Справа № 466/6897/14 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.
Провадження № 22-ц/783/5244/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.
про повернення справи
16 липня 2015 року суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Копняк С.М., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у зв»язку з невиконанням рішення суду про відшкодування шкоди та вартості невід»ємних поліпшень квартири,-
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у зв»язку з невиконанням рішення суду про відшкодування шкоди та вартості невід»ємних поліпшень квартири задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року оскаржили позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3, подавши апеляційні скарги.
Перевіривши матеріали цивільної справи, вважаю, що справу слід повернути до суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення справа повертається до суду першої інстанції, про що постановляється ухвала із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Згідно роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року “Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку”, при вирішенні питання про повернення до суду першої інстанції справи, яка надійшла разом з апеляційною скаргою, для усунення недоліків її оформлення, апеляційні суди повинні враховувати, що перелік недоліків у оформленні справи, про які йдеться в ч.7 ст. 297 ЦПК України як про підставу для повернення справи до суду першої інстанції з метою їх усунення, не є вичерпним.
Суддя-доповідач своєю ухвалою може повернути справу до суду першої інстанції для усунення таких недоліків: 1) справа неналежно оформлена, зокрема відсутні підписи у протоколі чи журналі судового засідання; судове рішення чи протокол судового засідання є нечитабельні; у справі відсутній протокол судового засідання, журнал судового засідання чи технічний запис, справа не підшита, сторінки не пронумеровані, опис документів у справі належним чином не оформлено тощо; 2) не розглянуто зауваження щодо правильності та повноти фіксування судового процесу технічними засобами або письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання; 3) не вирішено питання про ухвалення додаткового рішення тощо.
Відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України.
Резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у ст.ст.215-217 ЦПК України, зокрема, має бути зазначено висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено).
Як вбачається із матеріалів справи, 29 вересня 2014 року, позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом в суд до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_3, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просила постановити рішення про стягнення з відповідачів в її користь 206 804 грн. 42 коп. інфляційних та 3% річних у зв»язку з невиконанням відповідачами рішення суду.
З резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року, вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, однак не зазначено в задоволенні яких саме позовних вимог позивачу відмовлено ( а.с.234, 236).
Враховуючи наведені обставини і вимоги процесуального закону, вважаю, що цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у зв»язку з невиконанням рішення суду про відшкодування шкоди та вартості невід»ємних поліпшень квартири, слід повернути до суду першої інстанції, для вирішення питання щодо винесення додаткового рішення у місячний строк з дня отримання даної справи суддею доповідачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. 220, ч.7 ст. 297 ЦПК України, колегія суддів, -
Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у зв»язку з невиконанням рішення суду про відшкодування шкоди та вартості невід»ємних поліпшень квартири повернути до Шевченківського районного суду м. Львова, для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у місячний строк з дня отримання суддею доповідачем даної справи.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_1