Справа № 817/762/15
06 липня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
третьої особи: представник не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Управління МВС України в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненський РВ УМВС України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління МВС України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області №64 о/с від 27.02.2015 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору карного розшуку Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області наказу; поновлення на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області з 27.02.2015 року, а в разі її зайняття (або відсутності посади) на іншій рівнозначній атестованій посаді та стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2015р. позивача керуючого автомобілем марки «Мерседес-Бенс 250» було зупиненено інспектором ДАІ.
За порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після вказаного «адміністративного правопорушення», за місцем роботи позивача була проведена службова перевірка і як наслідок наказом №64 о/с від 27.02.2015 року оперуповноваженого сектору карного розшуку Рівненського РВ УМВС України ОСОБА_1 за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 було звільнено із займаної посади.
Вважає звільнення з органів внутрішніх справ незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що порушує права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин з наступних підстав.
Зазначив, що на час складання адмінпротоколу не перебував на службі, так як повністю припинив виконувати свої службові обов'язки, здав табельну вогнепальну зброю тощо. Тому, при прийнятті рішення про його звільнення не було враховано, що він вчинив адміністративні правопорушення не під час несення служби, а під час відпочинку, жодних збитків будь-яким особам чи порушення громадеькиго порядку допущено не було.
Крім того, зазначив, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно позивача, було закрите за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, оскільки внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_1 перебував у вимушеному прогулі і не мав жодних інших доходів, то вважає, що відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, позивач підлягає поновленню на попередній посаді з виплатою грошового та речового забезпечення за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення проти позову, вважає, що звільнення позивача відбулось у повній відповідності до Закону України “Про міліцію”, Дисциплінарного Статуту ОВС, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС. В судовому засіданні просила у позові відмовити повністю.
Рівненський РВ УМВС України в Рівненській області участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.09.2007 року, а з 03.03.2014 року по день звільнення на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку Рівненського районного відділу УМВС України в Рівненській області.
25.01.2015 року мобільною групою УМВС з числа працівників ВІОС УКЗ УМВС та ВДАІ з обслуговування м. Рівне, підпорядкованого УМВС України в Рівненській області, з метою виявлення порушників транспортної дисципліни серед працівників міліції, було здійснено патрулювання по м. Рівне.
Під час патрулювання по вул. Соборній в м.Рівне о 08:20 було виявлено автомобіль марки «Мерседес-Бенц 250», н.з. АС 0493 АК, водій якого порушив вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Водієм зазначеного автомобіля виявився оперуповноважений СКР Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1.
На вимогу надати для перевірки працівникам ВДАІ необхідні документи, ОСОБА_1 відповів відмовою.
Після прибуття на місце події начальника Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області підполковника міліції ОСОБА_3, ОСОБА_1 надав для перевірки необхідні документи.
В зв'язку з тим, що від ОСОБА_1 було відчутно запах алкоголю, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, йому було запропоновано пройти медичний огляд, на що позивач погодився.
Згідно висновку Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення щодо результатів медичного огляду № 90 від 25.01.2015 року складеного на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (рівень алкоголю за результатами тесту DRAGER 0,72%) (а.с.54,70).
За даним фактом наказом УМВС України в Рівненській області від 26.01.2015 року № 115 призначене службове розслідування (а.с.29).
Крім зазначеного вище, службовим розслідуванням встановлено, що відносно ОСОБА_1 працівниками ВДАІ складено адміністративні протоколи АП1 № 472462 (ч.1 ст.122 КУпАП) та АВ2 № 443189 (ч.1 ст.130 КУпАП).
Встановлено, що згідно Книги обліку нарядів Рівненського РВ УМВС № 898 дск, ОСОБА_1 цього дня мав заступити в склад основної слідчо-оперативної групи.
ОСОБА_1 заперечив факт алкогольного сп'яніння та повідомив, що був тверезий, зранку пив сироп від кашлю, а спиртні напої вживав напередодні 24.01.2015 року вечором по місцю свого проживання.
В ході службового розслідування були опитані працівники ВДАІ м. Рівне старший сержант міліції ОСОБА_4 та капітан міліції ОСОБА_5, які повідомили, що в присутності двох свідків (ОСОБА_6, ОСОБА_7І.) ОСОБА_1 продув трубку алкотестеру «Драгер», який показав 0,72 проміле, що зафіксовано в висновку про результати медичного огляду № 90 від 25.01.2015 року наданому Рівненським обласним центром психічного здоров'я населення працівникам ВДАІ. На підставі вказаного висновку працівникам ВДАІ щодо позивача складено адміністративні протоколи.
Під час службового розслідування встановлено, що відповідно до наказів Рівненського РВ УМВС від 24.03.2014 № 55 та від 22.01.2015 № 13 «Про закріплення відповідальних за стан транспортної дисципліни, недопущення надзвичайних подій та порушень Правил дорожнього руху» відповідальним за використання працівниками райвідділу власного автотранспорту була призначена начальник сектору кадрового забезпечення Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області майор міліції ОСОБА_8, яка повідомила, що в системі службової підготовки до особового складу постійно доводяться нормативні документи щодо недопущення порушень транспортної дисципліни. Крім цього, всі працівники райвідділу попереджені, що у разі виявлення фактів керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, до винних буде вживатися безальтернативне дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.
Питання транспортної дисципліни щотижнево розглядається на оперативних нарадах при керівництві райвідділу. Щоденно зазначене питання наголошується перед особовим складом перед заступанням на службу. Щомісячно на Днях дисципліни до працівників підрозділу доводяться огляди стану дисципліни та законності, вимоги керівництва МВС України та УМВС з цього питання.
Особисто ОСОБА_1 такі вимоги неодноразово доводились під особистий підпис, про що свідчать окремі відомості про ознайомлення (а.с.41-45).
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено, що зазначена подія стала можливою внаслідок особистих негативних якостей оперуповноваженого СКР Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, свідомого ігнорування ним Правил дорожнього руху, відомчих наказів та вказівок щодо безумовного дотримання транспортної дисципліни.
Враховуючи наведене, посадові особи під час службового розслідування дійшли висновку, що за порушення службової дисципліни, яке виявилось у грубому порушенні Правил дорожнього руху, вимог відомчих наказів, що стосуються дотримання дисципліни та законності, у тому числі транспортної дисципліни, зокрема, наказів МВС України № 81-2007 та № 155-2012, оперуповноважений сектору карного розшуку Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України на підставі п. 64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Вищевказані обставини викладені у висновку службового розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни оперуповноваженим СКР Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 від 27.01.2015 року (а.с.30-35).
На підставі наведеного 27.01.2015 року УМВС України в Рівненській області був виданий наказ № 142, яким за порушення службової дисципліни, яке виявилось у грубому порушенні Правил дорожнього руху, вимог відомчих наказів, що стосуються дотримання дисципліни та законності, у тому числі транспортної дисципліни, зокрема, наказів МВС України № 81-2007 та № 155-2012, оперуповноваженого сектору карного розшуку Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України на підставі п. 64 «Є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.37-38).
27.02.2015 року, керуючись наказом УМВС України в Рівненській області від 27.01.2015 року № 142, був виданий наказ УМВС в Рівненській області за № 64 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ (а.с.8).
Допитаний судом свідок ОСОБА_4, працівник ВДАІ м. Рівне старший сержант міліції, пояснив, що спільно з працівниками ВІОС УКЗ УМВС 25.01.2015 року проводили відпрацювання м. Рівне щодо дотримання транспортної дисципліни працівниками органів та підрозділів внутрішніх справ області. Приблизно о 08.20 по вул. П.Могили ними був зупинений автомобіль марки «Мерседес-Бенц 250», н.з. АС 0493 АК, який рухався по вул. Соборній з порушенням вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено». Водієм зазначеного транспортного засобу виявився оперуповноважений СКР Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1
Деякий час ОСОБА_1 не надавав для перевірки працівникам ВДАІ необхідні документи, але після прибуття на місце події начальника Рівненського РВ УМВС підполковника міліції ОСОБА_3, він надав для перевірки необхідні документи.
Під час спілкування з ОСОБА_1 від нього було відчутно різкий запах алкоголю.
У зв'язку з цим, йому було запропоновано пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на що останній погодився. В присутності двох свідків, а саме гр.гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позивач продув трубку алкотестеру «Драгер», який показав 0,72 проміле. Про результати медичного огляду для працівників ВДАІ був наданий висновок № 90 від 25.01.2015 року.
Відповідні до зазначених вище показань свідка ОСОБА_4 надав суду показання працівник ВДАІ м. Рівне капітан міліції ОСОБА_5
Поряд з цим, свідки спростували твердження відповідача про те, що позивач пред'являв посвідчення працівника міліції з метою уникнення відповідальності. З даного приводу представник відповідача пояснила, що в наказі від 27.01.2015 року №142 могло бути допущено описку.
Допитаний судом свідок ОСОБА_9 надав показання про те, що в день події попросив позивача його підвести. Зазначив, що перед поїздкою бачив як позивач вживав лікарські засоби та прискав горло аерозолем. Пояснив, що на його думку, позивач був тверезий.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_10, лікар Рівненського обласного центру психічного здоров'я населення, пояснив суду, що 25.01.2015 року о 09год.40хв. проводив огляд ОСОБА_1 за результатами якого було встановлено натупне. Зовнішній вигляд: охайний, поведінка: напружена, роздратована, збуджена, метушлива, нестійкий настрій, зіниці: розширені, реакція на світло млява, миміка: жвава, хода: без хитань, запах алкоголю з роту: наявний, рівень алкоголю за результатами тесту DRAGER 0,72%.
За результатами вказаного огляду ним було складено акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та висновок.
Додатково зазначив, що в нього не було жодних сумнів щодо перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим була відсутня необхідність у досліджуванні біологічного середовища позивача (сечі, крові).
Надаючи правову оцінку обставинам справи і вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби - п.2 ч.1 ст.17 КАС України.
Пункт 15 частини 1 статті 3 КАС України визначає, що під публічною службою розуміється діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.
Відповідно до роз'яснення Верховного Суду України від 23 березня 1998 р. № 1-4/83, проходження служби рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України регулюється не Кодексом законів про працю України, а законодавством про ці органи, в тому числі Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. № 114, тобто спеціальними нормами права.
Виходячи з викладеного, вказані спірні правовідносини регулюються Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі - Положення 3114), Дисциплінарним статутом працівників органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, що визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону України "Про міліцію" визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.
В тексті присяги працівника внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, зазначено, що кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
Отже, недодержання працівником органів внутрішніх справ України наведених вище норм є безумовною підставою вважати цю особу такою, яка вчинила дисциплінарний проступок.
Відповідно до ст.2 Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Як встановлено ст.5 Статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Пунктом 10 Положення 3114 визначено, що відповідальність осіб начальницького складу визначається законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до п. 64 “Є” Положення 3114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) - за порушення дисципліни.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначено Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” (далі - Дисциплінарний статут, Статут).
Відповідно до ст. 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна зобов'язує кожну особу начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Згідно зі ст.7 Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, в тому числі: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Пунктом 8 ст. 12 Статуту передбачено за порушення службової дисципліни накладення на осіб рядового і начальницького складу такого дисциплінарного стягнення, як "звільнення з органів внутрішніх справ".
Порядок накладення дисциплінарних стягнень регламентується ст. 14 Статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Згідно ч. 4 Статуту, порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.
Згідно ч. 6 ст. 14 Статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 Статуту зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
За правилами ч. 10 ст. 14 Статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Згідно ч. 8 ст. 13 Статуту, таке дисциплінарне стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ, накладається начальником, якому надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ.
Частиною 1 ст. 18 Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
За змістом ч.2 ст. 18 Статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
наказом МВС України від 16.03.2007 року № 81 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу" (п.3.17) встановлено, що до працівників міліції, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.
Відповідно до п. п. 3.3, 4 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ. Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті.
З змістом вказаних наказів позивач був ознайомлений під підпис, що підтверджується матеріалами справи та відображено в висновку, складеному за результатом проведеного службового розслідування.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що процедура звільнення позивача відбулась у відповідності до вимог нормативно-правових актів, що регламентують проходження служби в органах внутрішніх справ.
Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який його було звільнено зі служби, доведено у встановленому порядку проведеним службовим розслідуванням.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що на момент його зупинення інспектором ДАІ алкогольних напоїв не вживав, натомість приймав лікарські засоби. Додатково надав довідку Клеванської амбулаторії ЗПСМ КЗ "Рівненський районний Центр ПМСД" від 23.01.2015 року, згідно якої був на амбулаторному прийомі у лікаря терапевта з діагнозом "тонзилліт", призначено лікування: спрей пропосол, бісептол, пертусін та амброксол (а.с.95). В судовому засіданні позивач також пояснив, що дотримувався визначеного рецептом дозування лікарських засобів.
Ухвалою суду від 15 травня 2015 року витребувано у Міністерства охорони здоров'я України інформацію про те, чи може вживання лікарських засобів (спрей пропосол, бісептол, пертусін та амброксол) спричинити побічну реакцію, що є характерною для вживання алкоголю (запах алкоголю з роту, напружена, роздратована, збуджена, метушлива поведінка, нестійкий настрій) та викликати алкогольне сп'яніння (рівень алкоголю за результатами тесту DRAGER 0,72%).
Листом від 16.06.2015 року Міністерство охорони здоров'я України повідомило суд, що за винятком бісептолу, усі решта лікарські засоби у рідких формах у своєму складі містять етанол різної концентрації. Однак при застосуванні спрею пропосолу, амброксолу та пертусину не виключається можливість керувати автотранспортом та іншими механізмами.
Окрім того, в жодній із інструкцій до вказаних лікарських засобів не вказано про ймовірність виникнення запаху алкоголю з роту при їх застосуванні якпобічна реакція.
Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування відносно позивача став висновок медичного огляду №90 від 25.01.2015 року згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вказані обставини також підтверджуються дослідженими у справі доказами.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що
Доводи позивача про те, що досліджувані обставини мали місце поза службою, не спростовують складу дисциплінарного проступку, позаяк статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Відтак, перебування поза службою не позбавляє особу рядового і начальницького складу від обов'язку дотримуватися законодавства, в т.ч. Правил дорожнього руху, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів МВС, УМВС.
Щодо посилань, позивача на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 02.03.2015 року в справі №570/570/15-п, якою закрите провадження у справі щодо розгляду матеріалів, що надійшли від ВДАІ з обслуговування Рівненського району про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Позивач звільнений з органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у наступному:
- грубому порушенні Правил дорожнього руху в частині порушення вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» (протокол АП1 № 472462 за ч. 1 ст. 122 КУпАП);
- грубому порушенні Правил дорожнього руху в частині керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (протокол АВ2 № 443189 за ч. 1 ст. 130 КУпАП);
- грубому порушенні вимог відомчих наказів, що стосуються дотримання дисципліни та законності, у тому числі транспортної дисципліни, зокрема, наказів МВС України № 81-2007 та № 155-2012.
Закриття постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 02.03.2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП не спростовує складу дисциплінарного проступку, за який звільнений позивач, також, матеріали та результати розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (адміністративна відповідальність особи), взагалі не співвідноситься і не стосується матеріалів та результатів службового розслідування УМВС (дисциплінарна відповідальність працівника міліції).
Як зазначено вище обидві відповідальності, як адміністративна так і дисциплінарна можуть застосовуватись одночасно. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, що мають різний порядок накладення та виконання, і можуть бути наслідками одного діяння.
Суд вважає, що висновком та матеріалами службового розслідування повністю та в достатній мірі підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який його було звільнено з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст.ст. 13, 14 Дисциплінарного статуту, правом накладання дисциплінарних стягнень наділені тільки прямі начальники; таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються виключно начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду та присвоєння спеціального звання. Враховуючи наведені норми, суд вважає, що повноваження щодо призначення службового розслідування, оцінки результатів його проведення, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями УМВС України в Рівненській області.
Суд зазначає, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, характеристику позивача за попередній період служби. Вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.
За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного наказу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, у строки та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи позивача не свідчать про протиправність дій та рішень суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для задоволення адміністративного позову.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову, - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гломб Ю.О.