Копія Справа № 2-а-3356/09/1170
Категорія статобліку - 2.11.13
02 квітня 2009 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого Ї судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі Ї Яровій В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Кіровограді про скасування акта камеральної перевірки НОМЕР_1 (бланк НОМЕР_2) від 17.02.2009 року, -
06 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулося в Кіровоградський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Кіровограді (далі по тексту ДПІ в м. Кіровограді), в якому просив скасувати акт камеральної перевірки НОМЕР_1 (бланк НОМЕР_2) від 17.02.2009 року.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 лютого 2009 року він отримав акт камеральної перевірки НОМЕР_1 (бланк НОМЕР_2) від 17.02.2009 року, яким на нього покладено обов'язок сплатити штраф за неподання податкового розрахунку по земельному податку. Із вказаним актом він не погоджується і вважає його незаконним та необґрунтованим. На думку позивача, ДПІ в м. Кіровограді не враховало ту обставину, що він є платником єдиного податку і не являється платником плати за землю. Земельна ділянка - об'єкт оподаткування не перебуває ні у власності, ні в оренді позивача, а знаходиться у комунальній власності.
Також, акт перевірки не відповідає формальним вимогам, передбачених Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зокрема: використано застарілий бланк, затверджений скасованим наказом ДПА України від 27.10.2004 року №616, в порушення абз.3 п.1.8 Порядку, у тексті відсутні розшифровка абревіатури ДПІ та СГД, в порушення пп.2.1.2 Порядку, не вказано повне найменування суб'єкта господарювання, період, за який проводиться перевірка діяльності суб'єкта господарювання (п. 2.1.7), інформація про направлення суб'єкту господарювання повідомлення про проведення планової виїзної перевірки (п. 2.1.8), інформація про наявність журналу реєстрації перевірок суб'єкта господарювання та вчинення в ньому запису про проведення перевірки (п. 2.1.9), інформація про те, чи є суб'єкт господарювання засновником (учасником), акціонером іншого суб'єкта господарської діяльності (п. 2.2.5), інформація про види діяльності, які здійснював суб'єкт господарювання за період, що перевірявся(п. 2.2.8), відсутні також відомості передбачені п.п. 2.2.9-2.2.14, 2.2.17-2.2.18, 2.3.2, 2.3.6-2.3.7, 2.4.2 Порядку.
Крім того, в акті, на думку позивача, вказано на недостовірні підстави для проведення перевірки відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та інших законодавчих актів: у акті у якості підстави проведення перевірки наведено п. 1. ст. 11 Закону, яка передбачає документальні перевірки поданих податкових декларацій, у той час як позивачем декларація не подавалася. Нарешті, порушено вимогу п. 2.4.3 Порядку, згідно якій в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.
Відповідач заперечуючи проти задоволення адміністративного позову послався на те, що акт камеральної перевірки НОМЕР_1 (бланк НОМЕР_2) від 17.02.2009 року не є рішенням (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), а за своєю правовою природою є джерелом документування і сам по собі не породжує обов'язків для відповідача. Відповідно в розумінні ст. ст.17, 106 КАС України не може бути оскарженим.
У судовому засіданні позивач та представник позивача за усною заявою ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача Довженко Д. С. (довіреність від 26.01.2009 року №81) в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях.
Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування майнових податків ДПІ в м. Кіровограді Ляшенко І. О. проведено невиїзну камеральну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1, результати якої викладено в акті від 17.02.2009 року НОМЕР_1 (а.с.5-6). Позивачем до ДПІ в м. Кіровограді подано заперечення до зазначеного акта (а.с.7-8). Відповідач розглянувши подані заперечення, листом від 26.02.2009 року НОМЕР_3залишив їх без задоволення.
Відповідно до ст.ст.17, 105 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до ?орядку оформлення результатів невиїзної документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 №327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.05 за №925/11205 (далі - Порядок), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової та позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової бази інформації про виявлені порушення вимог податкового валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Із аналізу чинного законодавства вбачається, що оскаржуваний акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) у розумінні п.1 ст.17 КАС України.
Оскаржуваний позивачем акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, а саме рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Вищевказаним Порядком платнику податків надано право у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу ДПС заперечення до акта перевірки. При цьому, у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні робить відповідну відмітку.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що акт камеральної перевірки НОМЕР_1 (бланк НОМЕР_2) від 17.02.2009 року сам по собі не впливає на права та обов'язки позивача, а тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.04.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 07.04.2009 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко