Справа № 2-а-218/08
Категорія статобліку - 65
23 вересня 2008 р. м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.
при секретарі - Яровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Кіровського району м. Кіровограда в інтересах Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про стягнення штрафних санкцій у сумі 56525,35 грн.,
3 червня 2008 року прокурор Кіровського району м. Кіровограда, діючи в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік в розмірі 55136,20 грн. та пеню в сумі 1389,15 грн..
Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач подав звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік, але самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у термін передбачений законодавством, тому за ним рахується заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені.
При визначенні суми адміністративних санкцій та пені, позивач виходив з наступних розрахунків. Зі звіту «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік», наданого відповідачем, на підприємстві повинно було працювати 21 інвалід, фактично працювало 17. Таким чином, кількість незайнятих інвалідами робочих місць у 2007 році становило 4 місця. Середньорічна заробітна плата у відповідача у 2007 році становила 13784,05 грн.. Відповідно, обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» мало сплатити адміністративно-господарських санкцій у сумі 55136,20 грн.
У відповідності до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України 15.05.2007 року №223, за порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій нараховано пені в сумі 1389,15 грн..
Представник відповідача до суду надав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову. Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що адміністрація обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» вжила всіх можливих заходів по створенню робочих місць для інвалідів та їх працевлаштуванню. Зокрема, відповідачем утворено спеціальну комісію по атестації робочих місць для інвалідів та складено протоколи про атестацію робочих місць, які зайняті інвалідами, до районної служби зайнятості регулярно подавались заявки на вакантні посади для людей з фізичними вадами, також, в газеті «Народне слово» публікувалось оголошення про запрошення на роботу працівника-інваліда.
За 2007 рік жодної особи з групою інвалідності уповноваженими державними органами на підприємство не направлялось. Одночасно з цим, в результаті здійснених адміністрацією додаткових заходів на підприємство в 2007 році самостійно працевлаштовано 2 інваліди. На підставі зазначеного, відповідач не вбачає своєї вини у адміністративно-господарському правопорушенні і на цій підставі просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні прокурор Єщенко О.П. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовні заяві.
Представник Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Поліщук О.М. (довіреність №04-04/3583 від 17.07.2008 р.) позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити, суду надав пояснення аналогічні поясненням прокурора.
Представник відповідача Слюсар О. В. (довіреність №548/21 від 29.07.2008 р.) позов не визнав та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав зазначених у письмових запереченнях.
Представник відповідача Омелькін О.М. (довіреність №549/21 від 29.07.2008 р.) також позовні вимоги не визнав, підтримавши пояснення представника Слюсара О.В..
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор зебезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.
Статею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора Кіровського району м. Кіровограда до суду з даним позовом стало порушення економічних та соціальних інтересів держави, що виявилось в недоотриманні коштів бюджетом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів .
Частина 10 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII, надає Фонду соціального захисту інвалідів, його відділенням право захищати свої права та законні інтереси в суді.
Згідно Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Директора Фонду соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007р. (а.с.8-9), Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів і має статус юридичної особи. Відділення приймає участь у межах своєї компетенції в реалізації на території області державної політики у сфері соціального захисту інвалідів. Також здійснює контроль за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Згідно ч.1 ст. 20 вказаного Закону, підприємства, організації громадські організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, з подальшими змінами та доповненнями, встановлено, що підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструється у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою, що затверджується Держкомстатом.
Підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша від установленої нормативом, сплачують самостійно штрафні санкції до 15 квітня року, що настає за звітним. Штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства в порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» подало до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (Форма 10-ПІ). Із звіту вбачається, що на обласному комунальному виробничому підприємстві «Дніпро-Кіровоград» в 2007 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 514 осіб, із них - 17 осіб, яким встановлено інвалідність. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», мала складати 21 особа. (а.с. 4).
Одночасно з цим, відповідачем, на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснено організаційні роботи по створенню робочих місць для інвалідів, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, на підприємстві створено комісію по проведенню атестації робочих місць для інвалідів (а.с. 83), регулярно протягом 2007 року до відповідного центру зайнятості подавалась звітність про наявність вакантних робочих місць для інвалідів (а.с. 75-81), Крім цього, додатково відповідачем в газеті «Народне слово» публікувалось оголошення про вакантне робоче місце для інваліда (а.с. 84).
Аналізуючи вище вказані норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується обов'язком підприємств підбирати і працевлаштовувати інвалідів. Такий обов'язок, згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», покладається на державну службу зайнятості. Так, відповідно до Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159», органи державної влади повинні сприяти працевлаштуванню шляхом:
- сприяння можливості зайнятості інвалідів на відкритому ринку праці (ст. 3)
- проведення консультацій з представницькими організаціями підприємств і трудящих щодо здійснення зазначеної політики, в тому числі, заходів, яких слід вжити з метою сприяння співробітництву та координації державних і приватних органів, що займаються професійною реабілітацією, консультацій з представницькими організаціями інвалідів і у справах інвалідів (ст.5).
- вжиття заходів з метою організації і оцінки служб професійної орієнтації, професійного навчання, працевлаштування, зайнятості, а також інших пов'язаних з ними служб, щоб інваліди мали можливість отримувати, зберігати роботу та просуватися по службі(ст.7).
- вжиття заходів для сприяння створенню та розвитку служб професійної реабілітації та зайнятості для інвалідів у сільських районах і окремих місцевостях (ст.8).
Крім цього, штрафні санкції, передбачені ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, є видом адміністративно-господарських санкцій, правовий режим яких визначено у статтях 238-250 Господарського кодексу України. Із ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України вбачається, що підставою застосування адміністративно-господарської санкції є наявність складу правопорушення. Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідів, які безпосередньо звертались до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» або які були направлені центром зайнятості, у справі відсутні.
На підставі зазначеного, враховуючи те, що із матеріалів справи та представлених позивачем доказів не встановлено протиправних винних діянь (дій або бездіяльності) відповідача щодо не працевлаштування інвалідів, та доведеність в судовому засіданні обставини здійснення відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем Ї фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ч.1 ст.18, ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII, Конвенцією про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159, ратифіковану Законом України «Про ратифікацію Конвенції про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів №159», «Порядком сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1767, «Положенням про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів», затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 01.03.2007 року №16, ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,Ї
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградській окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.09.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 29.09.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України .
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.Ю. Флоренко
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 29.09.2008 р.