01 березня 2007 р.
№ 14/2267
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтраст»
на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.06
у справі
№ 14/2267
господарського суду
Хмельницької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтраст»
до
Приватного магазину “Азалія»
про
стягнення 35432,00 грн.
за участю представників від:
позивача
Заболотний А.М. (дов. від 19.02.07)
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
Товариство з обмеженою відповідальністю “Будтраст» звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Приватного магазину “Азалія» (з врахуванням уточнення позовних вимог) 26008,67 грн. вартості неоплаченої цегли, 2054,64 грн. нарахувань інфляції та 845,28 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.06.06 (суддя Гладюк Ю.В.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтраст», та стягнуто на його користь з Приватного магазину "Азалія" 26008,67 грн. основного боргу, 2054,64 грн. інфляційних нарахувань, 845,28 грн. - 3% річних, 289,09 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано тим, що відповідач отримав від позивача 100 тис. цегли, але не розрахувався за неї.
За результатом апеляційного перегляду справи Житомирський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Вечірка І.О., суддів: Зарудяної Л.О., Ляхевич А.А.) 19.12.06 прийняв постанову, якою рішення місцевого господарського суду скасував, в позові відмовив. В основу постанови покладено висновок про те, що фактична передача цегли здійснена не була, а відтак, у відповідача не виникло правових підстав оплачувати її.
Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що висновки апеляційного суду не відповідають матеріалам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактично спір в даному випадку стосується встановлення наявності чи відсутності факту передання позивачем відповідачу 100 тис. цегли. Місцевий господарський суд вказав, що такий факт мав місце, апеляційний господарський суд, приймаючи постанову, виходив з того, що фактична передача цегли не здійснювалася. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є поспішними та передчасними.
Так, в матеріалах справи є видаткова накладна №РН-0000262 від 01.04.05 на передачу відповідачу 100 тис. цегли М-100. Дана накладна підписана обома сторонами без зауважень. При чому з боку відповідача ця накладна підписана двома особами -директором та бухгалтером, підписи скріплені печатками, та не були відкликані. Будь-яких документів, які б могли свідчити про відкликання підписів з цієї накладної сторонами не надано, а судом не витребувано.
Крім того, з даної накладної вбачається, що вартість цегли склала 34000,00 грн., але Товариство з обмеженою відповідальністю “Будтраст» звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Приватного магазину “Азалія» лише 26008,67 грн. Судом не досліджувалося питання невідповідності зазначених сум та можливих проплат. Не вказано, взаємозалік (якщо він мав місце) яких вимог відбувся, чи були ці вимоги дійсними та чи підлягали вони взаємозаліку.
В той же час, відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій, незалежно від їх участі у справі, документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. З приписів цієї статті вбачається не право, а обов'язок господарського суду витребувати докази у разі їх недостатності, тобто, забезпечити об'єктивний та повний розгляд справи у відповідності до принципів господарського судочинства.
Враховуючи що рішення судів по-суті відрізняються правовою оцінкою тих самих матеріалів справи, то за таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості дійти правомірного висновку по суті спору, так як позиції судових інстанцій базуються на різній оцінці доказів у справі, інші докази на підтвердження позовних вимог судами не витребуватися, тому слід визнати, що не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України.
Враховуючи те, що відповідно до приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України не має права оцінювати, переоцінювати обставини справи, витребувати та досліджувати нові докази, то рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, розглянути питання про доцільність витребування нових доказів (які б підтверджували або спростовувати факт виконання позивачем робіт по договору), дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будтраст» задовольнити частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 13.06.06 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.06 у справі № 14/2267 скасувати, справу №14/2267 направити на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко