Копія Справа № 2-а-1038/08
Категорія статобліку - 30
29 жовтня 2008 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області до Відділу державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії,-
11 серпня 2008 року Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області звернулось до Олександрівського районного суду Кіровоградської області із зазначеним позовом, який своєю ухвалою від 22.08.2008 року на підставі ст.22 КАС України передав справу на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
У позовній заяві Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області просить суд визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції щодо виконання виконавчих документів та зобов'язати останнього вчинити виконавчі дії по виконанню постанов про адміністративні правопорушення, забезпечивши надходження коштів.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом 1999 - 2000 років позивачем передано на виконання відповідачеві 45 постанов про адміністративні правопорушення, однак, протягом встановлено шестимісячного терміну для примусового виконання, до позивача ні коштів, що підлягають стягненню не надходило, виконавчі документи також не повертались.
Позивач неодноразово направляв запити щодо стану виконання виконавчих документів. З тексту листа-відповіді за №593 від 01.02.2008 року стало відомо про те, що на виконанні перебуває лише 7 постанов, кількість яких не відповідає переліку виконавчих документів зазначеному у щомісячній інформації про стан примусового виконання станом на 01.03.2008 року.
Відповідач, заперечуючи проти адміністративного позову, послався на пропуск строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивачу було відомо про те, що станом на 1 лютого 2008 року на виконанні знаходиться 7 постанов про адміністративні правопорушення, а не 46.
У судовому засіданні представники позивача Бульбін Д. В. (довіреність від 16.01.2008 року №71/07) позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що позивачем строк звернення до адміністративного суду не пропущено, оскільки про порушення прав стало відомо 1 липня 2008 року при підготовці квартального звіту.
Представник відповідача Сердюк В. М. (довіреність від 03.10.2008 року) у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив, зауважуючи на пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, оскільки останньому інформація про кількість справ, що перебувають на примусовому виконанні, стала відома з листа від 01.02.2008 року.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Суд зауважує, що дані позивача про передачу на виконання протягом 1999 - 2008 року 45 постанов з приводу яких йде спір є не точними, оскільки в переліку, вказаному у позовній заяві, наявне повторення постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 №4 від 06.02.2003 року, порядкові №24 та №33 (а.с.3).
Згідно ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що постанови про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_2 №9 від 28.05.1999 року, ОСОБА_3 №25.06.1999 року,ОСОБА_4 №11 від 25.06.1999 року, ОСОБА_5 №12 від 25.06.1999 року, ОСОБА_6№13 від 26.06.1999 року, ОСОБА_7 №14 від 26.06.1999 року, ОСОБА_8 №15 від 26.06.1999 року, ОСОБА_9 №16 від 26.06.1999 року, ОСОБА_10 №1 від 04.01.2000 року, ОСОБА_11 №4 від 10.02.2000 року,ОСОБА_12№6 від 14.03.2000 року, ОСОБА_13№30 від 23.06.2000 року, ОСОБА_15 №51 від 09.11.2000 рокуОСОБА_16 №54 від 26.12.2000 року, ОСОБА_17 №17 від 18.05.2001 року, ОСОБА_18 №12 від 26.03.2001 року, ОСОБА_19№10 від 22.03.2001 року, ОСОБА_20№15 від 29.09.2002 року, ОСОБА_21 №18 від 13.12.2002 року, ОСОБА_22 №7 від 04.02.2002 року, ОСОБА_23 №21 від 26.12.2002 року, ОСОБА_24 №8 від 15.05.2002 року, ОСОБА_1 №4 від 06.02.2003 року, ОСОБА_17 №11 від 11.06.2003 року, ОСОБА_25№9 від 08.08.2003 року, ОСОБА_25№1 від 25.03.2004 року, ОСОБА_26№4 від 30.07.2004 року,ОСОБА_27 №2 від 24.02.2005 року, ОСОБА_28 №4 від 28.02.2005 року, ОСОБА_29 №7 від 11.07.2005 року, ОСОБА_30№2 від 10.04.2006 року, ОСОБА_1 №4 від 26.04.2006 року, ОСОБА_31 № 3 від 13.04.2006 року, ОСОБА_32№8 від 22.08.2006 року, ОСОБА_33 №2 від 02.01.2007 року, ОСОБА_34№4 від 29.03.2007 року, ОСОБА_35 №5 від 13.04.2007 року, ОСОБА_36 №7 від 17.05.2007 року, ОСОБА_37 №8 від 18.05.2007 року, ОСОБА_38 №9 від 21.05.2007 року направленні на примусове виконання в період з липня 1999 року по червень 2007 року.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Кіровоградської області мало можливість дізнатись про порушення своїх прав та інтересів у зв'язку із бездіяльністю відповідача щодо невиконанням вище вказаних постанов після закінчення шестимісячного строку на виконання кожної з них, а тому строк звернення до адміністративного суду для позивача минув.
Крім того, у свої доводах на позовні вимоги позивач визнав факт закінчення шестимісячного строку на виконання виконавчих документів.
Із штемпелю Олександрівського районного суду Кіровоградської області вбачається, що позивач звернувся до суду із даним позовом 11 серпня 2008 року.
У відповідності до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причини пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідач у свої запереченнях та його представник у судовому засіданні наполягали на відмові у задоволенні адміністративного позову у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду. Одночасно, ні позивач у позовній заяві ні представник у судовому засіданні не навели причин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову в частині визнання бездіяльності щодо виконання постанов про адміністративні правопорушення відносно: ОСОБА_2 №9 від 28.05.1999 року, ОСОБА_3 №25.06.1999 року,ОСОБА_4 №11 від 25.06.1999 року, ОСОБА_5 №12 від 25.06.1999 року, ОСОБА_6№13 від 26.06.1999 року, ОСОБА_7 №14 від 26.06.1999 року, ОСОБА_8 №26.06.1999 року №15, ОСОБА_9 №16 від 26.06.1999 року, ОСОБА_10 №1 від 04.01.2000 року, ОСОБА_11 №4 від 10.02.2000 року,ОСОБА_12№6 від 14.03.2000 року, ОСОБА_13№30 від 23.06.2000 року, ОСОБА_15 №51 від 09.11.2000 рокуОСОБА_16 №54 від 26.12.2000 року, ОСОБА_17 №17 від 18.05.2001 року, ОСОБА_18 №12 від 26.03.2001 року, ОСОБА_19№10 від 22.03.2001 року, ОСОБА_20№15 від 29.09.2002 року, ОСОБА_21 №18 від 13.12.2002 року, ОСОБА_22 №7 від 04.02.2002 року, ОСОБА_23 №21 від 26.12.2002 року, ОСОБА_24 №8 від 15.05.2002 року, ОСОБА_1 №4 від 06.02.2003 року, ОСОБА_17№11 від 11.06.2003 року, ОСОБА_25№9 від 08.08.2003 року, ОСОБА_25№1 від 25.03.2004 року, ОСОБА_26№4 від 30.07.2004 року,ОСОБА_27 №2 від 24.02.2005 року, ОСОБА_28 №4 від 28.02.2005 року, ОСОБА_29 №7 від 11.07.2005 року, ОСОБА_30№2 від 10.04.2006 року, ОСОБА_1 №4 від 26.04.2006 року, ОСОБА_31 № 3 від 13.04.2006 року, ОСОБА_32№8 від 22.08.2006 року, ОСОБА_33 №2 від 02.01.2007 року, ОСОБА_34№4 від 29.03.2007 року, ОСОБА_35 №5 від 13.04.2007 року, ОСОБА_36 №7 від 17.05.2007 року, ОСОБА_37 №8 від 18.05.2007 року, ОСОБА_38 №9 від 21.05.2007 року належить відмовити у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Одночасно суд не погоджується з доводами відповідача, підтриманими в судовому засіданні представником, про пропуск строку звернення до адміністративного суду щодо визнання бездіяльності відповідача по примусовому виконанню постанов про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_37 №2 від 04.03.2008 року, ОСОБА_39 №4 від 06.05.2008 року, ОСОБА_40 №5 від 19.05.2008 року та ОСОБА_41 №6 від 19.05.2008 року, оскільки встановлений законом шестимісячний строк на виконання зазначених виконавчих документів на час звернення до суду ще не минув. Також, відповідачем не надано доказів про закінчення виконавчих проваджень стосовно вказаних виконавчих документів, які б свідчили про припинення правовідносин, з приводу яких виник спір.
У своїх поясненнях представник відповідача у судовому засіданні, що також підтверджено листом Головного управління юстиції у Кіровоградській області №13-390-4 від 31.10.2007 року (а.с.10), вказав, що відповідачем вживаються передбачені законодавством виконавчі дії, однак здійснити повне виконання проваджень щодо постанов про адміністративне правопорушення не представляється можливим з об'єктивних перешкод.
Крім того, у відповідності до ст. 70 КАС України докази мають бути належними. Належними є докази, які місять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У своїх доводах про порушення своїх прав та інтересів позивач посилається на лист відповідача №593 від 01.02.2008 року, з тексту якого йому стало відомо, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Олександрівського районного управління юстиції перебуває лише 7 виконавчих документів із зазначених.
Однак, з листа №13-390-4 від 31.10.2007 року вбачається, що у ньому перераховано постанови які відсутні у переліку, що міститься у позовній заяві.
Таким чином, даний лист не можна вважати належним доказом, оскільки він не містить інформації щодо предмету доказування, а суд не приймає його як доказ доводів позивача.
Згідно п.6 ст.3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.4 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві позивач зазначає зміст позовних вимог і викладає обставинами, якими обґрунтовує свої вимоги.
Аналізуючи в комплексі вказані положення суд вважає, що презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень у даній категорії адміністративних справ не є абсолютною. Тобто позивач має навести доводи, які дають підстави йому вважати рішення, дію чи бездіяльність протиправними.
Доводів про те в чому саме виявилась протиправна бездіяльність відповідача щодо примусового виконання постанов про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_37 №2 від 04.03.2008 року, ОСОБА_39 №4 від 06.05.2008 року, ОСОБА_40 №5 від 19.05.2008 року та ОСОБА_41 №6 від 19.05.2008 року позивачем та його представником не наведено.
Згідно із ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач у даному випадку діяв правомірно із дотриманням усіх зазначених принципів.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що у справі відсутні докази які б свідчили про протиправне порушення прав та інтересів позивача, що виявилось у бездіяльності відповідача при виконанні постанов про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_37 №2 від 04.03.2008 року, ОСОБА_39 №4 від 06.05.2008 року, ОСОБА_40 №5 від 19.05.2008 року та ОСОБА_41 №6 від 19.05.2008 року, та беручи до уваги пояснення представника відповідача, що підтверджені письмовими доказами про вчинення передбачених законом виконавчих дій та об'єктивність перешкод не виконання даних проваджень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в даній частині, а тому у задоволенні адміністративного позову і в цій частині належить відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.10.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.11.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко