83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.02.07 р. Справа № 12/337
Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.
при секретарі судового засіданн Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - Ботман О.О.
від першого відповідача - не з»явився
від другого відповідача - Кушнир Л.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Маріупольської міської Ради м. Маріуполь
до - Товариства з обмеженою відповідальністью «ЄЛЛИН ЛИМИТЕД» м.Маріуполь
- Приватного підприємства «Вентус-плюс» м.Димитрів
про стягнення заборгованості та пені у сумі 9985 грн 27 коп
Маріупольська міська Рада звернулася до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністью «ЄЛЛИН ЛИМИТЕД» м.Маріуполь про стягнення заборгованості та пені у сумі 9985 грн 27 коп
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 9 630 грн 90 коп та річні проценти по ставке 0,3 % від несплаченої суми у розмірі 354 грн 37 коп.
В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13 119 грн 08 коп , 0,3 % річних з простроченої суми за кожний день прострочки у сумі 603 грн 93 коп
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір оренди, не виконання відповідачем своїх зобов»язань щодо сплати орендної плати починаючі з березня 2006 року, розрахунок заборгованості, цивільне законодавство, тощо
Відповідач проти позову заперечував посилаючись, що з квітня 2006 року він не є власником будівель, які розташовані на цій земельній ділянці і земельною ділянкою не користується, тому підстав для стягнення з нього оредної плати не має.
До участі у справі в якості другого відповідача було залучено приватне підприємство «Вентус плюс», представники якого пояснили, що вони дійсно придбали об»єкти нерухомості , на цей час займаються переоформленням земельної діялнки, але у зв»язку з не наданням погодження з боку першого відповідача, договір оренди так і не було укладено.
Дослідивши осбтавини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив
03.06.2002 року між позивачем та відповідачем підписано договір оренди земельної ділянки, зігдно якої відповідач отримав в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2780 га у Приморському районі м.Маріуполь , на якій розміщена АЗС.
Договір засвідчено нотаріально та зареєстровано у Маріупольскій міській Раді за № 484 від 05.06.2002 року. Договір підписано строком на 10 років починаючи з 17.04.2002 року.
На цей час доказів розірвання цього договору або визнання його недійсним суду не надано.
Вказаний договір було підписано на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської Ради за № 185/2 від 17.04.2002 року «Про припинення права користування земельною ділянкою сільскогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Декоративні культури» та про надання земельної ділянки у Приморському районі міста товариству з обмеженою відповідальністю «Еллін Лімітед.»
Відповідно до преамбули рішення , підставами для його прийняття, було зокрема, набуття права власності ТОВ «Єллін Лімітед» на автозаправну станцію по вул.Краснофлотська,11 у м.Маріуполь.
Згідно п.2.3. договору орендна плата за землю вноситься орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі 2 % від грошової оцінки землі. Періодичність внесення орендної плати - щомісячно рівними частками.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язаня повинні виконуватися належним чином. Боржник прострочивший виконання грошового зобов»язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму основного боргу збільшену на індекс інфляції та три відсотка річних ( ст.625 ЦК України)
Згідно звірки щодо внесення орендної плати між сторонами, відповідач перестав сплачувати орендну плату починаючи з березня 2006 року, посилаючись, що він не є власником АЗС, земельною ділянкою не користується, а тому не повинен сплачувати орендну плату. Крім того посилався, що новий власник виразив бажання сплачувати орендну плату у розмірах, визначених в договорі.
Як зазначалося вище, до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Приватне підприємство «Вентус плюс» яке пояснило , що згідно свідоцтва на право власності, видане приватним нотаріусом Никоненко Т.В. Маріуполського міського нотаріального округу Донецької області, автозаправочна станція у складі основної будівлі ( літера А-1 за адресою м. Маріуполь, Червонофлотська, буд 115), загальною площе. 104,9 кв.м. а також
інше обладнання придбано Приватним підприємством «Вентус-Плюс» на торгах . Земельна діялнка не може бути переоформлена на нового власника, так як саме перший відповідач не надає відповідне погодження.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, зобов»язання виникають на підставі, зокрема, договорів.
В даному випадку, зобов»язання по сплаті орендної плати виникло у відповідача на підставі договору оренди, який, на цей час не розірвано та не визнано недійсним.
Суд не може погодитися зі ствердженян відповідача, що у зв»язку з переходом права власності на майно, його зобов»язання по сплаті орендної плати припинилися, а договір оренди земельної ділянки перестав діяти (тобто припини свої дію) з наступних підстав.
Стаття 31 Закону України «Про оренду землі» закріплює, що договір оренди землі припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;
ліквідації юридичної особи - орендаря.
Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Стаття 32. Закону України «Про оренду землі» , як спеціальне законодавство, встановлює, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Договором між позивачем та першим відповідачем передбачено, що договір припиняє свою дію у разі:
- закінчення його терміну дії
- одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку передбаченому Законом України
- примосове вилучення земельної ділянки у разі суспільної необхідності
- неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин , що не залежать від орендаря або орендодавця ( у разі змін умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві
- у разі ліквідації оредаря.
В даному випадку сторони не довели, наявність обставин з якими закон або договір пов»язує припинення його дії.
Та обставина, що на цей час об»єктом нерухомості володіє інша юридична особа, не є підставою для звільнення відповідача від оплати орендної плати за договором так як:
- по-перше, з матеріалів справи вбачається, що новий власник подав до позивача необіхідні документи та заяву на переоформлення за собою цієї земельної ділянки але у зв»язку з не погодженням цього питання саме першим відподачем, договір не було офрмлено
- по-друге, сторони не довели що договір оренди землі припинив свої дію або
є розірваним за згодою сторін або за рішенням суду у випадках
встановлених Законом або договором
З огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача щодо стягненян з першого відповідача заборгованість у сумі 13 119 грн 08 коп та 0,3 % річних з простроченої суми за кожний день прострочки у сумі 603 грн 93 коп, який позивач нарахував на підставі п.2.3. договору є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покласти на першого відповідача
В задоволені вимог до другого відповідача відмовити.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги до першого відповідача задовольнити
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністью «ЄЛЛИН ЛИМИТЕД» м.Маріуполь вул.Краснофлотська,115 на користь Маріупольскої міської Ради заборгованість у сумі 13 119 грн 08 коп , 0,3 % річних з простроченої суми за кожний день прострочки у сумі 603 грн 93 коп.,
Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністью «ЄЛЛИН ЛИМИТЕД» м.Маріуполь вул. Краснофлотська,115 на користь державного бюджету державне мито у сумі 137 грн 23 коп.
В задоволені позовних вимог до Приватного підприємства «Вентус-плюс» м.Димитрів відмовити
Суддя Склярук О.І.