ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження
03 серпня 2009 року № 2а-1366/09/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до ОСОБА_4про зобов”язання до вчинення дій,
ухвалою суду від 25.05.2009 року відкрито провадження по справі за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до ОСОБА_4про зобов”язання до подання фінансово-господарських та бухгалтерських документів.
В судовому засіданні представники позивача як на підставу для звернення з даним позовом та в обгрунтування позовних вимог зіслались на п.11 ст. 10 та п.9 ч.1 ст.11 ЗУ “Про державну податкову службу”.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що за наслідками перевірки, під час проведення якої від посадових осіб ОСОБА_4і вимагались вищезгадані документи, позивачем вже прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення.
За наслідками судового розгляду, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає до закриття, оскільки дану справу не слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Так згідно п.4 ч.1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб”єкта владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом.
Як вбачається з системного аналізу даної норми, а також виходячи з загального правила щодо суворого обов”язку дій органів влади, в тому числі податкових інспекцій, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, право ДПІ на звернення до суду з даним позовом повинно бути прямо визначено у нормативно-правовій базі України. Однак дана норма в чинному законодавстві України відсутня.
Суд не приймає до уваги посилання представників позивача на п.11 ст. 10 та п.9 ч.1 ст.11 ЗУ “Про державну податкову службу”, оскільки в даних нормах право податкового органу вимагати у платника податків подання будь-яких документів саме в судовому порядку не передбачено.
Так п.11 ст. 10 ЗУ “Про державну податкову службу” не встановлює можливості ДПІ на одержання в судовому порядку документів для звернення до суду з позовом про визнання угод недійсними.
Пункт 9 ч.1 ст.11 ЗУ “Про державну податкову службу”, на який послався податковий орган, дійсно надає ДПІ право на вилучення вищевказаних документів, однак відповідні відносини органів державної податкової служби України (далі - органи державної податкової служби) та платників податків при вилученні посадовими особами органів державної податкової служби при проведенні перевірок підприємств, установ та організацій копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів) регулює Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів, яка затверджена наказом за № 493 від 08.11.2005 Державної податкової адміністрації України та зареєстрована у встановленому порядку в МЮУ .
Згідно п.п. 3.3 даної Інструкції у разі відмови платника податків добровільно надати документи (їх засвідчені копії) посадовій особі органу державної податкової служби нею складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови, із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по батькові представника платника податків та переліку документів, які йому було запропоновано надати. Зазначений акт підписується посадовою особою органу державної податкової служби та представником платника податків. У разі відмови платника податків від підпису зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис. При цьому право органу ДПС на звернення до суду не передбачено.
Крім того суд враховує, що обов”язок платника податку щодо подання фінансово-господарських та бухгалтерських документів, за невиконання якого настає встановлена чинним законодавством відповідальність, в тому числі і згідно ст. 164-2 КупАП, передбачений ст.9 ЗУ”Про систему оподаткування”, а тому встановлення такого обов”язку ще й судовим рішенням на переконання суду не потребується.
Ураховуючи наведене, керуючись п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд-
провадження у справі закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя В.Д. Гундяк