Справа № 2-а-26/08
Категорія статобліку - 50
23 липня 2008р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні справи за адміністративними позовами ОСОБА_1в інтересах неповнолітніх доньок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області про стягнення недоотриманих сум компенсації за 2007 рік, дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 4873 грн. 28 коп. на кожну доньку, -
13 червня 2008 р. ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх доньок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративними позовами до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області про стягнення недоотриманих сум компенсації за 2007 рік, дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи передбаченої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 4873 грн. 28 коп. на кожну доньку. Позивачка посилалася на те, що батько її доньок шкільного віку ОСОБА_4 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії - інвалідом ІІ групи, він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у зв'язку з чим його доньки шкільного віку користуються всіма правами та пільгами, передбаченими діючим законодавством для цієї категорії осіб, а тому, відповідно до ст. 30 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їм передбачені щомісячні виплати у розмірі мінімальної заробітної плати. Проте, відповідачем, всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було виплачено на користь дітей позивачки у 2007 році значно занижені суми компенсації без врахування встановленого у 2007 році на території України розміру мінімальної заробітної плати.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.07.2008 р. адміністративні справи за вказаними адміністративними позовами об'єднані в одне провадження для спільного розгляду і вирішення.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, представник відповідача ОСОБА_5позовні вимоги не визнав та просив залишити позовні вимоги позивача без задоволення.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративні позови підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів першої категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим 13.02.2008 р. Її чоловік ОСОБА_4 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії - інвалідом ІІ групи, він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., що підверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 19.11.2007 р.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданим 12.12.1989 р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н. є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серіїНОМЕР_4, виданим 24.02.1999 р.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області. В рахунок виплат компенсації ОСОБА_2 та ОСОБА_3як дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідачем виплачувалося: в період з 01.01.2007 р. по 24.04.2007 р. по 6 грн. 40 коп. щомісячно, а в період з 25.04.2007 р. по 31.12.2007 р. по 32 грн. щомісячно, а всього у 2007 р. було виплачено по 286 грн. 72 коп. на кожну дитину, що підтверджується відповідними довідками Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради від 18.04.2008 р. №39 та №40.
Відповідно до ст. 30 Закону України від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент проведення виплат), передбачена щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні (пункт 8 частини 1 ст. 30 Закону №796-Х1І).
У своїх усних поясненнях в судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову на тій підставі, що відповідач лише проводить цільові виплати, а розпорядником їх є Кабінет Міністрів України, який і встановлює та перераховує відповідні суми до місцевих управлінь праці та соціального захисту населення, що у відповідача відсутні повноваження, відсутні кошти, відсутня можливість самостійно встановлювати розмір виплат.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з п. 30 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена дія на 2007 рік, зокрема, пунктів 6 та 8 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію пунктів 6 та 8 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Також, в рішенні Конституційного суду України від 09 липня 2007 року зазначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Тобто ці висновки є загальнообов'язковими для всіх судів України.
Таким чином, на підставі відповідного Рішення Конституційного суду України, знову стали діяти норми ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо щомісячної виплати мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, суд вважає, що відповідач у 2007 р. неправомірно виплачував позивачці на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3компенсацію дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи у заниженому розмірі. Розмір мінімальної заробітної плати у 2007 р. становив: з січня по березень 2007 р. - 400 грн.; з квітня по червень 2007 р. - 420 грн.; з липня по вересень 2007 р. - 440 грн.; з жовтня по грудень 2007 р. - 460 грн. відповідно до Закону України від 19.12.2006 р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Загальний розмір компенсації, яку відповідач мав виплатити позивачці у 2007 р. на кожну дитину становив: 3х400 грн.+3х420 грн.+ 3х440 грн.+3х460 грн.=5160 грн. Отже сума недоплати у 2007 році на кожну дитину складає: 5160 грн. - 286 грн. 72 коп.=4873 грн. 28 коп.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3недоплаченої суми компенсації дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2007 рік, передбаченої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 4873 грн. 28 коп. на кожну дитину підлягають задоволенню.
Доводи представника відповідача про те, що відповідач лише проводить цільові виплати, а розпорядником їх є Кабінет Міністрів України, який і встановлює та перераховує відповідні суми до місцевих управлінь, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд не перевіряє наявність коштів для виплати, а вирішує правові питання щодо порушень з боку суб'єктів владних повноважень прав та свобод громадян на певні соціальні виплати встановлені відповідними законами. Інші доводи представника відповідача, щодо відсутності повноважень місцевих управлінь, відсутності коштів, відсутності можливості самостійно встановлювати розмір виплат - є фактичною ревізією висновків рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року, не зважаючи на те, що воно оскарженню не підлягає і ці висновки мають законну силу для всіх громадян, установ, органів влади в державі Україна і підлягають беззаперечному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). На підставі Декрета Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивачка звільнена від сплати державного мита за подання адміністративного позову, документів, що підтверджують сплату інших судових витрат до суду не подавала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративні позови задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області виплатити ОСОБА_2 4873 грн. 28 коп. в рахунок відшкодування недоотриманої компенсації дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2007 рік, передбаченої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області виплатити ОСОБА_1 на користь її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 4873 грн. 28 коп. в рахунок відшкодування недоотриманої компенсації дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2007 рік, передбаченої ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.07.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 28.07.2008 р.