Справа №451/783/15-а
Провадження № 2-а/451/24/15
іменем України
14 липня 2015 року
Радехівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого-судді Мулявка О.В.
при секретарі судового засідання Кріса М.М.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Радехів адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області та відділу Держземагенства в Радехівському районі Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення, -
У червні 2015 року до суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом, відповідно до вимог якого, просить визнати протиправним та скасування рішення Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області від 26 липня 2000 року. Окрім цього, просить зобов'язати відділ Держземагенства в Радехівському районі анулювати запис про анулювання належного йому державного акта на право власності на землю та видати перший примірник такого акту.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14 квітня 1998 року на сесії Увинської сільської ради Радехівського району було прийнято рішення №12 про виділення йому середньої земельної частки, площею 3,62га. У подальшому, в грудні 1998 року, відповідно до цього рішення йому було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0112815, а 24.12.1999 року - Державний акт на право приватної власності на землю серії 1-ЛВ №089071 і, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3108 у Радехівській районній Раді народних депутатів. Однак, цього року, при оформленні договору оренди земельної ділянки, йому стало відомо, що 26 липня 2000 року сесія Увинської сільської ради Радехівського району, своє попереднє рішення №12 від 14.04.1998 року, в частині виділення йому середньої частки (паю) в розмірі 3,62га, скасували.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав в повній мірі та виклав суду свої пояснення аналогічно, зазначеним у заяві. Із посиланням на відсутність правових важелів щодо вирішення своїх порушених прав у позасудовому порядку, позов просить задоволити.
Представник відповідача - голова Увинської сільської ради Радехівського району позовні вимоги визнав та пояснив, що йому невідомо з яких причин було скасовано рішення сесії про виділення позивачу земельної ділянки, оскільки у зазначений період він у сільській раді працював. Вважає, що рішення сільської ради є протиправним та порушує права позивача, від так позов слід задоволити.
Представник відповідача - відділу Держземагенства в Радехівському районі у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Про причини, що унеможливили його прибуття в засідання, суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Із змісту статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до вимог ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, судом встановлено, що відповідно до рішення Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області №12 «Про надання середньої земельної частки» від 14.04.1998 року, ОСОБА_2 виділено середню земельну частку в розмірі 3,62га (а.с.4).
У подальшому, на підставі рішення Радехівської районної державної адміністрації №658 від 24.11.1998 року, 02.12.1998 року позивачу видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0112815, яким посвідчено, що йому належить право на пай у землі, яка перебуває у колективній власності с/г підприємства ім.Т.Шевченка (а.с.3).
Із довідки, виданої виконкомом Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області №88 від 09.06.2015 року вбачається, що згідно Журналу реєстрації державних актів на землю було проведено видачу ОСОБА_2 державного акта на право приватної власності на землю І-ЛВ №089071 і такий зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3108 (а.с.7).
Поряд з цим, рішенням десятої сесії третього демократичного скликання Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області від 26.07.2000 року, скасовано п.1 рішення №12 першої сесії третього демократичного скликання Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області від 14.08.1998 року в частині виділення середньої земельної частки (паю), в тому числі і ОСОБА_2 (а.с.5).
Згідно з ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.7 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Конституційний Суд України у Рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції, ст.25, ч.14 ст.46, частин 1, 10 ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Крім того, у п.5 Рішення №7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Також слід наголосити, що рішенням десятої сесії третього демократичного скликання Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області від 26.07.2000 року «Про скасування рішення першої сесії двадцять третього скликання Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області від 14.08.1998 року» скасовано рішення від 14.08.1998 року, однак саме рішення сесії про виділення позивачу середньої земельної частки було прийнято 14.04.1998 року, від так суд приходить до висновку, що оспорюваним рішенням скасовано не існуюче рішення.
Крім цього, судом встановлено, що запис про анулювання державного акту на право власності на землю серії 1-ЛВ №089071 внесений без відома ОСОБА_2 (позивача у справі) передчасно, без врахування наявних обставин та без надання особі можливості оскаржити, як рішення сесії Увинської сільської ради Радехівського району від 26 липня 2000 року «Про скасування рішення першої сесії третього демократичного скликання Увинської сільської ради від 14.08.1998 року», так і похідні дії відділу Держземагенства, правонаступника управління Державного земельного агентства в Радехівському районі Львівської області.
Без анулювання запису в Журналі реєстрації державних актів на землю про анулювання державного акту на право власності на землю серії 1-ЛВ №089071, як внесеного передчасно, унеможливиться виконання судового рішення в цілому.
Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними,
Згідно ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений.
Позивач зазначає, що він дізнався про існування оскаржуваного рішення сесії Увинської сільської ради Радехівського району від 26.07.2000 року, яким скасовано рішення про виділення йому середньої земельної частки, лише при спробі оформити договір оренди земельної ділянки, тобто навесні поточного року і зазначене не заперечене представником відповідача.
Таким чином, суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і такою, що не залежала від позивача, а тому поновлює даний процесуальний строк.
Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги позицію представника відповідача щодо визнання вимог адміністративного позову, суд вважає, що такі належно обґрунтовані, а від так підлягають до задоволення.
Із врахуванням змісту ст.94 КАС України, суд вважає за необхідне понесені позивачем судові витрати стягнути в його користь із відповідача.
Керуючись ст.ст.7-12,71,94,100,102,158-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 процесуальний строк звернення до адміністративного суду.
Рішення Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області від 26 липня 2000 року в частині, що стосується інтересів ОСОБА_2, визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати відділ Держземагенства в Радехівському районі запис у Журналі реєстрації державних актів на землю «Про анулювання Державного акту на право власності на землю серії 1-ЛВ №089071, виданого ОСОБА_2», анулювати.
Зобов'язати відділ Держземагенства в Радехівському районі видати ОСОБА_2 перший примірник Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ЛВ №089071.
Стягнути із Увинської сільської ради Радехівського району на користь ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 73 гривні 08 копійок понесених ним судових витрат.
Апеляційна скарга подається до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Радехівський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.
ГоловуючийОСОБА_3