Справа № 2-а-12724/08/1570
«20» лютого 2009 року
09год.05хв.
Зала судових засідань №13
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Павелко Д.Ю.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації, Управління державного казначейства в Любашівському районі про визнання дій незаконними, визнання права та стягнення щорічної разової грошової допомоги, -
До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації, визнати право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі десяти мінімальних пенсій по віку, а також просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації недоплачену за 2008р. позивачу щорічну разову грошову допомогу у розмірі 4310грн. Також, у позовній заяві позивач просить суд розглядати справу без його участі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-ХП, відповідно до положень якої йому як інваліду I групи щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2008р. було відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 22.12.2008р. подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23.12.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в засіданні суду на 16.02.2009р.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (вхід.№27341 від 23.12.2008р.), посилаючись, зокрема, на правомірність своїх дій у зв'язку з тим, що виплати до Дня Перемоги здійснювалися ним відповідно до приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Також Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації зазначає, що єдиним законом, який Конституція України виокремлює серед інших, є закон про Державний бюджет України. Особливістю його є те, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно ч.6 ст.51 Бюджетного кодексу України будь-які зобов'язання взяті юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відома бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати Державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватись». Також частиною другою ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України». У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги до 5 травня, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про Державний бюджет України». Також відповідач у своїх запереченнях просить суд розглядати справу без його представника.
Управління державного казначейства в Любашівському районі заперечень на позов не надало, проте 06.02.2009р. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
Ухвалою суду від 16.02.2009р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 20.02.2009р.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, є інвалідом І групи, що підтверджується наявною у справі копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 06.12.2002р., в яке внесено доповнення із зазначенням, що пред'явник цього посвідчення є інвалідом І групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, та копією Довідки МСЕК №074905.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.93 р. № 3551-ХП (в редакції Закону України №367-XIV від 25.12.1998р.) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.17-1 зазначеного Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007р. ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII викладено в такій редакції: „щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008р. №183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" , здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: інвалідам війни I групи - 500 гривень; інвалідам війни II групи - 400 гривень; інвалідам війни III групи - 350 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 310 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 500 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге, - 170 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 65 гривень.
Управлінням праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 як інваліду війни І групи до Дня Перемоги було виплачено разову грошову допомогу у 2008р. у сумі 500грн., що вбачається з заперечень відповідача та змісту позовної заяви.
Згідно зі ст.8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно з ч.2 ст.154 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р. (зі змінами та доповненнями) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, в контексті положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та вказані положення не можуть бути підставою для відмови в реалізації права позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, згідно з вимогами ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. (зі змінами та доповненнями), ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розмір мінімальної пенсії за віком для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008р. з 1 квітня становить - 481грн., у зв'язку з чим сума десяти мінімальних пенсій за віком загалом складає 4810грн.
Відтак, сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008р. загалом складає 4310грн.( 4810грн.-500грн.). і підлягає виплаті Управлінням праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Проте не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про визнання права позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі десяти мінімальних пенсій по віку, з урахуванням того, що права громадян встановлюються Конституцією України, Законами України та іншими нормативно-правовими актами та не потребують їх визнання судом. Крім того, відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Підставою судового захисту є встановлення факту порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб'єкта владних повноважень.
Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації, заперечуючи проти позову, не довело суду правомірність та ґрунтовність виплати позивачу не у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до Дня перемоги у 2008р.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації, визнання права позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі десяти мінімальних пенсій по віку, а також стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги у розмірі 4310грн. підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу ніж зазначена у п.п.1-8 ч.2 цієї статті постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови та отримання позивачем суми невиплаченої разової грошової допомоги до 05 травня 2008р.
Керуючись ст.ст. ч.3 ст.122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації, Управління державного казначейства в Любашівському районі про визнання дій незаконними, визнання права та стягнення щорічної разової грошової допомоги задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації щодо виплати не у повному обсязі ОСОБА_1 як інваліду війни щорічної разової грошової допомоги за 2008р.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Любашівської районної державної адміністрації (м66502, Одеська область, пгт.Любашовка, вул.Леніна, 142) здійснити перерахунок та забезпечити проведення виплати за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги за 2008р. до 05 травня як інваліду війни І групи виходячи з розміру десяти мінімальних пенсій за віком, визначеної відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Аракелян М.М.