ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 травня 2009 року № 2а-1057/09/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі про скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій,
06.04.2009 року ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі про скасування рішення про застосування штрафних санкцій. Позовні вимоги мотивував тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем норм п.1 ст.3, ст.10 ЗУ “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не ґрунтуються на реальних обставинах, а тому податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що висновки посадових осіб ДПІ, які зазначені в акті проведеної перевірки ОСОБА_4. , не відповідають дійсності. Окремо вказав, що річний обсяг розрахункових операцій позивача контролюючим органом був визначений без врахування обсягу розрахункових операцій, здійснених позивачем при продажу продукції, яка відповідно до ст.9 ЗУ “ Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не вимагає застосування розрахункових книжок . При здійсненні продажу продукції із застосуванням розрахункових книжок обсяг цих операцій не повинен був враховуватися при визначенні річного обсягу розрахункових операцій, з досягненням граничного розміру якого виникає обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Вважає, що контролюючим органом без жодної правової підстави зроблено висновок про перевищення граничного річного обсягу розрахункових операцій, здійснених позивачем при продажу продукції, яка відповідно до ст.9 ЗУ “ Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не вимагає застосування розрахункових книжок, а тому не може брати участь у розрахунку граничного річного обсягу та свідчити про його перевищення. Зазначив, що ДПІ в Богородчанському районі не врахувало того, що позивач здійснює підприємницьку діяльність в двох магазинах, тому граничний обсяг для нього повинен бути подвоєним.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті у відповідності до положень чинного законодавства на підставі висновків проведеної перевірки . Вважають, що з 22.11.2008 року позивачу необхідно було проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, оскільки 22.10.2008 року СПД ОСОБА_4 перевищив встановлений граничний розмір обсягу розрахункових операцій.
Вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Як було встановлено в судовому засіданні ДПІ в Богородчанському районі на підставі ч.1 ст.11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до направлення на перевірку від 10.03.2009 року №41 була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності , достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами перевірки був складений акт від 23.03.2009 року за №137/17/2682902278. На підставі даного акту прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій №0000951701/0 на загальну суму 169 224,75 грн.
Суд погоджується з законністю та обгрунтованістю прийнятого відповідачем рішення виходячи з наступного.
Перевіркою встановлено, що позивачем було порушено п.1 ст.3 та ст.10 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.2 постанови КМУ від 23.08.2000 року №1336 “Про забезпечення реалізації статті 10 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.1 постанови КМУ №121 від 07.02.2001 року “Про терміни переведення СПД на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”, а саме було зафіксовано реалізацію товарів в період з 22.11.2008 року по 3.12.2008 року без застосування РРО на суму 33 844,95 грн.
Як було встановлено перевіркою селу Росільна Богородчанського району, в якому здійснював торгівлю СПД ОСОБА_4, надано статус гірського населеного пункту і підприємець здійснював свою діяльність без використання реєстратора розрахункових операцій з використання розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Позивач користувався вищевказаною пільгою і самостійно щомісячно подавав до ДПІ звіти про використання РРО та книги обліку РО (РК) з вказанням сум (виручки) за звітний період (місяць).
Згідно книг обліку розрахункових операцій від 01.11.2002 року кн.№15, від 20.12.2002 року кн.№31, від 18.03.2003 року б/н та від 11.11.2008 року №32 та чеків, що відповідають виручці за кожен день, а також книг обліку доходів та витрат СПД ОСОБА_4 перевищив встановлений граничний розмір обсягу розрахункових операцій в сумі 200 000 грн 22.10.2008 року.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що оскільки акт перевірки не містить жодних даних про умови реалізації товару, а лише фіксовані суми поведених операцій, ОСОБА_4 міг здійснювати торгівлю товарами власного виробництва, а згідно ст.9 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено пільги за даних умов продажу при яких не застосовуються реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книги.
Так ОСОБА_4 здійснював торгівлю відповідно до придбаних ліцензій та патентів, згідно стор.4 Акту перевірки окрім книг при проведенні перевірки працівники ДПІ використовували також накладні, в тому числі і податкові, рахунки, визначили основних постачальників позивача, що підтверджується стор. 8 Акту.
Статтею ст.9 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються у випадках передбачених цією статтею.
Згідно ст.10 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України
Постановою КМУ від 23.08.2000 року №1336 “Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено “Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій”.
Згідно п.22 вказаного переліку провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" надано статус гірських, дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій. Однак п.2 даної постанови передбачено, що у разі перевищення 200 тис. гривень обсягу розрахункових операцій на один суб'єкт господарської діяльності застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 1З, 14, 16, 17, 22, 23, 27 переліку, а визначених у пунктах 4 і 7 переліку, 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).
Як вбачається з наведеного за умов проведення діяльності у гірському населеному пункті, що передбачено п.22 Переліку, граничний розмір обсягу розрахункових операцій, на відміну від п.п.4, і 7 встановлюється для суб'єкта господарської діяльності, а не для пункту продажу товарів (надання послуг). За таких обставин посилання представника позивача на здійснення ОСОБА_4 продажу товарів в двох окремих магазинах є безпідставним та не може бути взяти до уваги.
Статтею 11 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що терміни переведення СПД на обік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюється КМУ.
Так постановою КМУ №121 від 07.02.2001 року встановлено, що термін переведення суб'єктів господарської діяльності для застосування реєстраторів розрахункових операцій складає один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій. Таким чином застосування реєстраторів розрахункових операцій було обов'язком для проведення діяльності позивача з 22.11.2008 року.
За таких обставин позивач зобов'язаний був з 22.11.2008 року проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Таким чином ОСОБА_4 не мав права здійснювати діяльність без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст.ст. 9, 10 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, постанов КМУ №1336 від 23.08.2000 року та №121 від 07.02.2001 року, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 26.05.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк