17 серпня 2009 року № 26278/09/ 9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Обрізко І.М., Багрія В.М., Улицького В.З., Ткач О.О. ,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІНФОРМАЦІЯ_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання перерахувати суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість,
ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось 29 жовтня 2008 року з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області, далі ОДПІ, про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000072302/0 від 29.08.2008 року, № 0000072302/1 від 18.09.2008 року. Пізніше було збільшено та уточнено позовні вимоги в частині зобов'язання перерахувати суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 16362035,00 грн.. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у період з 11.08.2008 року по 19.08.2008 року включно Луцькою ОДПІ була проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТзОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, травень, червень 2008 року, про що складено акт № 604/23-4/33537560 від 19 серпня 2008 року .
Прийняте на основі вказаного акту податкове повідомлення-рішення Луцькою ОДПІ за №0000072302/0 від 29.08.2008 року щодо упередження бюджетного відшкодування на суму 16362035,00 грн. за червень 2008 року є таким, що складене безпідставно, недобросовісно та необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. За результатами розгляду первинної скарги позивача, відповідачем означене податкове повідомлення-рішення залишене без змін і прийняте нове за № 0000072302/1 від 18.09.2008 року.
Мова ведеться про суму в розмірі 16362035,00 грн., на яку зменшено бюджетне відшкодування за червень 2008 року та яка є фактично частиною податкового кредиту, що сформувався за період з липня 2005 по грудень 2006 року і підтверджена відповідними первинними документами, тому відповідно до п. 7.7.3 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач вважає, що має право претендувати на її повернення з бюджету, а не зараховувати таку у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2009 року позов задоволено. Суд виходив з того, що відповідач приймаючи оскаржуванні податкові повідомлення-рішення порушив вимоги чинного податкового законодавства та права позивача, коли останній при подачі декларації за 2008 рік діяв на підставі тих нормативних актів які були чинними на той час.
Щодо тверджень відповідача про те, що декларація за червень 2008 року заповнена платником податків в порушення Методики розрахунків показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, виданої в якості додатку до Листа ДПА №15844/7/16-1117 від 06.08.2008 року «Щодо актуальних питань з податку на додану вартість», то вони судом до уваги не прийняті, оскільки Методика набрала чинності після того як подана була декларація за червень і вона немає зворотної дії у часі.
Виходячи із положень п. 4.4.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суперечливі питання щодо вирішення розбіжностей по застосуванню податкового законодавства повинні трактуватися на користь платника податків.
Окрім того, судом не прийнято до уваги твердження відповідача щодо необхідності зараховувати вказані суми ПДВ в рахунок майбутній платежів, а не на рахунок в банку, оскільки відповідно до вимог ст. 7 п. 7.7.3 Закону України «Про порядок на додану вартість», право вибору форми відшкодування ПДВ надається платнику податків, а не контролюючому органу.
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням Луцька ОДПІ та прокуратура Волинської області подали апеляційні скарги з яких із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Доводи в апеляційних скаргах маються подібні та в основному акцентується увага на тому, що згідно проведеної перевірки результати якої зафіксовані в акті № 61/23-4/33537560 від 20.05.2008 року встановлено не відображення ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 в податковому обліку податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000032302/3 від 18.09.2007 року, прийняте за рішенням ДПА України від 18.09.2007 року № 18679/7/25-0115 про результати розгляду повторної скарги ТзОВ на податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 13 квітня 2007 року № 0000032302/0.
Відповідно до Методики розрахунків показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ до Наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 року за № 224/14915, рядок 23.5 передбачений для відображення зменшення або збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.
Отже на думку апелянтів, товариством порушено абзац «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із внесеними змінами та доповненнями) по податковій декларації з ПДВ за червень 2008 року та пп. 5.12.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за №702/10982 №213, із внесеними змінами Наказом ДПА України від 17.03.2008 року № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з ПДВ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 року за № 224/14915), в якому зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів та не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає за необхідне їх відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, сторонами не заперечується, що ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване як суб'єкт господарювання, перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ з 26.05.2005 року.
У серпні 2008 року Луцькою ОДПІ була проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2008 року, за результатами якої складено акт №604/23-4/33537560 від 19.08.2008 року, у якому зазначено, що ТзОВ порушено абзац «а» п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.12.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ» затверджений наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року (із відповідними змінами) в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на 16362035,00 грн.
Прийняте Луцькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення №0000072302/0 від 29.08.2008 року було оскаржене в адміністративному порядку, проте в задоволенні скарги відмовлено і винесено нове податкове рішення-повідомлення за №0000072301/1 від 18.09.2008 року. Означені податкові повідомлення-рішення оскаржені в судовому порядку.
Сума 16362035,00 грн., на яку зменшено бюджетне відшкодування за червень 2008 року, фактично є частиною податкового кредиту, що сформувався за період з липня 2005 по грудень 2006 року. Подібне встановлено в ході судового розгляду та не заперечується стороною відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, твердження податкового органу, що сума на яку упереджене право ТзОВ на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 16362035,00 грн. брала участь у розрахунках по ПДВ, є неаргументоване.
Разом з тим, як стверджує позивач та подібне підтверджується матеріалами справи, що актами №01775/100/23-4/33537560 від 19.10.2006 року та №0218/36/2302/33537560 від 03.04.2007 року вище означена сума була виключена по деклараціях за серпень 2006 та січень 2007 року у зв'язку із тим, що ПДВ фактично сплачено постачальникам в попередніх податкових періодах, а не в попередньому податковому періоді, що вимагалось на той час діючим законодавством. У 2008 році на основі змін до Закону України «Про податок на додану вартість» сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, стала розраховуватися як ПДВ, фактично сплачений постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах (а не у попередньому періоді, як було раніше).
У березні 2008 року ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 відобразило зазначену суму ПДВ в рядку 23.2 декларації з ПДВ і заявило її до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (включило до рядка 25.1 декларації того ж звітного періоду). Однак, згідно акту №61/23-4/33537560 від 20.05.2008 року, вказана сума знову знята податковим органом з бюджетного відшкодування на підставі того, що ТзОВ порушило порядок заповнення декларації, а саме не відобразило в своєму податковому обліку результати повідомлення-рішення податкових органів №0000032302/3 від 18.09.2007 року, яким зменшувалося бюджетне відшкодування за січень 2007 року.
На виконання вимоги податкового органу ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 внесло суму у розмірі 16788401,00 грн. в рядок 23.5. декларації з ПДВ за червень 2008 року, яким зменшується/збільшується залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу.
З матеріалів справи вбачається, що дана сума віднесена до рядка 24 декларації з ПДВ за червень 2008 року як залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду з вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, що не спростовано податковим органом в акті №604/23-4/33537560 від 19.08.2008 року. Причому, за період 2006-2007 років ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 не відшкодовувалась сума 16362035,00 грн..
Місцевим судом вірно встановлено, що рішення про зарахування коштів на рахунки платника податків у банку ТзОВ прийнято й воно не суперечить закону, оскільки відповідно до вимог ст. 7 п. 7.7.3. Закону України «Про податок на додану вартість» - право вибору форми відшкодування ПДВ надається платнику податків, а не контролюючому органу. Окрім того, подібна вимога заявлена в межах строків визначених законодавством.
Доводи податкового органу, що декларація за червень 2008 року заповнена платником податків в порушення Методики розрахунків показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, виданої в якості додатку до Листа ДПА №15844/7/16-1117 від 06.08.2008 року «Щодо актуальних питань з податку на додану вартість», не є аргументовані, позаяк така прийнята після того як була подана декларація за червень. Окрім того, не враховано приорітетність закону України над нормативно-правовим актом (ч. 4 ст. 9 КАС України).
З огляду на викладене та беручи до уваги ч. 2 ст. 19 Конституції України, коли органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Волинської області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 березня 2009 року у справі № 2-а-206/08/0370, без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
І.М. Обрізко В.М. Багрій В.З. Улицький.
Головуючий суддя
судді