13 липня 2009 року
№22а-8848/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді суддів при секретарі судового засідання
Старунського Д.М., Олендера І.Я., Заверухи О.Б., Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради Хмельницької області, Державного казначейства України на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради Хмельницької області, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,
ОСОБА_1 23.01.2008 року звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом в якому просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області на його користь 3 153,00 гривень щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня за 2005-2007 роки як учаснику війни.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України, розпорядником якого є Державне казначейство України на користь управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради Хмельницької області для виплати ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу за 2007 рік, як учаснику війни, у розмірі 1 175,18 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що згідно з ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання до 5-го травня щорічної разової грошової допомоги у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни за 2007 рік.
Покликається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнано неконституційними положення статті Закону України «Про Державний бюджет на 2007 роки», якою встановлено розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня учаснику війни, а тому виплата допомоги у 2007 році повинна здійснюватись у розмірах, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Що стосується вимог позивача в частині стягнення недоплачених сум такої допомоги за 2005-2006 роки, то ним пропущено строк звернення до суду за такими виплатами передбачений ст..99 ч.2 КАС України. За таких обставин, суд першої інстанції не вбачає підстав для покладення зобов'язання на державні органи сплатити недоплачену грошову допомогу позивачу за ці роки.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, Державне казначейство України оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційних скаргах просять постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вимоги за апеляційними скаргами обґрунтовують тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів. Головним розпорядником коштів для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є Міністерство праці та соціального захисту населення України.
Згідно ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетному кодексу України і закону про Державний бюджет України. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлені абсолютні розміри виплат учаснику війни. Грошова допомога виплачена повивачу, у розмірах визначених Державним бюджетом, а зобов'язання державних органів щодо виплати такої виконаними в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серія НОМЕР_1 виданого 23.10.2003 року управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області є учасником війни (а.с.4).
Як підтверджено довідкою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області №61 від 08.01.2008 року (а.с.5), згідно ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачу у 2007 році було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня як учаснику війни в розмірі 55,00 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Відповідачі не мають повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня, оскільки, згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час виплати щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни до 5-го травня Вергуленку І.Д. за 2005-2007 роки, розмір такої виплати був встановлений законами України про Державний бюджет України на 2005, 2006, 2007 роки, що додатково, поряд з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулював відносини з виплати зазначеної допомоги і такі норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Відповідно на той час дії відповідачів повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, на те що суб'єкти владних повноважень діяли на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково вирішив питання, щодо зобов'язання виплатити допомогу за 2007 рік, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Тобто положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни не мають зворотної дії в часі. Таким чином, на момент виплати позивачу вказаної допомоги до 5-го травня за 2007 рік, діяла норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка була чинною.
Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни до 5-го травня слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.
Судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторних виплат чи доплат цієї допомоги при подальшій зміні її розміру.
За таких обставин, беручи до уваги, те що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що позивач отримав зазначені виплати в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах, відповідно дії відповідачів по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги є правомірними та виконаними в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, Державного казначейства України задоволити.
Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2008 року у справі №2-а-141/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.
Постанова у повному обсязі складена 17.07.2009 року.
Головуючий суддя
Д.М. Старунський
Судді
І.Я. Олендер О.Б. Заверуха