Копія Справа № 2-а-1774/08/1170
Категорія статобліку - 2.24
28 січня 2009 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості про визнання нечинним наказу, -
31 жовтня 2008 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості, в якому, посилаючись на порушення відповідачем норм чинного законодавства України, позивач просив визнати нечинним та скасувати наказ Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості від 26.12.2007 р. НОМЕР_1 „Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності” щодо повернення коштів у сумі 8079,98 грн., виплачених позивачеві (далі - оскаржуваний наказ).
У судовому засіданні представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю, пославшись на обставини викладені в позові, та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача: Юрченко В.В., Дмитрієв М.О. позов не визнали та просили суд відмовити позивачеві у задоволення адміністративного позову.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Позивачка вважає оскаржуваний наказ неправомірним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
У своєму позові позивачка зазначила, що 28.11.2006 р. вона була взята на облік до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості як безробітна, у зв'язку з чим їй була призначена допомога по безробіттю.
У 2007 році позивачці відповідачем була виплачена допомога по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності у розмірі 8079,98 грн., яка нарахована з 06.03.2007 р. по 22.11.2007 р.
У січні 2008 року, на домашню адресу позивачки надійшов лист відповідача від 11.01.2008 р., № 05-48 та оскаржуваний наказ, відповідно до якого її зобов'язували в 10-денний строк повернути виплачені їй кошти у розмірі 8079,98 грн.
Позивачка зазначає, що 06.03.2007 р. вона була зареєстрована як фізична особа -підприємець та отримала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. 15.03.2007 р. вона отримала свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2.
За твердженнями позивачки, вона займалася підприємницькою діяльністю починаючи з березня 2007 року до грудня 2007 року, що підтверджується договором оренди об'єкта нерухомості від 29 березня 2007 року, договорами про надання послуг від 14.05.2007 року; 25.06.2007 року та квитанціями про сплату єдиного податку від 13.03.2007 року; 03.04.2007 року; 08.05.2007 року, №55; 08.06.2007 року, №44095384; 09.07.2007 року №47589146; 13.08.2007 року №17; 11.09.2007 року, №116.38.1;. 15.10.2007 року № 622.38.1; 13.11.2007 року № 116.17.1.
20.12.2007 р. у зв'язку з тим, що підприємницька діяльність, якою займалася позивачка була збитковою, вона вирішила її припинити, що підтверджується відміткою у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.
Позивачка зазначає, що законними підставами для повернення виплачених їй коштів є: державна реєстрація припинення підприємницької діяльності юридичної особи та фізичної особи-підприємця протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів та неподання юридичною особою та фізичною особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності, або несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку.
Проте, за твердженням позивачки підприємницьку діяльність вона припинила лише через 9 місяців після того як їй були виплачені кошти. Крім того, вона кожен квартал подавала до органів державної податкової служби звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку та своєчасно сплачувала єдиний податок, орендувала приміщення для ведення підприємницької діяльності, укладала договори з фізичними особами, купувала канцелярські товари для виконання зобов'язань по договорам, що підтверджується квитанціями від 15.05.2007 року, 29.06.2007 р., тому, на її думку, підстав для видання оскаржуваного наказу у відповідача не було.
Представник відповідача у своїх письмових запереченнях проти адміністративного позову, зокрема, зазначив, що позивачка зареєструвалася в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості 21.11.2006 року, статус безробітної отримала 28.11.2006 р.
На підставі п. 7 ст. 22, п. 5 ст. 23 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття” та згідно поданої заяви від 29.03.2007 р. позивачці було виплачено допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності в сумі 8079,98 грн.
На виконання п. 3 „Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітним підприємницької діяльності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 р. №511 (дію якої продовжено на 2007 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №98) (далі - Порядок повернення коштів) та спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 21.11.2006 року № 426/699 „Про затвердження Порядку обміну інформацією стосовно фізичних осіб - підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.12.2006 року №1283/13157 (далі - Порядок обміну інформацією), Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості та Державна податкова інспекція в місті Кіровограді здійснили обмін інформацією стосовно фізичних осіб-підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності. 06.12.2007 року за №1089/9/17-2 відповідач отримав відповідь на запит за формою № 3ДФ-2 щодо фізичних осіб-підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності за звітні періоди, які включають шість календарних місяців з дати виплати коштів. Згідно до наданої інформації Державної податкової інспекції, зафіксована відсутність податкової звітності позивачки або сплати позивачкою єдиного (фіксованого) податку, що підтверджує фактичне провадження підприємницької діяльності, за періоди, що включають шість календарних місяців з дати виплати коштів, а саме з 29.03.2007 р. по 29.09.2007 р. (І - ІІІ квартали 2007 р.). Позивачка надає копії документів тільки починаючи з II кварталу 2007 р.
Таким чином, відповідно до ч. 2 п. 3 Порядку повернення коштів, допомога в сумі 8079,98 грн., які були виплачені позивачці, за твердженням представника відповідача, підлягали поверненню.
Відповідно до протоколу засідання комісії з питань надання роботодавцю дотації для працевлаштування та одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності № 148-о від 25.12.2007 року, прийнято рішення про необхідність повернення допомоги по безробіттю позивачкою. На підставі висновку комісії видано оскаржуваний наказ.
Представник відповідача зазначає, що відповідно п. 2.3.2 акта перевірки державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 11.12.2007 р. №901/17-50/НОМЕР_3, що проводилась у позивачки, місце здійсненій підприємницької діяльності у неї відсутнє.
Судом були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
06.03.2007 р. позивачка була зареєстрована як фізична особа -підприємець та отримала свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 8). 15.03.2007 р. вона отримала свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 (а.с. 11).
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення», державна служба зайнятості створена для реалізації державної політики зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.
Відповідно до ст. 39 цього Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку повернення коштів, підставою для розгляду комісією позивача питання повернення коштів, зокрема, є неподання юридичною особою та фізичною особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності, або несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку. Відповідна інформація надсилається органом державної податкової служби до центру зайнятості згідно з порядком обміну інформацією, що затверджується наказом Державної податкової адміністрації та Державним центром зайнятості Мінпраці.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зауважує, що представники відповідача не надали доказів того, що позивачка зареєструвалася в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості 21.11.2006 року, статус безробітної отримала 28.11.2006 р., а також доказів на підтвердження того, що позивачці, згідно поданої нею заяви, 29.03.2007 р. було виплачено допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності в сумі 8079,98 грн.
Суд вважає, що визначення моменту виплати позивачці допомоги є істотним для вирішення даного публічного спору, оскільки представник відповідача у своїх письмових запереченнях проти адміністративного позову зазначає період, що включає шість календарних місяців з дати виплати коштів: з 29.03.2007 р. по 29.09.2007 р. (І - ІІІ квартали 2007 р.), у який Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді зафіксована відсутність податкової звітності позивачки або сплати позивачкою єдиного (фіксованого) податку, що підтверджує фактичне провадження підприємницької діяльності.
Виходячи з того, що незважаючи на норму ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не надав доказів виплати позивачці допомоги саме 29.03.2007 р., а також на відсутність зазначення Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді у своїй відповіді на запит відповідача від 06.12.2007 р. №1089/9/17-2 за формою №3ДФ-2 (а.с. 37-38) (далі - відповідь на запит) конкретного періоду, за який відповідачеві надавалася інформація щодо позивачки, суд приймає до уваги наданий представником позивачки лист Кіровоградської філії „Укрпромбанк” від 24.12.2008 р. №4324/05 (а.с. 43) як доказ виплати їй допомоги лише 06.04.2007 р. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що період, який включає шість календарних місяців з дати виплати позивачці коштів допомоги повинен бути визначений: з 06.04.2007 р. по 06.10.2007 р.
Крім того, зважаючи на відсутність зазначення Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді у своїй відповіді на запит конкретного періоду, за який відповідачеві надавалася інформація щодо позивачки, суд приймає до уваги надану представником позивачки довідку, видану Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді 15.01.2009 р. №547/10/1720 (а.с. 42) як доказ того, що: позивачка з 06.03.2007 р. по 31.03.2007 р. перебувала на загальній системі оподаткування, декларацію про доходи за цей період подала своєчасно; з 01.04.2007 р. по 20.12.2007 р. позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування, єдиний податок сплачувався нею до бюджету, звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку до податкового органу подавалися своєчасно. Цей факт підтверджується також наданими представником позивачки квитанціями про сплату єдиного податку (а.с. 15-17), що також спростовує інформацію щодо позивачки, викладену у відповіді на запит.
Відповідно до п. 6 Порядку повернення коштів, комісія відповідача проводить засідання з розгляду питання повернення коштів на підставі, зазначеній в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, - у 15-денний строк з дня отримання центром зайнятості інформації від органів державної податкової служби. Про дату засідання комісії зазначені особи повідомляються у письмовій формі не пізніше ніж за п'ять календарних днів до проведення засідання. Особи можуть бути присутні на засіданні комісії.
Суд вважає, що відповідач був зобов'язаний перевірити достовірність інформації, наданої Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді у своїй відповіді на запит, під час проведення засідання комісії з питань надання роботодавцю дотації для працевлаштування та одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, перед прийняттям рішення про необхідність повернення допомоги по безробіттю позивачкою та перед виданням оскаржуваного наказу, але суд не може встановити чи здійснювалася перевірка зазначеної інформації відповідачем, оскільки він не надав протокол засідання комісії з питань надання роботодавцю дотації для працевлаштування та одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності № 148-о від 25.12.2007 року.
Також суд зауважує на ту обставину, що відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджують ознайомлення позивачки зі ст. 107 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та Порядком повернення коштів щодо необхідності повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітним підприємницької діяльності, у разі нездійснення ним такої діяльності протягом 6 календарних місяців з дня отримання допомоги.
Суд не бере до уваги інформацію, викладену в акті Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 11.12.2007 р. №901/17-50/НОМЕР_3 „Про результати позапланової перевірки суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_1 інд. номер НОМЕР_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.03.2007 р. по 11.12.2007р.” (а.с. 39-41), оскільки ця перевірка проводилася з 05.12.2007 р. по 11.12.2007 р., тобто перед припиненням позивачкою підприємницької діяльності, яке відбулося 20.12.2007 р., що підтверджується відміткою у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 8), а тому на момент проведення перевірки місце здійсненій підприємницької діяльності у неї могло бути відсутнє.
Суд вважає, що фактичне провадження позивачкою підприємницької діяльності, у даному випадку, підтверджується фактом сплати нею єдиного податку, оскільки вона з 01.04.2007 р. по 20.12.2007 р. перебувала на спрощеній системі оподаткування, а також своєчасним поданням нею звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку до податкового органу. Фактичне провадження позивачкою підприємницької діяльності також підтвержується договором оренди об'єкта нерухомості від 29 березня 2007 року (а.с. 12), договорами про надання послуг від 14.05.2007 року (а.с. 13) та 25.06.2007 року (а.с. 14), розрахунковими квитанціями про придбання канцтоварів (а.с. 18).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач, у даному випадку, діяв неправомірно та необґрунтовано, а тому виданий відповідачем наказ від 26.12.2007 р. НОМЕР_1 „Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності” щодо повернення позивачкою коштів у сумі 8079,98 грн. - є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись абз. 3 ч. 3 ст. 36, ст. 39 Закону України від 02.03.2000 р. №1533-III „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, „Порядком повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України 12.04.2006 р. №511, ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним та скасувати наказ Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості від 26.12.2007 р. НОМЕР_1 „Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності” щодо повернення коштів у сумі 8079,98 грн., виплачених ОСОБА_1.
3. Присудити на користь ОСОБА_1всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.01.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02.02.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю.Флоренко
Дата виготовлення постанови в повному обсязі - 09.02.2009 р.