згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» тільки особам, які є інвалідами. З 1 січня 2008 року надбавка виплачується згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» у встановлених законодавством розмірах.
Спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стаття 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року № 3367-ІV пункт 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» був виключений та ст.110 вказаного Закону викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Разом з тим, протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначений не був, Кабінет міністрів України не погоджував з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету розмір підвищення до пенсії та не визначав розмір підвищення за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року. Таким чином, фінансування виплат підвищення пенсії дітям війни з державного бюджету у 2006 році не проводились.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині виплати позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії за 2006 рік, задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.11 цього закону, якою визначено певні умови отримання підвищення пенсії інвалідам.
Проте, згідно положень ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» серед яких : ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону. А отже з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на яку посилається представник відповідача у своїх запереченнях та якою керувався відповідач у 2007 році, втратила чинність саме 09.07.2007 року.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області вказані надбавки позивачеві не виплачували і не сплачені до цього часу.
За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, вона має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни», таким чином нарахування та підвищення має бути вчинено з дня ухвалення рішення Конституційним судом України №6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.
Відповідачем не надано доказів, щодо вжиття заходів для здійснення підвищення пенсії позивачу у 2007 році, після прийняття рішення Конституційним судом України від 09.07.2007 року.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року (п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») викладена в новій редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розділ ІІ цього Закону, яким, зокрема, внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», набирає чинності з 01.01.2008 року.
За таких обставин, що підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 01 січня 2008 року), підлягало виплаті у період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
На підставі викладеного, суд вважає, що підлягає задоволенню частина вимог позивача про виплату підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
При цьому у п.6 Конституційний Суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Виходячи з того, що редакція ст. 65 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 01 січня 2008 року втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, то з 22 травня 2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
З огляду на вищезазначене суд вважає за необхідним задовольнити вимоги позивача, саме шляхом зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області провести перерахунок та забезпечити проведення виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по листопад місяць 2008 року для захисту прав, свобод і інтересів ОСОБА_2 для захисту прав, свобод і інтересів ОСОБА_1
Що стосується вимог позивача щодо поновлення строку для звернення до суду за захистом порушених справ, суд вважає, що вони безпідставні, оскільки у задоволенні позовних вимог позивача за період з 2006 року по 9 липня 2007 року суд відмовляє на підставі норм матеріального права, що діяли на той час.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008, ст.ст.7-9, 11, 71, 158,160,162, 163КАС України суд, -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в м. Білгород-Дністровський Одеської області, частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з визначеного законодавством розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та за період з 22 травня 2008 року неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровський Одеської області провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_1підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 рок включно, та за період з 22 травня 2008 року по листопад місяць 2008 року включно, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням отриманого нею підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: