Справа № 815/3723/15
13 липня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 889,80 грн.,-
Державна податкова інспекція у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту позивач або ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області) звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 889,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача станом на 08.06.2015 року рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку на суму 889,80 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області.
В силу статті 15 Податкового кодексу України, відповідач являється платником податків і зборів, у тому числі й єдиного податку з фізичних осіб.
Відповідно до ст.ст. 42,44,47 Господарського Кодексу України сутність визначення поняття «підприємництво», принципи його здійснення ґрунтуються на самостійності та систематичності провадження діяльності, метою якої є одержання прибутку, а також на рівності прав та можливостей незалежно від обраних форм підприємницької діяльності.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи, зареєстровані у встановленому законодавством порядку як ФОП, регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, включеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011р № 4014-VI.
Пунктами 293.1, 293.2 ст.293 вказаного розділу Податкового кодексу встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розмірі мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 12.11.2012 року № 12621, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2014 року переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відповідно до якої відповідач обрав 1 групу, яка передбачає щомісячну сплату єдиного податку у розмірі 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 08.06.2015 року у відповідача рахується податковий борг по єдиному податку у загальній сумі 889,80 грн., який утворився за рахунок несплати платником податків сум грошових зобов'язань по єдиному податку до місцевого бюджету.
Таким чином станом на 08.06.2015 року відповідно до даних облікової картки, розрахунку податкового боргу, у зв'язку з невиконанням обов'язку по сплаті єдиного податку, у відповідача рахується заборгованість перед бюджетом, яка підлягає стягненню у судовому порядку у розмірі 889,80 грн.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу позивачем було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №344-25 від 16.03.2015 року на суму 402,60 грн.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 889,80 грн. на дату розгляду справи суду не надані.
Таким чином податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимога про сплату боргу не оскаржена.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 128, 158-163, КАС України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 889,80 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь державного бюджету суму податкового боргу по єдиному податку у розмірі 889,80 грн., яку перерахувати на р/р № 31417699700112, отримувач - УДКСУ у Біляївському районі ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37913781, банк - ГУДКСУ в Одеській області, МФО банку 828011.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Cтефанов