ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 червня 2009 року № 2а-6431/08/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Скорій Н.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника відповідача Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_6 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області про стягнення бюджетної заборгованості,
10.12.2008 року ОСОБА_6 звернулося в суд із адміністративним позовом до Долинської оДПІ в Івано-Франківській області та Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 191 113 грн., що виникла на підставі декларації за травень 2007 року. Позовні вимоги мотивувало неправомірною бездіяльністю державних органів щодо своєчасного відшкодування надмірно сплачених податкових платежів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 19.06.2007 року ОСОБА_6 було подано до Долинської оДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість (далі ПДВ) за травень 2007 року. У вказаній податковій декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування належна до повернення з держбюджету сума ПДВ становила 119 113 грн. Актом виїзної позапланової перевірки Долинської ОДПІ № 106/234/22173327 від 17.07.2007 підтверджено право ОСОБА_6 на бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2007 року в сумі 119 113 грн. (п. 3.5 акту).
Представники відповідача Долинської оДПІ проти задоволення позовних вимог заперечили посилаючись на вимоги пп. 4.3 - 4.5 Наказу ДПА України від 18.08.2005р. № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», яким передбачено проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку по ланцюгу постачання до виробника (імпортера товарів, робіт, послуг). В судовому засіданні суду пояснили, що бюджетне відшкодування не проведено, оскільки на виконання вимог вищевказаного Наказу ДПА Долинською ОДПІ надіслано запити щодо проведення зустрічних перевірок органам державної податкової служби за місцезнаходженням підприємств-постачальників і цими податковими органами на сьогоднішній день ще не надіслані акти зустрічних перевірок контрагентів по ланцюгу до виробника. Крім цього ж зазначили, що на час судового розгляду відомості про несплату контрагентами позивача ПДВ до бюджету відсутні, але всіх відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок постачальників Позивача по ланцюгу до виробника ще не отримані. Крім цього посилаються на пропуск позивачем строку звернення до суду та просить в позові відмовити і з цих підстав.
Представник відповідача ГУ ДКУ в області проти задоволення позовних вимог заперечила, суду пояснила, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства виключно за висновками податкових органів або за рішенням суду. Однак на момент звернення позивача до суду ні управління Державного казначейства у Долинському районі, ні Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області не отримувало висновків та Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету, тому не було правових підстав для відшкодування позивачу податку на додану вартість.
Вислухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Так судом встановлено, що 19.06.2007 до Долинської оДПІ надійшла подана ОСОБА_6 податкова декларація з ПДВ за травень 2007 року.
Як вбачається зі вказаної податковій декларації, зокрема згідно рядка 25 та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума ПДВ належна до повернення з держбюджету становила 191 113 грн. з вказаним напрямком відшкодування згідно рядка 25.1 - на рахунок платника у банку.
У судовому засіданні встановлено, що Долинською ОДПІ на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 12.04.1990р. № 509-ХІІ та згідно пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР було проведено виїзну позапланову перевірку ОСОБА_6 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ. Цим актом підтверджено право ОСОБА_6 на бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2007 року в сумі 191 113 грн. (п. 3.5 акту).
Суд встановив, що постачання товарів позивачу здійснювалось згідно укладених договорів (контрактів). У всіх випадках до ціни товару було включено ПДВ. Кошти за одержані товарно-матеріальні цінності, в тому числі і ПДВ, ОСОБА_6 сплатив в повному обсязі, що не заперечується представником відповідача, одержав належним чином оформлені податкові накладні.
За таких обставин згідно вищевказаної декларації у позивача виникло передбачене законом право на відшкодування ПДВ.
Однак кошти в сумі 191 113 грн. з Державного бюджету на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 не перераховано.
Підпунктом 7.7.1. п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) визначено , що сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 даного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Суд встановив, що бюджетне відшкодування, яке було підтверджено проведеною Долинською оДПІ перевіркою, позивачу не сплачено. Підтвердили дану обставину у судовому засіданні і представники Долинської оДПІ.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи податкової декларації по ПДВ за травень 2007 в рядку 25.2 будь-які дані відсутні, а вся належна до відшкодування сума вказана за напрямком відшкодування у рядку 25.1 - на рахунок платника у банку.
Згідно пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідач - Долинська оДПІ була зобов'язана у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.8. п.7.7. ст.7 Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно п.4 спільного Наказу Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997р., «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість» (далі Порядок) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.
Приймаючи до уваги, що Закон України "Про податок на додану вартість" підставою для отримання відшкодування визначає дані тільки податкової декларації за звітний період і не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків посилання відповідачів на те, що зустрічні перевірки ще не закінчені, є неправомірними. Водночас, цей Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставило цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином пп. 4.3 - 4.5 Наказу ДПА України від 18.08.2005р. № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» не відповідає вимогам Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно п.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За змістом вищезгаданих норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.
Крім того суд враховує, що хоча податковим органам і надано право здійснювати зустрічні перевірки, але їх непроведення чи відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановленого Законом .
Однак суд приходить до переконання, що позовні вимоги не можуть бути задоволені в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Так згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідно до ст.99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати строк 1 095 днів, визначений ЗУ“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки даний закон визначає виключно строки визначення суми податкових зобов'язань, стягнення податкового боргу, подання заяв на повернення або на відшкодування надміру сплачених податків. Таким чином вищезгаданий строк у спірних правовідносинах може поширюватись тільки на термін подання заяви, а не на отримання відшкодування.
Як вбачається матеріалів справи, зокрема поданої 19.06.2007 року декларації, акту перевірки, який був складений 17.07.2007 року, право на отримання бюджетного відшкодування в позивача згідно норм ЗУ ” Про ПДВ” виникло 23.07.2007 року, тому з моменту порушення права позивача на відшкодування ПДВ до звернення до суду минуло близько 1 року і 5 місяців. Поважності причин такого значного пропуску вищезгаданого строку судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 99, ч.1 ст.100, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 18.06.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк