73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
06.03.2007 Справа № 13/92-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Компанія "Нортек-Азот"
до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації
про визнання незаконними дій відповідача про відмову в реєстрації права власності позивача на об'єкт нерухомого майна -пункт прийняття та фасування сипучих будівельних матеріалів зі складом та зобов'язання відповідача зареєструвати право власності позивача на вказане нерухоме майно, що розташоване по вул. Домобудівній, 11 у м. Херсоні, внести відповідний запис до Реєстру, зробити відмітку про реєстрацію та видати Витяг з реєстру,
за участю представників сторін:
позивача -Карасьова І.О. (представника за дорученням),
відповідача -Светличної О.В. (представника за дорученням),
Відповідно до позовної заяви заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях статті 331 ЦК України та пунктів 1.5., 1.6., 3.1., 3.5. Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, відповідно до яких, на думку позивача, відповідач зобов'язаний зареєструвати наявне право власності у випадку завершеності будівництва об'єкту нерухомого майна та введення його в експлуатацію.
Відповідачем відзив на позов не надано, в той же час його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пославшись на відсутність правових підстав для такої реєстрації, оскільки збудованому об'єкту нерухомості раніше присвоєно літеру «П» та він внесений до технічної документації за результатами реєстрацію договору купівлі-продажу від 14 листопада 2002 року.
Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України. З цього приводу слід зазначити, що в даному випадку Херсонське державне бюро технічної інвентаризації виконує функції суб'єкта владних повноважень, котрі пов'язані з проведення дій по державній реєстрації права власності.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що згідно до Акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 7 червня 2006 року (а.с. 8-14) державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію збудований на замовлення Відкритого акціонерного товариства Компанія «Нортек -Азот» пункт прийому та фасування сипучих будівельних матеріалів зі складом на 500 тон, реконструйований з власних приміщень, за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11.
В подальшому на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 330 від 18 липня 2006 року Херсонською міською радою позивачу видано свідоцтво від 27 липня 2006 року про право власності на нерухоме майно -пункт прийому та фасування сипучих будівельних матеріалів зі складом, що знаходиться по вул. Домобудівній, 11 в м. Херсоні (а.с. 6).
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Положеннями статті 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
На підставі зазначено суд доходить до висновку про наявність у позивача права власності на пункт прийому та фасування сипучих будівельних матеріалів зі складом.
З метою реєстрації права власності на зазначене майно позивач 13 вересня 2006 року звернувся з відповідною заявою до відповідача (а.с. 6), проте останній своїм листом за вихідним № 844 від 20 вересня 2006 року (а.с. 7) відмовив у цьому.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлений «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5.
Так, відповідно до пункту 1.4. Положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно -це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
У відповідності до пункту 1.7. цього ж Положення Реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності. Крім того, за пунктом 1.12. рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно, що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 1.13. Положення визначено, що реєстрація прав проводиться в такому порядку: приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно; установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав; прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; учинення написів на правовстановлювальних документах; видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.
Поряд з цим пунктом 3 Положення визначено порядок прийняття рішення реєстратором прав. Зокрема, ним встановлено, що з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів. Реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів. У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України. Рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити: дату й місце прийняття рішення; стислий опис майна, щодо якого приймається рішення; підстави винесення рішення та правове обгрунтування; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності). Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписами реєстратора, начальника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ. У реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладені угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника. Розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення. Про відмову в реєстрації реєстратор письмово повідомляє заявника.
З викладеного слідує, що відповідач у випадку відмови в державні реєстрації зобов'язаний був прийняти відповідне рішення, про яке повідомити позивача.
Проте, відповідачем здійснена відмова в реєстрації не відповідає вказаним вище правовим положенням.
Крім того, за змістом пунктів 1.5. та 1.6. Тимчасового положення обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
В свою чергу відповідно до пункту 6 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, як додатку до вказаного вище Тимчасового положення, Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування, є право встановлювальним документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний був провести реєстрацію права власності позивача на об'єкт нерухомого майна.
За частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню із застосуванням положень статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 157, 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати незаконними дії Херсонського державного бюро технічної інвентаризації по відмові в реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства Компанія «Нортек -Азот» на об'єкт нерухомого майна -пункт прийняття та фасування сипучих будівельних матеріалів зі складом.
3.Зобов'язати Херсонське державне бюро технічної інвентаризації здійснити дії по реєстрації права власності Відкритого акціонерного товариства Компанія «Нортек -Азот» на об'єкт нерухомого майна -пункт прийняття та фасування сипучих будівельних матеріалів зі складом, що розташований по вул. Домобудівній, 11 у м. Херсоні, внесши відповідний запис до Реєстру, зробивши відмітку про реєстрацію та видати Витяг з Реєстру.
4.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підпису постанови -7 березня 2007 року
Суддя М.К. Закурін