Справа № 445/574/15-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/584/15 Доповідач: ОСОБА_2
17 липня 2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 12 травня 2015 року відносно ОСОБА_7 , -
встановила:
Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 12 травня 2015 року:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку і жительку АДРЕСА_1 , проживаючу по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не працюючу, розлучену, раніше судиму 11.08.2014 року Золочівським районним судом по ст.185 ч.2 КК України на 5 місяців 21 день арешту, судимість не погашена ,
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України і призначено їй покарання 2 роки позбавлення волі.
Мірою запобіжного заходу до засудженої обрано тримання під вартою, взято її під варту в залі суду і початок відбування нею покарання рахувати з 12.05.2015року.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_7 18 березня 2015 року біля 21 год., перебуваючи в себе дома в АДРЕСА_1 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, підійшла до свого батька ОСОБА_9 , який лежав на ліжку і , діючи з корисливих спонукань, обняла його і в цей час таємно викрала з кишені сорочки його гроші в сумі 840 грн.
Не погоджуючись із даним вироком, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Золочівського районного суду Львівської області від 12.05.2015 року змінити в бік пом'якшення, а обраний щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід не пов'язаний із реальним позбавленням волі. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що винність свою у скоєному обвинувачена визнала повністю і щиросердечно розкаялась, сприяла розслідуванню та розкриттю даного злочину, однак на думку апелянта, суд цього не врахував і не визнав це як обставини, що пом'якшують покарання. Апелянт вважає, що немає підстав вважати, що обвинувачену не можна виправити без ізоляції від суспільства. Апелянт зазначає, що судом не враховано, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштована, але працює на тимчасових роботах по найму, на сільськогосподарських роботах, допомагає своїй дитині; не враховано, що потерпілий не заявив цивільний позов і цим злочином не спричинено йому істотну шкоду матеріального характеру. На думку апелянта, призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі є невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченої, оскільки, як зазначає апелянт, є несправедливим.
Не погоджуючись із даним вироком, обвинувачена ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок Золочівського районного суду Львівської області від 12.05.2015 року змінити у бік пом'якшення, а обраний щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід не пов'язаний із реальним позбавленням волі. В обґрунтування апелянт покликаються на аналогічні з захисником, який виступає в його інтересах, доводи.
Заслухавши доповідача, виступ прокурора, який заперечив апеляційні скарги, пояснення обвинуваченої ОСОБА_7 , яка підтримала подані апеляційні скарги, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_7 підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який вона засуджена судом першої інстанції, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами та ніким не оскаржуються, діям ОСОБА_7 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється, однак захисник та обвинувачена вважають, що призначене покарання обвинуваченій не відповідає вимогам ст.65 КК України, зокрема апелянти просять пом'якшити покарання обвинуваченій.
На думку колегії суддів суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_7 недостатньо дотримався вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання у даному випадку суд мав дотримуватись вимог кримінального закону та був зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке мало би бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої.
Зокрема, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, як обставину, що обтяжує покарання те, що злочин обвинувачена вчинила в стані алкогольного сп'яніння; як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, але не зазначено по повній мірі обставин, що пом'якшують покарання.
При апеляційному розгляді колегія суддів встановила, що під час розгляду у суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_9 , який є батьком обвинуваченої, вказав, що пробачив свою доньку та частково обвинувачена йому повернула вкрадені гроші в сумі 200 грн., цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди потерпілий не заявляв.
Також колегія суддів встановила, що обвинувачена ОСОБА_7 активно сприяла на досудовому слідстві по розкриттю цього кримінального правопорушення, а при розгляді цього провадження у суді першої інстанції та апеляційному суді щиро розкаялась у вчиненому.
Отже, колегія суддів, досліджуючи обставини справи, приходить до переконання про те, що ОСОБА_7 можливо пом'якшити покарання та призначити покарання у вигляді арешту, що передбачене санкцією ч.2 ст.185 КК України.
При цьому такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтовується наступними обставинами, що пом'якшують покарання, а саме тим, що обвинувачена ОСОБА_7 повністю визнала свою вину та щиро розкаялась у вчиненому злочині, активно сприяла розкриттю злочину, обвинувачена заподіяла злочином шкоду у незначному розмірі, крім того заподіяна матеріальна шкода потерпілому частково відшкодована та потерпілий пробачив ОСОБА_7 ..
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок Золочівського районного суду Львівської області від 12 травня 2015 року підлягає зміні в частині пом'якшення призначеного обвинуваченій покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.405, 407, 420, 426 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_7 задовольнити, а вирок Золочівського районного суду Львівської області від 12 травня 2015 року змінити в частині призначення покарання.
Вважати ОСОБА_7 засуджену за ч.2 ст.185 КК України до шести місяців арешту.
В решту вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженій, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_4