Справа № 2-а-2284/08/1570
1 квітня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Аблова Є.В.
при секретарі: Паровенко І.П.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1.
представника відповідача - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йом,у як ветерану війни - інваліду ІІ групи було безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення йому пенсії як інваліду війни ІІ групи у відповідності із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити йому пенсію як інваліду війни ІІ групи з 10.07.2007 року у розмірі 1847 грн.30 коп., а з 01.10.2007 року у розмірі 1870 грн.05 коп. з урахуванням підвищення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з послідуючим її перерахуванням у відповідності з чинним законодавством та сплатити пенсію з 10.07.2007 року та з 01.10.2007 року з урахуванням раніше сплаченої пенсії.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що підстав для призначення ОСОБА_3 пенсії по інвалідності відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки такі пенсії призначаються лише у разі, якщо інвалідність настала в період проходження служби.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.08.2007 року ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки такі пенсії призначаються лише у разі, якщо інвалідність настала в період проходження служби.
Відповідно до положень ст.ст.1-2,3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовці, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають робітники і службовці відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей.
Згідно п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
ОСОБА_3., як інвалід війни ІІ групи отримує пенсію відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно витягу із акту огляду у МСЕК інвалідність ОСОБА_3. пов'язана із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Як вбачається з довідки Білгород-Дністровського об'єднаного військового комісаріату Одеської області від 04.07.2007 року та архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 07.11.2006 року в 1988 році ОСОБА_3. знаходився на 140 денних зборах при в/ч 44316 на посаді командиру взводу РХР.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.03.2002 року ОСОБА_3. є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_3. має право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В свою чергу, відповідно до ст.11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і цим Законом.
Тобто, призначення пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як встановлено судом, ОСОБА_3. як інвалід війни ІІ групи, отримує пенсію на умовах, в порядку та у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто, підстав для призначення ОСОБА_3 пенсії у розмірі, встановленому статтею 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не було.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_3. та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст складений та підписаний суддею 06.04.2009 року.
Суддя Аблов Є.В.