Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
08 липня 2015 р. № 820/4308/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.12.2014 р. №0000681700 (сума основного платежу 2352,50 грн.), №0000721700 (штрафна санкція 540,06 грн.), №0000691700 (сума основного платежу - 254906,99 грн., штрафна санкція 63726,75 грн.) та №0000701700 (сума основного платежу 2250,91 грн.; штрафна санкція 562,73 грн).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.11.2014 року Куп'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області складено акт №368/20-26-17-02-1619105093 "Про результати планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 квітня 2013 року по 30 червня 2014 року, дотримання вимог законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2013 року по 30.06.2014 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2013 року по 30.06.2014 року". На підставі висновків, викладених в загаданому акті перевірки, відповідачем 11.12.2014 р. прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000681700 (сума основного платежу 2352,50 грн.), №0000721700 (штрафна санкція 540,06 грн.), №0000691700 (сума основного платежу - 254906,99 грн., штрафна санкція 63726,75 грн.) та №0000701700 (сума основного платежу 2250,91 грн.; штрафна санкція 562,73 грн). Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. За таких підстав, позивач просить суд скасувати вказані рішення ОДПІ.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У письмових запереченнях на позов (а.с. 20) відповідач вказав, що в ході перевірки ФОП ОСОБА_3 у періоді з 01.04.2013 року по 30.06.2014 року останній здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування - платник єдиного податку 3 групи за ставкою 5 % отриманого доходу. Фактично у первіряємому періоді здійснював господарську діяльність з надання транспортних послуг та з роздрібної торгівлі вугіллям, щебенем, гранвідсівом. Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснював реалізацію вугілля. оскільки кам'яне вугілля відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердж. Постановою КМУ № 827 від 12.12.1994р., належить до корисних копалин загальнодержавного значення, останнім було порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування. Перевіркою донараховано єдиного податку за 2 квартал 2013р. за ставкою 15 % від суми доходу, отриманого від здійснення видів діяльності. які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування. Окрім того, доходи, отримані позивачем в періоді з 01.07.2013р по 30.06.2014р. підлягають оподаткуванню відповідно до вимог ст. 177 розділу ІУ ПК України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за ІІІ - ІУ квартали 2013р. у сумі 2250, 91 грн. Перевіркою також встановлено, що обсяг виручки підприємця від реалізації товарів (робіт/послуг) протягом останніх 12 календарних місяців (3-4 кв. 2012р., 1-2 кв. 2013р.) складає 1314656, 76 грн. згідно з наданою звітністю суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку, перевищує граничний обсяг, передбачений ПК України для цілей реєстрації платником податку на додану вартість. однак, підприємець з 10.07.2013р. платником ПДВ не зареєструвався, податкові зобов'язання не задекларував. У періоді з 10.07.2013р. по 30.06.2014р. відповідно до звітів фізичної особи - платника єдиного податку сума доходу склала 1274535, 0 грн.
У судовому засіданні представник відповідача наполягав, що викладені в акті №368/20-26-17-02-1619105093 від 21.11.2014 р. судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судовим розглядом встановлено, що позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, внаслідок чого набув правовий статус суб'єкта господарювання - ФОП, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
На обліку як платник податків підприємець перебуває в Куп'янській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.
В період з 27.10.2014р. по 14.11.2014р. відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 квітня 2013 року по 30 червня 2014 року, дотримання вимог законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2013 року по 30.06.2014 року, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2013 року по 30.06.2014 року".
Результати перевірки оформлені актом №368/20-26-17-02-1619105093.
На підставі висновків, викладених в загаданому акті перевірки, відповідачем 11.12.2014 р. прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000681700 (сума основного платежу 2352,50 грн.), №0000721700 (штрафна санкція 540,06 грн.), №0000691700 (сума основного платежу - 254906,99 грн., штрафна санкція 63726,75 грн.) та №0000701700 (сума основного платежу 2250,91 грн.; штрафна санкція 562,73 грн).
За висновками перевірки, позивачем порушено:
- п.п. «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу від 02.12.2010 p. №2755-VI iз змінами та доповненнями, а саме: ФОП ОСОБА_3 не відобразив в податкових розрахунках за 2 кв. 2013 року та 3 кв. 2013 року, щодо сум доходу сплаченого на користь фізичних осіб - підприємців за ознакою «157», тобто відомості не в повному обсязі;
- занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2013 р. по 30.06.2014 р., чим порушено п.181.1.ст.181 та п. 183.4 ст.183, п.183.10 ст.183; п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, iз змінами та доповненнями, в сумі 254907 грн.;
- підп. «5» п. 291.5.1 пункту 291.5 статті 291, пп.5 пп. 298.2.3. п.п.4 п.293.4 ст.293, п. 296.7 ст.296 Податкового кодексу України. Занижено єдиний податок за II квартал 2013 р. в сумі 2352,59 грн.;
- занижено суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткування доходу за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2013 р. в сумі 10801,19 грн., чим порушено п.2 ч.1 ст.7 ,ч.1 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» від 08.07.2010 року;
- п.5 ст.8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне
страхування» від 08.07.2010 року» чим занижено суму податку на 886,73 грн.;
- пп.49.18.2 та пп.49.18.5 п.49.18. ст. 49 Податкового кодексу України, декларації про доходи за 3 кв. 2013 р. та за 2013 р. не надано;
- п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, установлено заниження чистого оподаткованого доходу в сумі 15006,09 грн., що привело до заниження СПДФО за період 01.07.2013 по 31.12.2013 р. в сумі 2250,91;
Не погодившись з даними рішеннями суб'єкту владних повноважень позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження.
Куп'янською ОДПІ позивача повідомлено, що за наслідками розгляду заперечень на Акт перевірки, висновки Акту залишені без змін.
Рішенням від 27.02.2015р №380/к/20-40-10-04-17 ГУ Міндоходів України у Харківській області скасовано податкове повідомлення - рішення від 11.12.2014р № НОМЕР_2 по збільшенню грошового зобов'язання на суму 170,00грн. Податкові повідомлення - рішення від 11.12.2014р. №0000681700;№0000691700;№0000701700 залишені без змін, скаргу ФОП ОСОБА_3 від 26.12.2014 б/н (вх. ГУ Міндоходів України у Хартвській області від 31.12.2014р. №4185/к в цій частині залишено без задоволення.
За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_4 Фіскальна служба України, вирішила залишити без змін податкові повідомлення - рішення Куп'янської ОДПІ від 11.12.2014р. № НОМЕР_3 (сума основного платежу 2352,50грн.), від 11.12.2014р. № НОМЕР_4 (сума основного платежу-254906,99 грн.; штрафна санкція 63726,75 грн.) від 11.12.2014р. №0000701700 (сума основного платежу 2250,91грн.; штрафна санкція 562,73 грн.), а скаргу ФОП ОСОБА_3 без задоволення.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №315/20-33-22-03-07/36623607 від 12.02.2015 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:
Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді здійснював реалізацію продукції - вугілля кам'яного АМ (антрацит дрібний, клас 13-25 мм) та АО (антрацит горіх, клас 25-50 мм), яку отримував від постачальників - ПП "Фірма "Свіфт", ПП ПКФ "Мегион", ТОВ "ДТЕК Трейдинг". (а.с. 50-82).
На підтвердження вказаного вище платник податків подав до суду: лист "Фірми "Свіфт" від 08.07.2015 р. №06.08-1, лист ПП ПКФ "Мегион" вих. №409.12 від 18.12.2013 р., договір купівлі-продажу №72 від 15.01.2013 р., специфікація до договору купівлі-продажу №72 від 15.01.2013, від 11.06.2013 р.; акт №1 прийому-передачі вугляр Ам 13-25 від 11.07.2013 р., накладна ЖД №11.07.2013 р., акт №2 від 20.10.2013 р., видаткова накладна РН-№0069 від 20.10.2013 р., накладна ЖД 20.10.2013 р., накладна ЖД 26.10.2013 р., посвідчення якості №229 від 20.10.2013 р., договір №75 від 10.12.2013 р., специфікація №1 від 17.12.2013 р. до договору №75 від 10.12.2013 р., накладна ЖД 18.12.2013 р., посвідчення якості №329 від 18.12.2013 р., договір поставки № ДТ-К 24/12/13 від 24.12.2013 р. з ТОВ "ДТЕК Трейдинг", від 16.04.2014 р., акт відповідно до договору №ДТ-К 24/12/13 від 24.12.2013 р. з ТОВ "ДТЕК Трейдинг" від 20.04.2014р., податкова накладна від 15.04.2014 рр. від ТОВ "ДТЕК Трейдинг", накладна ЖД 20.04.2014 р. (ст.Фащевка), посвідчення якості №421 від 20.04.2014 р., акт №1 від 22.05.2012 р. "Фірми "Свіфт", видаткова накладна РН 051 від 22.05.2012 року від "Фірми "Свіфт", посвідчення якості ЦЗФ Комендантської №524 від 22.05.2012 р.
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.
Перелік корисних копалин загальнодержавного значення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827, серед яких, зокрема, кам'яне вугілля.
Поняття корисної копалини визначене п.п. 14.1.91 п. 14.1 статті 14 ПК України, а саме: корисними копалинами є природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Судом встановлено, що видобування корисних копалин, а саме вугілля кам'яного відбувається в Україні шахтним шляхом, а центральні збагачувальні фабрики - це фабрики, які переробляють, збагачують корисну копалину - вугілля кам'яне, поділяють його на фракції та сортименти, крім того видаляючи склад золи та вологи в сторону зменшення, а вуглецю в сторону збільшення. Таким чином, ЦЗФ - підприємства, що фактично при переробці корисних копалин - вугілля кам'яного, отримують та в подальшому реалізують вироби з цих корисних копалин, які надалі виходять з ЦЗФ під назвою “Вугілля антрацит - марка А, АО, клас 25-50 мм” (або 13-25 мм) та мають свої технічні та хімічні показники ( склад сірки, золи, вологи, теплоті горіння) та вихід летючих речовин на сухий беззольний стан паливу %).
Таким чином, при переробці кам'яного вугілля як сировини на підприємствах ЦЗФ корисні копалини трансформуються у паливо, яке, по суті, є одним із всіх виробів із корисних копалин - кам'яного вугілля.
Отже, сам по собі товар, що реалізовувався позивачем, а саме: "Вугілля АО; чи вугілля АМ-1325", є товаром - паливом, що підтверджується посвідченнями якості №229, 329, №451, №524 (а.с. 61, 68, 77, 81-82).
Крім того, в матеріалах справи міститься лист Державного підприємства "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)" (а.с. 90), в якому зазначається, що всі копалини вугілля - бурі, кам'яні та антрацити є корисними копалинами тільки під час їх видобутку з шахти, кар'єру тощо. Корисні копалини, піддані будь-якому впливу (збагачення, термічна обробка, отримання вуглеродних матеріалів тощо) в результаті стають продукцією чи товаром.
Вугілля, отримане позивачем, пройшло збагачення та розсортирування на ЦЗФ, в результаті чого отримана продукція для реалізації - АМ (антрацит дрібний, клас 13-25 мм) та АО (антрацит горіх, клас 25-50 мм).
Відповідно до п.291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п.п. 291.5.1 п. 291.5 статті 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Відповідно до п. 293.1 статті 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно з п.п. 293.3.1 п. 293.3 статті 293 ПК України, відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку встановлюється у розмірі: 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Відповідно до п.п. 4 п. 293.4 статті 293 ПК України, ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п'ятої груп у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Kpiм того, відповідно до листа Державної служби статистики України від 03.11.2011р. № 13/3-20/503 ПІ «Щодо застосування та призначення оновленого національного класифікатора КВЕД», враховуючи переважно статистичне призначення КВЕД, Код видів економічної діяльності не передбачає прав чи обов'язків для суб'єктів господарювання, виступає припущенням i не є достатнім критерієм для виконання вcix передбачених нормативно-правових актів умов.
Згідно постанови КМУ від 12.12.1994 р. № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", до корисних копалин загальнодержавного значення не віднесено вугільну продукцію марки АО 25-50 мм" чи "AM 13-25 мм", а віднесено виключно корисна копалина під назвою «вугілля кам'яне».
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вугільна продукція АМ (антрацит дрібний, клас 13-25 мм) та АО (антрацит горіх, клас 25-50 мм), яка реалізовувалась ФОП ОСОБА_3 у перевіреному періоді, не відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, а є продукцією, а відтак податковий орган не мав підстав для донарахування позивачу ставки єдиного податку у розмірі 15 %.
Відповідно висновки про те, що ФОП ОСОБА_3 підлягає реєстрації як платник ПДВ та донарахування йому суми у poзмipi 254907 грн., та пені у poзмipi 6372б,75грн. (ППР НОМЕР_4), суд вважає безпідставними та незаконними.
Відповідно до п. 181,1 ст.181 ПКУ, щодо вимоги реєстрації ociб як платників ПДВ передбачено зобов'язання зареєструватись платником ПДВ в органі ДПС за своїм місцезнаходженням особам, коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/ послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом сукупно перевищує 300000,00грн. протягом останніх 12 місяців (без урахування ПДВ). Дана норма не розповсюджується на особу яка є платником єдиного податку. Актом перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку (3 група) на час проведення перевірки як i на даний час його свідоцтво про сплату єдиного податку не анульовано.
Донарахування у poзмipi суми 2352,50 грн. (ППР НОМЕР_3) суми нібито заниженого податку за 2 квартал 2013 року - суд також вважає незаконним, у зв'язку з тим, що податковим органом було безпідставно нараховано суму у poзмipi 15 % до доходу за здійснення ФОП ОСОБА_3В нібито забороненого виду діяльності (торгівля вугільною продукцією). Адже ФОП ОСОБА_3 здійснював реалізацію саме продукції, виробленої на збагачувальних фабриках (марки "АО", "AM"), а також суми у poзмipi 10801,19 грн. (Рішення НОМЕР_5), та штрафної санкції у poзмipi 540,06грн. як суми нібито заниженого єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. у зв'язку з тим, що платник податку не займався забороненим видом діяльності.
Доводи відповідача щодо заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу у розмірі 150066, 09 грн. (ППР НОМЕР_6), що призвело до заниження ФОП за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. у сумі 2250, 91 грн. не знайшло обґрунтованого підтвердження під час судового розгляду.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Статті 167 Податкового кодексу України, встановлено, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Відповідно п.п.293.4.4 п.293.4 ст.293 Податкового кодексу України, для платників єдиного податку встановлено ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків від суми доходу, одержаного від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки, судовим розглядом встановлено факт порушення спірними повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.12.2014 р. №0000681700 (сума основного платежу 2352,50 грн.), №0000721700 (штрафна санкція 540,06 грн.), №0000691700 (сума основного платежу - 254906,99 грн., штрафна санкція 63726,75 грн.) та №0000701700 (сума основного платежу 2250,91 грн.; штрафна санкція 562,73 грн).
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 13 липня 2015 року.
Суддя О.В. Панченко