Справа № 462/3047/14 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.
Провадження № 22-ц/783/4536/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Я.
Категорія справи: 2
16 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М і ОСОБА_2,
при секретарі Куцик І.Б.,
з участю представника ОСОБА_3-ОСОБА_4, представника ОСОБА_5-ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_6, представника ОСОБА_5, на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності та виділення часток земельної ділянки в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,-
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 15 травня 2015 року позов ОСОБА_3 Йосифіни задоволено.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.
Виділено ОСОБА_3 в натурі частку у земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:06:014:0175, що знаходиться по вул. Пропелерна, 55 у м. Львові, згідно варіанту №1 схеми №1 розподілу земельної ділянки судової земельно-технічної експертизи №149/14 від 01.10.2014 року, а саме: земельну ділянку для обслуговування житлового будинку загальною площею 204 кв.м (39 кв.м + 165 кв.м), яка з врахуванням забудови власних господарських споруд на місцевості розташована в межах лінійних промірів між поворотними точками: від 1 до 2 (межа проходить в південному напрямку по подвір'ю вздовж вул. Пропелерна - 8,41 м), від 2 до 19 (межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 4,75 м), від 19 до 18 (межа проходить в північному напрямку по подвір'ю - 8,2 м), від 18 до 1 (межа проходить в східному напрямку - 4,68 м) та від 5 до 6 (межа проходить в південному напрямку по подвір'ю вздовж вул. Пропелерна - 15,32 м), від 6 до 7 (межа проходить в західному напрямку по подвір'ю - 10,18 м), від 7 до 22 (межа проходить в північному напрямку по подвір'ю - 14,47 м), від 22 до 5 (межа проходить по східному напрямку по зовнішній південній стіні сараю "Б", зовнішній південній стіні житлового будинку - 12,9 м).
Виділено ОСОБА_5 в натурі частку у земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:06:014:0175, що знаходиться по вул. Пропелерна, 55 у м. Львові, згідно варіанту №1 схеми №1 розподілу земельної ділянки судової земельно-технічної експертизи №149/14 від 01.10.2014 року, а саме: земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 69 кв.м, яка з урахуванням забудови власних господарських споруд на місцевості розташована в межах лінійних промірів між поворотними точками: від 17 до 18 (межа проходить в східному напрямку по подвір'ю - 10,97 кв.м), від 18 до 19 (межа проходить в південному напрямку по подвір'ю - 8,20 м), від 19 до 16 межа проходить в західному, північному напрямку по подвір'ю - 13,99 м), від 16 до 17 (межа проходить в північному напрямку по подвір'ю - 4,57 м).
На земельній ділянці кадастровий номер 4610136300:06:014:0175, що знаходиться по вул. Пропелерна, 55 у м. Львові, встановлено земельні сервітути шириною 1 м: площею 2 кв.м (на схемі №1 синій фон) та площею 6 кв.м (на схемі №1 червоний фон) для обслуговування ОСОБА_5 власної частини сараю "Б" та власної частини житлового будинку.
Земельну ділянку площею 132 кв.м, що згідно варіанту №1 схеми №1 розподілу земельної ділянки судової земельно-технічної експертизи №149/14 від 01.10.2014 року (бузковий колір), розташована в межах лінійних промірів між поворотними точками від 2 до 5 (межа проходить в південному напрямку по подвір'ю, зовнішній східній стіні житлового будинку вздовж вул. Пропелерна - 11,86 м), від 5 до 22 (межа проходить в західному напрямку по зовнішній південній стіні житлового будинку, зовнішній південній стіні сараю "Б" - 12,9м), від 22 до 14 (межа проходить в північному напрямку по зовнішній західній стіні сараю «Б», подвір'ю - 14,81 м), від 14 до 2 (межа проходить в східному напрямку по подвір'ю - 9,98м), - залишено в спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5
Вирішено питання судових витрат.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку через свого представника - ОСОБА_6 оскаржила ОСОБА_5. Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не повно з"ясував усі фактичні обставини справи, не сприяв повному, об"єктивному та неупередженому її розгляду, не виконав вимоги цивільного судочинства, що призвело до ухвалення незаконного рішення. В апеляційній скарзі просить рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15.05.2015 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті уточнених позовних вимог викладених у зустрічному позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягають із наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Матеріалами справи встановлено, що житловий будинок № 55 по вул. Пропелерній у м.Львові належить стороні на праві спільної часткової власності: 2/3 частини будинку належить ОСОБА_3, що стверджується договором дарування від 26.12.2005 року, реєстровий №1-2568, витягом № 9539771 від 11.01.2006 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а 1/3 частина будинку належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 13.04.1989 року.
Згідно рішення народного суду Залізничного району м. Львова від 24.10.1988 року проведено реальний поділ будинковолодіння по вул.Пропелерній, 55 у м. Львові між тодішніми співвласниками, а саме: ОСОБА_7, власниці 2/3 частин, виділено приміщення під літ. 1-2 площею 7,4 кв.м., 1-3 площею 14,1 кв.м., 1-4 площею 14,0 кв.м., а також горище над приміщеннями 1-1 і 1-2, а власнику 1/3 частини будинку ОСОБА_8 виділено в користування приміщення 1-5 площею 6,5 кв.м., 1-6 площею 9,0 кв.м. і горище над приміщеннями 1-4 і 1-3, при цьому в спільному користуванні співвласників залишено приміщення 1-2 площею 7,0 кв.м. і сходи. Дана обставина підтверджується договором дарування ОСОБА_8 1/3 частини будинку ОСОБА_5 від 13.04.1989 року, відповідно до п.2 якого згідно вказаного рішення суду на користь обдарованої переходить приміщення 1-5, площею 6,5 кв.м., 1-6 площею 9,0 кв.м. і горище над приміщеннями 1-4 і 1-3, у сільному користуванні співвласників залишається приміщення 1-2 площею 7,0 кв.м. і сходи.
Ухвалою Львівської міської ради № 858 від 24.05.2007 року земельна ділянка загальною площею 0,0405 га, на якій розташований вказаний будинок, була передана у спільну сумісну власність сторін для обслуговування житлового будинку. Співвласникам виданий державний акт серії ЯД №461479 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:06:014:0175.
В лютому 2014 року ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_3 з пропозицією здійснити розподіл земельної ділянки шляхом виділення часток із спільної сумісної власності і запропонувала свій варіант схеми розподілу ділянки. З таким варіантом ОСОБА_3 не погодилась, в зв"язку з чим сторони звернулися із вказаними позовами до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з тих підстав, що між співвласниками спірної земельної ділянки не досягнуто згоди стосовно її використання, а висновком експерта, який взято до уваги та на підставі якого ухвалено рішення, встановлено можливість розподілу відповідно до вимог нормативно-правових актів спірної земельної ділянки, в зв"язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про поділ земельної ділянки згідно варіанту №1, схеми №1 розподілу земельної ділянки судової земельно-технічної експертизи №149/14 від 01.10.2014 року, поскільки, даний варіант найкращим чином відповідатиме потребам співвласників земельної ділянки.
З такими висновками колегія суддів погоджується в повній мірі з наступних підстав.
Зі змісту ст.10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.ст.57, 59 ЦПК України, доказами у справі є які-небудь фактичні данні, на підставі яких базуються вимоги, заперечення сторін, і інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів. Згідно частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які відповідно до закону повинні бути підтверджені певним способом доведення не можуть підтверджуватися іншими способами доведення. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.
Судом першої інстанції 25.07.2014 року за клопотанням представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, призначено судову земельно-технічну експертизу для встановлення можливих варіантів розподілу та виділення в натурі спірної земельної ділянки відповідно до часток співвласників в праві власності на житловий будинок. Таку експертизу було проведено судовим експертом Інституту судових експертиз та права ОСОБА_9, який є кваліфікованим спеціалістом в цій галузі, має відповідну освіту, кваліфікацію і стаж роботи (свідоцтво №1119 від 29.05.2007 року), надано суду висновок експерта № 149/14 від 01.10.2014 року за результатами якого ухвалено рішення, який відповідає вимогам ст.147 ЦПК України, зокрема згідно вимог ч.4 цієї статті експерта під особистий підпис попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків згідно ст.ст.384, 385 КК України. Згідно даних зазначеного висновку експерта, при проведенні дослідження 29.08.2014 року проводився огляд будинковолодіння в присутності ОСОБА_3 і ОСОБА_5.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду, що саме даний висновок експерта №149/14 від 01.10.2014 року є належним і допустимим доказом по справі.
Статтею 4 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема, кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У відповідності до вимог ч.4 ст.147 ЦПК України у висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Розділом 4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 регламентовано організацію проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів.
Згідно п.4.14 Інструкції у вступній частині висновку експерта зазначається попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст.384 КК України або за відмову від надання висновку за ст.385 КК України.
Однак, в порушенням вищезгаданих норми при розгляді справи в суді, ОСОБА_10 було надано висновок експертного дослідження № 13/14 від 24.10.2014 року, проведеного експертом ОСОБА_11 (кваліфікаційне свідоцтво судового експерта № 1637 від 21.06.2013 року) на підставі договору № ЕД-13/14 від 28.08.2014 року про проведення такого дослідження, оскільки в такому не зазначено, що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, крім того огляд будинковолодіння по вул. Пропелерній, 55 у м.Львові проводився лише за участі ОСОБА_5, повірена особа якої була замовником проведення такої експертизи, доказів того, що другий співвласник повідомлялася про проведення такої експертизи суду не надано, в зв"язку з чим колегія суддів погоджується, що, даний висновок експертного дослідження не відповідає вимогам закону, не являється висновком експерта в розумінні вимог ст.147 ЦПК України, а тому не може братися судом до уваги.
У відповідності до положень ст.150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
ОСОБА_5 та її представник не скористались наданим їм законом права на призначення і проведення експертизи, додаткової чи повторної експертизи в межах судового процесу.
Виходячи з мотивів оскаржуваного рішення, судом першої інстанції проаналізовано всі докази, подані сторонами в тому числі на предмет їх належності та допустимості, дано їм належну правову оцінку.
З урахуванням вищенаведеного, жодний з доводів апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовує, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6, представника ОСОБА_5 та скасування рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 травня 2015 року.
Згідно з вимогами ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, представника ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 15 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвалою законної сили.
Головуючий: О.Я.Мельничук
Судді: Н.М.Курій
ОСОБА_2