31 серпня 2009 року № 4090/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Любашевського В.П., Яворського І. О.
при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - банк «АвтоЗАЗбанк» / ВАТ «Банк Кіпру/ про визнання дій та бездіяльності незаконними, -
У березні 2008 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - банк «АвтоЗАЗбанк» / ВАТ «Банк Кіпру»/ про визнання дій державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві щодо відкриття виконавчого провадження № 5062509 по виконанню виконавчого напису № 1137 від 11.10.2007 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 незаконними, визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2007 року, визнання незаконною бездіяльності державного виконавця щодо ненаправлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження, визнання незаконними дій державного виконавця щодо проведення опису та накладення арешту на будинок, що в АДРЕСА_1
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві відкрито виконавче провадження № 5062509 по виконанню виконавчого напису № 1137 від 11.10.2007 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_1 30.10.2007 року відповідачем проведено опис та накладено арешт на вказаний будинок. Жодних документів з приводу вчинення вищенаведених дій позивач не отримував і про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження йому відомо не було.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач, приймаючи до виконання виконавчий напис та надсилаючи позивачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв в межах чинного законодавства. Факт направлення позивачу постанови про відкриття виконачого провадження від 18.10.2007 року стверджується фіксальним чеком № 5053. Оскільки позивач у встановлений законом термін не вжив дій, направлених на виконання виконавчого напису, то у відповідності до ст.62-1 Закону України « Про виконавче провадження» державним виконавцем було проведено виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно ОСОБА_1, а саме на нежилий будинок. Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке макйно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законом.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, необгрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, позивач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що Закон України « Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який встановлює вимоги до виконавчого документа, яким і є виконавчий напис нотаріуса. У виконавчому написі № 1137 від 11.10.2007 року, виданому приватним нотаріусом ОСОБА_2, відсутня дата набрання ним чинності. Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до ст.24 зазначеного Закону, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вручення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження по даній справі. Крім того, входження в приміщення державним виконавцем без згоди боржника або рішення суду без присутності представника житлово-експлуатаційної організації або представника органів державної влади та місцевого самоврядування є незаконним. Під час примусового проникнення в приміщення, опису та арешту будинку, що знаходиться АДРЕСА_1, не були описані та не передані на відповідальне зберігання предмети, що знаходилися в його приміщенні.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу суд першої інстанції виходив з того, що факт направлення позивачу постанови про відкриття виконачого провадження від 18.10.2007 року стверджується фіксальним чеком № 5053. Оскільки позивач у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження термін не вжив дій, направлених на виконання виконавчого напису, згідно ст. 62-1 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем були проведені виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно ОСОБА_1. Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника. При примусовому виконанні виконавчого напису з метою проведення опису та арешту майна жодних перешкод для проведення опису та арешту майна не було, так як вхідні двері будинку були відчинені. Суд прийшов до висновку про безпідставність твердження позивача про те, що в порушення вимог закону державний виконавець прийняв до виконання виконавчий напис, скріплений підписом і печаткою нотаріуса, на якому була відсутня дата набрання ним чинності
Такі висновки суду, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що 16.10.2007 року до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві на виконання надійшов виконавчий напис Київського міського нотаріального округу № 1137 від 11.10.2007 року про звернення стягнення на нежилий будинок, що належить позивачу ОСОБА_1. та розташований в АДРЕСА_1
18.10.2007 року постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві відкрито виконавче провадження № 5062509 по виконанню виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про звернення стягнення на нежитлову будівлю, що знаходиться в АДРЕСА_1
Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу, який видав виконавчий документ. Статтею 27 зазначеного Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 18.10.2007 року була направлена позивачу ОСОБА_1., що стверджується фіксальним чеком № 5053. Дана обставина стверджується листом Київської міської дирекції «Укрпошта» № 28-3-10-1118 від 15.07.2008 року.
Оскільки позивач у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження термін не вжив дій, направлених на виконання виконавчого напису, згідно ст. 62-1 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем були проведені виконавчі дії щодо звернення стягнення на майно ОСОБА_1. Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законом. 30.10.2007 року при примусовому виконанні виконавчого напису представником АБ «АвтоЗАЗбанк» /ВАТ «Банк Кіпру»/ та державним виконавцем у присутності двох понятих було проведено опис та накладено арешт на майно боржника, що в АДРЕСА_1
На думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність твердження позивача про те, що в порушення вимог закону державний виконавець прийняв до виконання виконавчий напис, скріплений підписом і печаткою нотаріуса, на якому була відсутня дата набрання ним чинності.
Статтею 89 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата /рік, місяць, число/ його вчинення, посада, прізвище імя по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, номер за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюєтьсмя підписом і печаткою нотаріуса.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що дії відповідача, які полягали у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису, проведенню опису та арешту майна та направленні копії документів позивачу були правомірними і такими, що не порушували Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - банк «АвтоЗАЗбанк» / ВАТ «Банк Кіпру»/ про визнання дій та бездіяльності незаконними - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді
В.П.Любашевський
І.О.ЯворськийС.І.