ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 серпня 2009 року № 2а-1427/09/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Скорій Н.Д.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї (далі - УПФУ в м.Коломиї) до міського відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції (далі - МВ ДВС Коломийського МРУЮ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
18.05.2009 року УПФУ в м.Коломиї звернулося з адміністративним позовом до МВ ДВС Коломийського МРУЮ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до здійснення заходів щодо усунення фактів бездіяльності. Позовні вимоги мотивувало тим, що державним виконавцем не вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо виконання вимоги ПФУ про сплату боргу. Одночасно позивач просив зобов”язати відповідача вжити належних дій щодо забезпечення своєчасного і повного стягнення коштів за виконавчим документом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що на виконанні у відповідача перебувала вимога УПФУ в м.Коломиї за №Ф-366 від 04.08.2008 про сплату боргу в сумі 398 грн. 72 коп. відносно підприємця ОСОБА_3Постановою державного виконавця від 24.04.2009, яка одержана УПФУ 05.05.2009 року, вищевказаний виконавчий документ повернено без виконання. Вважає, що дана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, так як на думку позивача державним виконавцем не було вжито всіх необхідних заходів примусового виконання. Просив зобов”язати відповідача усунути факти бездіяльності державного виконавця.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що державним виконавцем було вжито всіх заходів щодо примусового виконання, а постанова про повернення виконавчого документу винесена правомірно. Крім того вказав на пропущення позивачем встановлених строків звернення до суду.
Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що на виконанні у відповідача по справі перебувала вимога за №Ф-366 від 04.08.2008 про сплату боргу в сумі 398 грн. 72 коп. на користь УПФУ в м.Коломиї відносно підприємця ОСОБА_3Постановою державного виконавця від 24.04.2009 вищевказаний виконавчий документ повернено без виконання на підставі п.4ст.40 ЗУ “Про виконавче провадження”, так як стягувач відмовився здійснити передбачене законом авансування витрат на проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст.1 ЗУ ”Про виконавче провадження”, який регулює спірні правовідносини, виконавче провадження як примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ч.1 ст.25 вищезгаданого Закону державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону;повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону;повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону.
У відповідності до змісту ст.38 даного Закону у разі повернення виконавчого документу згідно зі ст. 40 цього Закону виконавче провадження вважається завершеним. Згідно вимог ст.38 завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, тобто виключно у разі відновлення виконавчого провадження в порядку ст.41 або поновлення провадження згідно ст. 79.
Таким чином після завершення виконавчого провадження органи ДВС позбавлені будь-якої можливості проведення виконавчих дій чи вжиття інших заходів з виконання рішення, на підставі якого дане провадження було відкрито.
З метою забезпечення прав сторін виконавчого провадження чинним законодавством визначена особлива форма виявлення незгоди з рішенням державного виконавця про завершення виконавчого провадження - оскарження відповідних постанов, в тому числі і про повернення виконавчого документу, у встановлений законом строк.
Однак, хоча однією з вимог УПФУ в м.Коломиї фактично є вжиття заходів по стягненю коштів з боржника, постанова державного виконавця позивачем не оскаржена.
Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України в м.Коломиї, як стягувача у виконавчому провадженні..
За таких обставин позовні вимоги не можуть бути задоволені.
На підставі ст.ст.38, 41 ЗУ “Про виконавче провадження”, керуючись п.6 ч.1 ст.3, ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.ст. 162, 181 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 21.08.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк