73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
22 липня 2011 р. Справа № 2-а-2052/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді: Василяки Д.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 < 3-я особа >про повернення коштів матеріального забезпечення,
встановив:
Херсонський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 2210 грн. 49 коп. Позов обґрунтований тим, що відповідач перебував на обліку у центрі зайнятості та йому надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 29.09.2009 р. по 04.01.2010 р. За результатами перевірки достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" акт № 281/П від 13.10.2010р., встановлено, що відповідач в період перебування на обліку в центрі зайнятості у статусі безробітного був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. У зв'язку з чим відшкодуванню підлягає сума отриманої допомоги з набуття статусу безробітного, яка складає 2210 грн. 49 коп.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься серед матеріалів справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: відповідно до Положення про Херсонський міський центр зайнятості, затвердженого директором обласного центру зайнятості від 28.08.2007 року, Херсонський міський центр зайнятості є місцевим органом виконавчої влади та робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, підпорядковується Херсонському обласному центру зайнятості.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про зайнятість населення”, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.09.2009 р. до Херсонського міського центру зайнятості звернувся гр. ОСОБА_1, якому 29.09.2009 р. наказом № НТ090929, на підставі його заяви, присвоєно статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 29.09.2009 р. В заяві про надання статусу безробітного ОСОБА_1, зокрема, зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. З правами та обов'язками безробітного, відповідач ознайомлений на інформаційному семінарі 29.09.2009 р.
Згідно з наказом № НТ100111 від 11.01.2010 р. Херсонського міського центру зайнятості гр. ОСОБА_1 знятий з обліку і виплата допомоги по безробіттю припинена з 04.01.2010 р. у зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин.
За приписами акту перевірки № 281/П від 13.10.2010 р. достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку, відносився до категорії зайнятого населення, а саме - був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 16.02.2009 р. (згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Наказом № НТ110317 від 17.03.2011 р. відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-ІІІ прийнято рішення про повернення гр. ОСОБА_1 коштів, наданих як допомога по безробіттю за період з 29.09.2009 р. по 04.01.2010 р. у розмірі 2210 грн. 49 коп.
Листом за № 08-11/1108 від 21.03.2011 р. запропоновано ОСОБА_1 добровільно повернути кошти Херсонському міському центру зайнятості протягом п'ятнадцяти календарних днів від дня отримання листа. На час розгляду справи сума боргу у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Згідно п. 20 “Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних” затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, зняття з обліку громадян, зареєстрованих державною службою зайнятості як таких, що шукають роботу, і безробітних відбувається з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення”, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
У п.1 ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” зазначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, порушив вимоги ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” - не надав до центру зайнятості відомості про свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. Згідно з п. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” - особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абзацу 2 пп. 1 п. 20 “Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 219 від 14.02.2007 року громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Відповідач був попереджений, що в разі отримання допомоги по безробіттю незаконним шляхом (отримання заробітку, доходу, пенсії, проходження очного курсу навчання в навчальному закладу; приховування факту працевлаштування та в інших випадках) і відмови від добровільного повернення службі зайнятості суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю цю суму буде стягнуто в судовому порядку.
Згідно ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення зазначеної суми на час розгляду цього спору відповідач не надав, суд встановив, що заборгованість ОСОБА_1 перед Херсонським міським центром зайнятості складає 2210 грн. 49 коп
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Херсонського міського центру зайнятості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Херсонського міського центру зайнятості кошти в розмірі 2210 (дві тисячі двісті десять) грн. 49 коп. на р/р 37173001004936, ГУДКУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 10.2.3