ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 травня 2009 року № 2-а-993/09/0970
Колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі: головуючого Гундяка В.Д.
суддів: Остап'юка С.В.,
Лучко О.О.,
при секретарі Бітківській Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1до Кабінету Міністрів України про зобов'язання до вчинення дій,
30.03.2009 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України про зобов'язання до вчинення дій. Позовні вимоги мотивувала тим, що відповідач зобов'язаний здійснити нарахування компенсації втраченого майна її сім'єю під час операції „Вісла” та перерахувати визначену суму.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин згідно ч.4 ст.128 КАСУ суд вбачає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних доказів.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог з наступних мотивів.
В позовній заяві позивач покликається на те, що у 1946 році внаслідок примусової депортації українців з Польщі (операція „Вісла”) її сім'я була примусово переселена до СРСР. Зазначила, що в Польщі у її сім'ї залишився житловий будинок з господарськими спорудами, господарський реманент, худоба, коні, крім того, її сім'я мала загалом 0.57 га. поля на праві власності. Тому вважає, що Кабінет Міністрів України зобов'язаний здійснити нарахування компенсації втраченого майна її сім'єю та перерахувати їй визначену суму.
Однак така вимога задоволенню не підлягає з наступного.
Переселення осіб з території Польщі в Україну в 1944 - 1946 роках відбувалось відповідно до Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР від 9 вересня 1944 року.
Розрахунки з переселенцями проводились відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 11 серпня 1948 року № 1648 “Про порядок проведення взаємозаліків з переселенцями з Польщі та Чехословаччини після грошової реформи” через обласні, районні, міські та селищні фінансові відділи в порядку, визначеному Інструкцією по здійсненню Угоди між Урядом Української радянської соціалістичної республіки і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР, затвердженою Радою Міністрів УРСР від 23 жовтня 1948 року № 2415. До 1975 року витрати на проведення розрахунків таких переселенців передбачалися в республіканському бюджеті УРСР. З 1975 року і до цього часу законами про бюджет УРСР та Законом України ”Про Державний бюджет України на відповідний рік” кошти на проведення цих витрат не затверджувалися.
Крім того питання щодо виплати компенсації за майно, залишене на території Польщі в Україну у 1944 - 1946 роках, законодавством України не врегульовано. Тому вимоги позивача не грунтуються на законі, а отже і не можуть бути задоволені.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на аналогію закону, а саме дії КМУ по ліквідації наслідків трагедії, що сталася в грудні 2008 року в м.Євпаторія до виплати компенсації за майно, залишене на території Польщі під час переселення українців з території Польщі в Україну у 1944-1946 роках, оскільки дані правовідносини не є подібними за змістом.
За таких обставин аналогія закону в даному випадку застосована бути не може, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, колегія суддів
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Строк подання заяви про апеляційне оскарження рахується з 19.05.09, як дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий В.Д. Гун дяк
Судді: С.В. Остап'юк
О.О. Лучко