Номер провадження 2/754/3824/15
Справа №754/8270/15-ц
Іменем України
10 липня 2015 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
при секретарі Щедріковій В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем укладено попередній договір на квартиру АДРЕСА_1, при цьому у відповідності до п.2.1 попереднього договору сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити основний договір не пізніше 01 березня 2012 року за ціною 800.000 грн. Позивачем виконано умови попереднього договору в повному обсязі, крім того позивачем повністю виплачена відповідачу вартість квартири, що підтверджується нотаріально засвідченою заявою відповідача. На даний час відповідач не виконав зобов'язання передбачені умовами Попереднього договору, а тому позивач просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги за викладеними в позові обставинами та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та не заперечував проти їх задоволення.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
23 серпня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено попередній договір, згідно якого сторони домовились про укладення та нотаріальне посвідчення в майбутньому договору купівлі-продажу частини жилого будинку, що складається з двох жилих кімнат, загальною площею 72,0кв.м, житловою площе - 35,0кв.м та частини земельної ділянки (а.с.5,6).
Відповідно до п.6.1 Попереднього договору, укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься до 01 березня 2012 року.
Згідно п. 3.1.3 Попереднього договору, на момент укладення основного договору ОСОБА_2 зобов'язується мати в наявності правовстановлюючі документи та всі необхідні документи для відчуження частини житлового будинку та частини земельної ділянки.
Відповідно до п.2.1 Попереднього договору, сторони домовились про купівлю зазначеної частини житлового будинку за ціною 800.000 грн.
Згідно п.5.1 Попереднього договору, до підписання цього договору, в рахунок належних за основним договором платежів на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 отримав суму завдатку в розмірі 581.600 грн.
12 червня 2014 року ОСОБА_2 нотаріально засвідчив заяву, в якій стверджує, що ОСОБА_1 12 червня 2014 року здійснила повний розрахунок - 800.000 грн. за квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7).
Після реконструкції будинок згідно з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві 14 листопада 2011 року за № КВ 14211076255 було прийнято в експлуатацію, але не отримано правовстановлюючий документ і, як наслідок, позивач позбавлена можливості укладення основного договору (а.с.8-11).
Тобто, на даний час будинок введений в експлуатацію, будівництво будинку завершено. У технічному паспорті зазначено, що будинок прийнято в експлуатацію з посиланням на декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка 14 листопада 2011 року зареєстрована в інспекції ДАБК за № КВ 14211076255.
Будинок підключено до комунальних мереж міста. Позивач фактично володіє і користується квартирою.
Встановлені обставини свідчать, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором, що порушує майнові права позивача.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних справ та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. ст. 328,334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Договори укладені з відповідачем є двосторонніми правочинами, спрямованими на набуття цивільних прав та обов'язків сторін.
Статтями 202 та 204 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підписання вище вказаного договору було дією спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків. Договір між сторонами не був визнаний судом недійсним та його недійсність не встановлена законом, що дає підстави для визнання його правомірним.
Так, у позивача виникло майнове право вимоги оформлення права власності на квартиру та обов'язок сплати вартості вказаної квартири, а у відповідача виникло право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов'язок на оформлення права власності на вказану квартиру за позивачем.
Статтею 331 ЦК встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У відповідності до норм цивільного законодавства України, однією з умов виникнення прав і обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.
Так, відповідно до п. 10 переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 р. № 7\5, рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом і підлягає реєстрації в Київському міському бюро технічної інвентаризації на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до копії технічного паспорту, квартира АДРЕСА_1 розташована на 2 поверсі та складається з двох жилих кімнат, жилою площе 34,9кв.м (площа однієї кімнати - 21,3кв.м, іншої - 13,6кв.м). Загальна площе квартири становить 64,0кв.м (а.с.15)
Відповідно до ч.1 ст.174 ЦК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Згідно з частиною 4 цієї статті, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму ВС України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р. № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи, що відповідач позов визнав і таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, з урахуванням ч. 4 ст. 174 ЦПК України , суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3654,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 174, 202, 204, 331 ЦК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на двокімнатну квартиру №19, загальною площею 64,0кв.м, житловою площею 34,9кв.м, яка складається з двох житлових кімнат, житловими площами 21,3кв.м та 13,6кв.м, що розташована в будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3654 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: