Справа № 817/1573/15
03 липня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гломба Ю.О., за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача1: представник ОСОБА_2
відповідача2: представник ОСОБА_3
третьої особи відповідача: представник не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації
доУправління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради КП" Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, Сад Світлана Іванівна
про визнання протиправними та скасування рішень,
Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними та скасування наказу №592 від 11.11.2011 та свідоцтва про право власності САЕ №305269 від 11.11.2011 виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради; скасування рішення реєстратора КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію переходу права власності від 11.11.2011 по об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 17041492 в реєстрі прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1.
До початку судового засідання відповідач КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" подав письмове клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначив, що оскаржувані позивачем документи стосуються приватизації квартири №24, що знаходиться в м.Рівне, вул. Костромська, 7. Отже, вказаний спір не є публічно-правовим, а цивільним.
У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав.
Відповідач - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради у поданих запереченнях зазначив, що оскільки у результаті прийняття спірного наказу було реалізовано право особи на житло через механізм безоплатної приватизації, такий спір повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства. Представник відповідач в судовому засіданні просила провадження у справі закрити.
Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання та вказав, що переданий на вирішення суду спір є публічно-правовим та ніяким чином не стосується спору про право власності на об'єкти нерухомого майна.
Розглянувши подане клопотання, заслухавши з даного приводу думку представників сторін, суд зазначає наступне.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 3 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як встановлено судом з матеріалів справи, спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення, яким надано дозвіл ОСОБА_4 на приватизацію житлової площі в розмірі 66,30 кв. м. в будинку АДРЕСА_2, а також в зв'язку з видачею відповідачем ОСОБА_5 про право власності на нерухоме майно від 11.11.2011 року САЕ №305269 на згаданий житловий будинок. Також позивачем заявлено вимоги про скасування рішення реєстратора КП «Рівненське міське БТІ» про державну реєстрацію переходу права власності від 11.11.2011 року.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з покликанням на висновки ревізії ДФІ в Рівненській області обставини згідно яких, квартира за адресою Костромська 7, кв.24 в м.Рівне є комунальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Рівненської області, а тому позивач не є власником вказаної квартири. Зазначає, що рішення власника в особі Рівненської обласної ради про передачу квартири у власність територіальної громади м.Рівне, ОСОБА_4 не приймалося. Вважає, що наказ №592 від 11.11.2011 року та свідоцтво про право власності видано в порушення п. 1, 3, 9 ст. 8, ст.. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
За правилами частини 1 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини 2 статті 17 КАС України).
Вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій:
понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України;
визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині 1 статті 17 КАС України;
встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина 2 статті 17 КАС України);
встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина 3 статті 17 КАС України).
За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 “Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів”, вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Таким чином, при визначенні питання до юрисдикції якого суду відноситься справа, суд має виходити із характеру спірних правовідносин, дослідивши природу прав та інтересів, на захист яких подано позов.
Судом встановлено, що 29.08.2011 року на квартиру за адресою Костромська 7, кв.24 в м.Рівне зареєстровано право державної власності за Головним управлінням з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА на підставі договору купівлі-продажу від 25.08.2011 року.
Наказом Управління ЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.11.2011 року №592 затверджено розрахунки та задоволено прохання і передано у приватну власність державне житло мешканцям.
В подальшому, 11.11.2011 року на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.11.2011 року Управлінням ЖКГ виконавчого комітету Рівненської міської ради зареєстровано право приватної власності на вказану квартиру за ОСОБА_4
02.12.2011 року на підставі договору дарування від 25.11.2011 року на квартиру за адресою Костромська 7, кв.24 в м.Рівне зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_6
З матеріалами справи вбачається намір позивача скасувати рішення про приватизацію нерухомого майна та подальше оспорювання правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне житло.
Системний аналіз обставин справи підтверджує наявність між сторонами спору, що стосується права власності на нерухоме майно. Вказані вимоги позивача повинні вирішуватись у порядку цивільної юрисдикції, оскільки наявний спір про цивільне право між власником квартири за адресою Костромська 7, кв.24 в м.Рівне та позивачем.
Що стосується вимог позивача про скасування рішення реєстратора по переходу права власності, то такі вимоги, що й підтвердив в судовому засіданні представник позивача, є похідними від вимог про скасування рішення про приватизацію. Відповідно до частини 3 статті 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно статті 2 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, ОСОБА_7 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти права.
Враховуючи наведене вище, цей спір не є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Сплачена позивачами сума судового збору підлягає поверненню на їх користь в порядку пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір”.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Провадження у справі закрити.
Повернути Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації з Державного бюджету України судовий збір в сумі 73,08 грн.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гломб Ю.О.