ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 червня 2009 року № 2а-1008/09/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Скорій Н.Д.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Івано-Франківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання до вчинення дій,
у березні 2006 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до прокуратури Івано-Франківської області про неправомірну бездіяльність прокуратури, як суб”єкта владних повноважень щодо незабезпечення належного розгляду заяви про злочин в порядку передбаченому кримінально-процесуальним законодавством та зобов”язання начальника відділу прокуратури області здійснити перевірку заяви про злочин від 24 лютого 2006 року відповідно до вимог ст.97 КПК України. Позовні вимоги мотивували тим, що подана заява про порушення кримінальної справи розглянута неналежно, без дотримання встановленого порядку розгляду таких заяв, бездіяльність відповідача щодо проведення перевірки за заявою про вчинення злочину та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України є протиправною та порушує їх права.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 4 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою ВАСУ від 03.12.2008 року вищевказані судові рішення були скасовані, а справа направлена на новий розгляд.
В ході нового розгляду справи ухвалою від 14.05.2009 року суд закрив провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 в зв”язку зі смертю останньої. Одночасно ОСОБА_1 позовні вимоги змінив, згідно поданої заяви від 14.05.2009 просив визнати неправомірними дії прокуратури Івано-Франківської області, як суб”єкта владних повноважень, по розгляду заяви про злочин та зобов”язати відповідача здійснити перевірку заяви про злочин від 24 лютого 2006 року відповідно до вимог ст.97 КПК України.
В судовому засіданні позивач змінені позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що він звернувся прокуратуру в Івано-Франківської області із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.397 КК України, слідчим СВ УМВС України в Івано-Франківській області Любчиком С.Р. Розглянувши дану заяву, відповідач у формі відповіді на звернення надіслав йому письмову відмову в задоволенні вимоги щодо проведення належної перевірки, мотивуючи це тим, що в діях слідчого Любчика С.Р. відсутні ознаки будь-якого складу злочину і заявнику роз”яснено, що підстав для проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України немає. Однак з такою відповіддю позивач не погоджується, оскільки вважає, що відповідач повинен відреагувати на його заяву належним чином та у відповідності до вимог ст.97 КПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає, що подана позивачем заява від 24.02.2006 року є зверненням, тому прокуратура Івано-Франківської області діяла в повній відповідності до вимог ЗУ “Про прокуратуру” та ЗУ ”Про звернення громадян”.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з нижчевикладених мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що 24.02.2006 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Івано-Франківської області із заявою про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.397 КК України, слідчим СВ УМВС України в Івано-Франківській області Любчиком С.Р. Згідно поданої заяви позивач вимагав від відповідача здійснити перевірку і прийняти відповідне рішення в порядку ст.97 КПК України.
Однак у розгляді даної заяви згідно норм КПКУ ОСОБА_1 було відмовлено з посиланням на надання відповіді щодо попереднього звернення позивача та відсутність ознак будь-якого складу злочину в діях слідчого. Фактично заява ОСОБА_1 від 24.02.2006 року прокуратурою розглянута в порядку ЗУ “Про звернення громадян”, що і підтвердила представник відповідача в судовому засіданні.
Дані обставини згідно ч.3 ст. 72 КАС України доказування не потребують, як такі, що визнаються сторонами та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
За наслідками судового розгляду суд приходить до переконання щодо неправомірності дій відповідача при розгляді вищевказаної заяви від 24.02.2006 року з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
Як вбачається з даної норми прийняття до розгляду повідомлення про злочин є не правом, а обов”язком прокурора. При цьому чинне законодавство не визначає встановленої форми повідомлення про злочин, тобто таке повідомлення може бути зроблено і у формі заяви, до якої процесуальним законом не встановлено жодних обов”язкових вимог.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Однак із пояснення представника відповідача, наданої відповідачем відповіді вбачається, що заява позивача про злочин була розглянута прокуратурою області в порядку ЗУ “Про звернення громадян” .
Згідно ст. 12 ЗУ “Про звернення громадян” дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, законодавством . З огляду на викладене дії ЗУ “Про звернення громадян” на спірні правовідносини поширюватись не можуть, тому при розгляді заяви ОСОБА_1 відповідач керувався даним законом неправомірно.
Дії відповідача з порушенням вимог ст. 97 КПК України позбавили позивача передбаченої ст.99-1 КПК України можливості оскарження відповідного процесуального рішення.
Дану обставину визнав в судовому засіданні і представник відповідача, який на запитання суду пояснив, що відповідь прокуратури області від 14.03.2006 року на заяву позивача не є процесуальним документом і не може бути оскаржена в порядку, встановленому КПК України.
Крім того при визначені наявності в даному випадку підстав для проведення перевірки заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 97 КПКУ суд враховує, що згідно ч.5 ст.227 КАСУ висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.
Скасовуючи попередні судові рішення по справі ВАСУ вказав, що висновки судів про відсутність підстав для проведення перевірки в порядку ст.97 КПКУ та правомірності розгляду заяви ОСОБА_1 Від 24.02.2006 року згідно вимог ЗУ “Про звернення громадян”є посилковими та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
За таких обставин прокуратури Івано-Франківської області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.02.2006 року про про порушення кримінальної справи відносно слідчого СВ УМВС України в Івано-Франківській області Любчика С.Р. слід визнати протиправними та в такому випадку необхідно зобов”язати прокуратуру розглянути вищезазначену заяву в порядку, встановленому ст. 97 КПК України.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.97 КПК України, ст.12 ЗУ “Про звернення громадян”, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 137, ч.3 ст.160, ст.162, ч.5 ст.227 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії прокуратури Івано-Франківської області при розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.02.2006 року про порушення кримінальної справи відносно слідчого СВ УМВС України в Івано-Франківській області Любчика С.Р. за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.397 КК України .
Зобов'язати прокуратуру Івано-Франківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2006 року про порушення кримінальної справи відносно слідчого СВ УМВС України в Івано-Франківській області Любчика С.Р. за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.397 КК України в порядку ст. 97 КПК України.
Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 6,80 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 16.06.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя В.Д. Гундяк