ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 серпня 2009 року № 2а-1446/09/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Скорій Н.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї (далі - УПФУ в м.Коломиї) до міського відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції (далі - МВ ДВС Коломийського МРУЮ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
21.05.2009 року УПФУ в м.Коломиї звернулося з адміністративним позовом до МВ ДВС Коломийського МРУЮ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до здійснення заходів щодо усунення фактів бездіяльності. Позовні вимоги мотивувало тим, що державними виконавцями МВ ДВС Коломийського МРУЮ протягом 2000-2009 років не вживались належні заходи щодо виконання постанов УПФУ про стягнення адміністративних штрафів. Одночасно позивач просив зобов”язати відповідача прийняти до виконання дублікати вищевказаних постанов.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що протягом 2000-2009 року на виконання до відповідача по справі було передано ряд постанов УПФУ про стягнення адміністративних штрафів. Вважає, що 31 вищевказана постанова залишились невиконаними з вини відповідача, так як на думку позивача державними виконавцями не було вжито всіх необхідних заходів щодо їх примусового виконання. При цьому посилається на акт взаємозвірки УПФУ в м.Коломиї та МВ ДВС Коломийського МРУЮ від 01.04.2009 року та вказує, що в порушення п.3.21 Інструкції з діловодства в органах ДВС незавершені провадження відповідачем протиправно не були перереєстровані. Просив суд зобов”язати відповідача повторно прийняти до виконання дублікати вищевказаних постанов.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що державним виконавцем було вжито всіх заходів щодо примусового виконання вищезгаданих адміністративних постанов. Суду пояснив, що надати інформацію щодо ходу виконання вищезгаданих постанов не вбачається можливим, так як матеріали проваджень знищені. Крім того вказав на пропущення позивачем встановлених строків звернення до суду та просив відмовити в позові і з цих підстав.
Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що на виконанні у відповідача по справі у період 2000-2009 років перебувало 28 постанов УПФУ в м.Коломиї про накладення адміністративних стягнень.
В судовому засіданні встановлено, що 26 виконавчих проваджень з виконання вищевказаних постанов відповідачем завершені у встановленому порядку протягом 2002-2005 років, а матеріали проваджень знищені в зв”язку з закінченням передбаченого законодавством трьохрічного строку їх зберігання. Факт знищення відповідних виконавчих проваджень підтверджується пред”явленими суду відповідними списками та затвердженими у встановленому порядку актами знищення виконавчих проваджень.
За таких обставин звернення до суду за захистом своїх порушених прав здійснено позивачем зі значним порушенням встановленого строку, на відмові у позові в зв”язку з цим наполягає і відповідач, тому згідно вимог ч.1 ст.100 КАСУ позов до задоволення у цій частині не підлягає.
Крім того суд враховує, що згідно вимог ст.305 КпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову. Однак в порушення вимог даної статті позивач не забезпечив належного контролю за виконанням винесених ним же постанов, тому на переконання суду така протиправна бездіяльність УПФУ в м.Коломиї не може бути підставою для задоволення позовних вимог.
Судом також встановлено, що постанови щодо стягнення штрафів з ОСОБА_3. та ОСОБА_4. взагалі не надходили на виконання до відповідача, так як згідно пред”явлених позивачем доказів, зокрема супровідних листів УПФУ в м.Коломиї за №3224/06 від 02.08.2004 року та №3566/06 від 10.07.2006 року, дані постанови були направлені на виконання не до міського, а до районного відділу ДВС Коломийського МРУЮ, що виключає покладення відповідальності за виконання даних виконавчих документів на відповідача. Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Також в судовому засіданні встановлено, що постанова про стягнення 136 грн. штрафу з ОСОБА_5. виконана повністю, штраф утримано та перераховано на користь позивача згідно платіжного доручення за №553 від 05.06.2009 року. Постанова про стягнення 136 грн. штрафу з ОСОБА_6 повторно пред”явлена до виконання та знаходиться на виконанні з 11.06.2009 року, тобто встановлений законом 6 місячний строк для виконання даної постанови ще не закінчився, тому підстави для визнання бездіяльності в даному випадку теж відсутні.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на акт взаємозвірки УПФУ в м.Коломиї та МВ ДВС Коломийського МРУЮ від 01.04.2009 року, оскільки даний документ містить виключно статистичну інформацію і не може бути доказом бездіяльності чи неправомірності дій відповідача у конкретно визначених позивачем виконавчих провадженнях.
Суд також враховує, що відповідно до ст.21 ЗУ ”Про виконавче провадження”, який регулює спірні правовідносини, встановлено трьохмісячний строк для пред”явлення адміністративних постанов до виконання. Згідно ст.23 даного Закону можуть бути поновлені виключно строки пред”явлення до виконання виконавчих документів, виданих на виконання судових рішень. По інших виконавчих документах пропущені строки поновленню не підлягають.
За таких обставин позовна вимога щодо зобов'язання прийняти до виконання дублікати вищезгаданих постанов УПФУ в м.Коломиї не грунтується на законі, тому не може бути задоволена.
На підставі ст.305 КпАП України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 99, 100, ч.3 ст.160, ст.ст. 162, 181 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 21.08.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк