Справа № 2-а-258/08
Категорія статобліку - 49
21 липня 2008р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 9360 грн., -
08 липня 2008 р. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області про стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період з 2000 року по 2007 рік, включно, в сумі 9360 грн. Посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії інвалідом ІІ групи у зв'язку з чим користується всіма правами та пільгами, передбаченими діючим законодавством для цієї категорії осіб, а тому, відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, йому передбачені щорічні виплати на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Проте, відповідачем, всупереч вимогам Конституції України та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було виплачено на користь позивача в період з 2000 по 2007 рік, включно, значно занижені суми компенсації на оздоровлення без врахування встановленого на території України розміру мінімальної заробітної плати починаючи з 2000 року та по 2007 рік, включно.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, представник відповідача Горяєв О.Т. позовні вимоги не визнав та просив залишити позовні вимоги позивача без задоволення.
Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 2), інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 2) і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради. В рахунок виплат грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 відповідачем було виплачено в квітні 2001 року за 2000 рік - 26,70 грн., в листопаді 2002 року за 2001 рік - 26,70 грн., в серпні 2003 року за 2002 рік - 26,70 грн., в грудні 2004 року за 2004 рік - 26,70 грн., в жовтні 2005 року за 2005 рік -100 грн., в липні 2006 року за 2006 рік - 100,00 грн., в листопаді 2007 р. за 2007 рік - 100,00 грн. а всього 406,80 грн., що підтверджується відповідною довідкою Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради від 19.05.2008 р. №67 (а.с. 5).
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року (в редакції, чинній на момент проведення виплат), щорічна допомога на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії як інваліду ІІ групи виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 6 частини 4 ст. 48 Закону №796-Х1І).
У своїх усних поясненнях в судовому засіданні представник відповідача, зокрема, посилався на ту обставину, що адміністративний позов в частині стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період з 2000 року по 2006 рік був поданий позивачем з порушенням річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому з урахуванням вимог ч. 1 ст. 100 КАС України в задоволенні адміністративного позову в цій частині просив відмовити з підстав пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду. В частині стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за 2007 р. представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову на тій підставі, що відповідач лише проводить цільові виплати, а розпорядником їх є Кабінет Міністрів України, який і встановлює та перераховує відповідні суми до місцевих управлінь праці та соціального захисту населення, що у відповідача відсутні повноваження, відсутні кошти, відсутня можливість самостійно встановлювати розмір виплат.
Судом встановлено, що позивачем в частині стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період з 2000 року по 2006 рік було пропущено встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Строк для звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В квітні 2001 року позивачу було виплачено допомогу у розмірі 26,70 грн., відтак з цього моменту він повинен був дізнатися про порушення свого права , а тому з цього моменту починається перебіг строку позовної давності. Відповідно про порушення своїх прав на отримання коштів на оздоровлення позивач дізнавався, коли кожного наступного року отримуав щорічні виплати на оздоровлення у заниженому розмірі. Оскільки позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо дотримання вимог законодавства про виплату соціальної щорічної допомоги суд вважає застосування строку позовної давності необхідним.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що позивач звернувся з даним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду 08.07.2008 року (що стверджується відтиском штемпеля про одержання на адміністративному позові), пропущений ним строк звернення до суду, в силу вимог ч. 1 ст. 100 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог щодо стягнення недоплачених коштів на оздоровлення за період з 2000 року по 2006 рік включно, оскільки на цьому наполягає відповідач.
Позовні вимоги позивача про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з п. 30 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена дія на 2007 рік, зокрема, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також, в рішенні Конституційного суду України від 09 липня 2007 року зазначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Тобто ці висновки є загальнообов'язковими для всіх судів України.
Таким чином, з 09.07.2007 року, тобто з моменту проголошення відповідного Рішення Конституційного суду України, знову стали діяти норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії - інвалідам ІІ групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Отже, суд вважає, що відповідач у листопаді місяці 2007 р. неправомірно виплатив позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у заниженому розмірі - 100 грн. Розмір мінімальної заробітної плати у листопаді місяці 2007 р. становив 460 грн. відповідно до Закону України від 19.12.2006 р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Розмір щорічної допомоги на оздоровлення, яку відповідач мав виплатити позивачеві у листопаді місяці 2007 р. становив: 5х460 грн.=2300 грн. Отже сума недоплати у 2007 році складає: 2300 грн.-100грн.=2200 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 2200 грн. підлягають задоволенню.
Доводи представника відповідача про те, що відповідач лише проводить цільові виплати, а розпорядником їх є Кабінет Міністрів України, який і встановлює та перераховує відповідні суми до місцевих управлінь, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд не перевіряє наявність коштів для виплати, а вирішує правові питання щодо порушень з боку суб'єктів владних повноважень прав та свобод громадян на певні соціальні виплати встановлені відповідними законами. Інші доводи представника відповідача, щодо відсутності повноважень місцевих управлінь, відсутності коштів, відсутності можливості самостійно встановлювати розмір виплат - є фактичною ревізією висновків рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року, не зважаючи на те, що воно оскарженню не підлягає і ці висновки мають законну силу для всіх громадян, установ, органів влади в державі Україна і підлягають беззаперечному виконанню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. На підставі Декрета Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита за подання адміністративного позову. Відповідач не надав документів, які б підтверджували понесення ним судових витрат по даній адміністративній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 71, 86, 94, 99, 100, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради Кіровоградської області виплатити ОСОБА_1 2200 грн. в рахунок відшкодування недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.07.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.07.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 25.07.2008 р.