ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 вересня 2009 року № 2а-2173/09/0970
Колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі: головуючого Гундяка В.Д.
суддів: Панікара І.В.
Кафарського В.В.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_2до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування акту, податкових повідомлень-рішень та рішення податкового органу,
05.08.2008 року ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про скасування акту, податкових повідомлень-рішень та рішення податкового органу. Позовні вимоги мотивувала тим, що податкові повідомлення-рішення №0028091501/0 від 03.07.2008 року, №0028091501/1 від 04.08.2008 року та №0000051501/0 від 09.01.2009 року, а також Рішення податкового органу №43724/10/25-026/37 від 30.07.2008 є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки акт, який був підставою для прийняття податкових рішень та нарахування податкового боргу є незаконним та підлягає до скасування.
Позивач в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що перевірки на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, проводились згідно чинного законодавства, порушень при їх проведені допущено не було.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську 23.06.2008 року була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності платника податку на прибуток ОСОБА_2за І квартал 2008 року. За наслідками перевірки був складений акт №6560/15-1/20546669 від 23.06.2008 року. На підставі даного акту відповідачем було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0028091501/0 від 03.07.2008 року, №0028091501/1 від 04.08.2008 року та №0000051501/0 від 09.01.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 12 травня 2008 року шляхом поштового відправлення, на адресу ДПІ в м. Івано-Франківську направлено податкову звітність з податку на прибуток за І квартал 2008 року.
Згідно ст. 11 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно п. 16.4. ст. 16 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей п. п. 4.1.4 цього пункту під терміном “базовий податковий період” слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Згідно п.п. 4.1.7. п. 4.1 ст. 4 ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Як було встановлено судом, позивачем було надіслано декларацію по податку на прибуток за І квартал 2008 року 12.05.2008 року, чим пропущено граничний строк подання такої декларацій поштовим зв'язком, який закінчився 02.05.2008 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині задоволення позовних вимог скасування повідомлень-рішень №0028091501/0 від 03.07.2008 року, №0028091501/1 від 04.08.2008 року та №0000051501/0 від 09.01.2009 року, а також Рішення податкового органу №43724/10/25-026/37 від 30.07.2008р, слід відмовити.
Згідно “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Із аналізу зазначеної норми вбачається, що акт перевірки не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 КАС України.
За таких обставин у прийнятті позовних заяв про визнання нечинними актів перевірки слід відмовляти на підставі пункту 1 частини першої статті 109 цього Кодексу, а в разі якщо провадження було відкрите, воно підлягає закриттю згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України.
Таким чином провадження в справі в частині визнання недійсним акту планової виїзної перевірки підлягає до закриття.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.1 ст.157, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, колегія суддів -
в задоволенні позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень та рішення податкового органу відмовити.
Провадження у справі в частині скасування акту невиїзної документальної перевірки закрити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 08.09.09 р., як дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий В.Д. Гундяк
Судді: І.В. Панікар
В.В. Кафарський