Категорія статобліку 2.11.4
69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в
Іменем України
22 квітня 2009 р. об 15 год. 40 хв. Справа № 2а-1617/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Стрельнікової Н.В.
при секретарі Світлицькій О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Дніпрорудненського комунального підприємства «Тепловодоканал»,
м. Дніпрорудне Запорізької області
до: Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області,
м. Василівка Запорізької області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 02.04.2009 р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 88/10/10-08 від 08.01.2009 р.
Дніпрорудненське комунальне підприємство «Тепловодоканал»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області від 20.02.2009 р. № 0000021700/0, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 23443,38 грн., а саме 7814,46 грн. за основним платежем та 15628,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що списання боргів фізичним особам, на підставі рішень Василівського районного суду Запорізької області, що не сплатили за послуги надані позивачем, та віднесення підприємством таких сум на свої збитки, в розумінні ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»не є найманням робітників та нарахуванням їм заробітної плати чи інших виплат, та не є додатковим благом. Крім того зазначає, що відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 13.08.2008 р. порушено провадження у справі № 19/239/08 про банкрутство Дніпрорудненського комунального підприємства «Тепловодоканал»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому вважає, що відповідно до абз. 3 п. 4 ст. 12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідач не повинен був нараховувати штрафні (фінансові) санкції. Також посилається на те, що ДПІ у Василівському районі Запорізької області не звернулося у місячний термін з письмовою заявою та вимогами до боржника, а тому в силу п. 2 ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», такі вимоги слід вважати погашеними.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із порушенням кримінальної справи у відношенні бухгалтера ДКП «Тепловодоканал» ОСОБА_3 та призначенням у справі експертизи. Ґрунтує позивач своє клопотання на тому, що кримінальна справа порушена на підставі даних позапланової перевірки ДКП «Тепловодоканал»з питань дотримання податкового законодавства та акту Василівської державної податкової інспекції Запорізької області № 23/23/22152526 від 09.02.2009 р.
Суд розглянувши клопотання позивача залишив його без задоволення з огляду на таке.
Як вбачається із долученої до клопотання постанови слідчого прокуратури Василівського району ОСОБА_4 по кримінальній справі № 100917 від 13.04.2009 р., порушеної відносно ОСОБА_3, призначено судово-економічну експертизу на вирішення якої поставлені питання щодо документального підтвердження висновків позапланової перевірки ДКП «Тепловодоканал»в частині віднесення підприємством отриманої з державного бюджету субвенції до валових витрат за 3 квартал 2006 р. та заниження валових витрат в 1-2 кварталах 2006 р. внаслідок невіднесення до їх складу дебіторської заборгованості населення.
Предметом спору у даній справі є правомірність винесення ДПІ у Василівському районі Запорізької області податкового повідомлення-рішення, яким підприємству донараховано податок з доходів найманих працівників.
Таким чином, суд вважає, що вирішення адміністративної справи № 2а-1617/09/0870 не пов'язане з порушеною кримінальною справою № 100917 та є можливим на підставі наданих сторонами у справі доказами.
Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області адміністративний позов не визнає. У письмовому відзиві від 06.04.2009 р. (вих. № 2511/10/10-08) зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення ДКП «Тепловодоканал»вимог п. п. 4.2.9 п. .4.2 ст. 4, п. п. 6.3.3. «е»п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, п. .8.1.1 та п. п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV із змінами та доповненнями, а саме: підприємством не нарахована сума податку з доходів фізичних осіб на списану заборгованість по комунальним платежам фізичним особам за 2006-2008 р. р. в сумі 7450,58 грн., при обчисленні податку з доходів фізичних осіб в місяці звільнення надавалась соціальна пільга, чим самим була занижена сума податку з доходів за перевіряє мий період в сумі 82,01 грн., не нарахована сума податку на доходи приватних підприємців за отриманий товар без відповідних документів в сумі 281,87 грн. Також посилається на те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а тому на зобов'язання, які виникли у позивача по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 23443,38 грн. він не розповсюджується.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив та вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
На підставі направлення від 27.01.2009 р. № 03-0025-23 та наказу ДПІ у Василівському районі Запорізької області від 26.01.2009 р. № 33 в період з 28.01.2009 р. по 05.02.2009 р. Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку Дніпрорудненського комунального підприємства «Тепловодоканал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт № 23/23/22152526 від 09.02.2009 р.
Перевіркою встановлено порушення п. п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. п. 6.3.3. «е»п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, п. .8.1.1 та п. п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV із змінами та доповненнями підприємством не нарахована сума податку з доходів фізичних осіб на списану заборгованість по комунальним платежам фізичним особам за 2006-2008 р. р. в сумі 7450,58 грн., при обчисленні податку з доходів фізичних осіб в місяці звільнення надавалась соціальна пільга, чим самим була занижена сума податку з доходів за перевіряє мий період в сумі 82,01 грн., не нарахована сума податку на доходи приватних підприємців за отриманий товар без відповідних документів в сумі 281,87 грн.
20.02.2009 р. на підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021700/0 про сплату Дніпрорудненським комунальним підприємством «Тепловодоканал»23443,38 грн. податку з доходів найманих працівників, зокрема 7814,46 грн. за основним платежем та 15628,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 20.02.2009 р. № 0000021700/0 Дніпрорудненське комунальне підприємство «Тепловодоканал» звернулося до суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Слід зазначити, що сума основного платежу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні в розмірі 7814,46 грн. складається із сум, донаразованих ДПІ у Василівському районі Запорізької області за трьома фактами порушення позивачем законодаства, а саме п.п. «е»6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на суму 82,01 грн.; п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на суму 7450,58 грн.; п.п. 8.1.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на суму 281,87 грн.
Щодо порушення позивачем п.п. «е»6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на суму 82,01 грн.
В силу п. п. 6.3.3 «е»п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як: доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності,а також іншої незалежної професійної діяльності.
Як встановлено перевіркою при обчисленні податку з доходів в місяці звільнення надавалася соціальна пільга, чим самим була занижена сума податку з доходів за перевіряє мий період на суму 69,71 грн., а саме: 11.02.2008 р. при звільненні ОСОБА_5 на з/п в сумі 616,08 грн. нарахована сума податку 51,94 грн., а слід 88,72 грн., - сума заниження складає 36,58 грн.; 02.04.2007 р. при звільненні ОСОБА_6 на з/п в сумі 497,53 грн. нарахована сума податку в розмірі 28,51 грн., а слід 62,09 грн., - сума заниження складає 33,13 грн.
Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування,визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, в даному випадку 1,17647. Таким чином, сума заниженого податку склала 82,01 грн.
Щодо порушення позивачем п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на суму 7450,58 грн.
Як зазначено в акті перевірки, в первіряємому періоді позивач списував борги населення за рахунок підприємства, всього на суму 47985,81 грн.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 року № 889«Про податок з доходів фізичних осіб» дохід фізичної особи - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності (п. п. 4.2.11 п. 4.2 ст. 4 Закону).
Тобто, фізичні особи -одержувачі комунальних послуг у випадках списання боргу по них фактично одержують безоплатно товар та послуги з його постачання, що згідно із пп. 4.2.9 «е»п. 4.2 ст. 4 Закону кваліфікується як додаткове благо, вартість якого включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу таких одержувачів.
Відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб з інших ніж заробітна плата доходів є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (п.17.2 «а»ст. 17 Закону).
Згідно із п. 1.15. ст. 1 Закону податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Отже, у даному випадку, податкові агенти на підставі положень пп. 4.2.9 «е», пп. 4.2.9 «г»п. 4.2, 4.2.11 ст. 4, ст.8 та ст.17 Закону повинні включати суму списаної заборгованості одержувачів комунальних послуг до складу їх оподатковуваного доходу у місяці списання, утримувати з неї податок за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону, перераховувати податок до бюджету згідно зі ст. 8 та ст.16 Закону та надавати податковому органу розрахунок за ф.№ 1ДФ про такі надані доходи та утриманий з них податок, тобто повинні виконати всі встановлені Законом функції податкових агентів щодо сум списаної заборгованості.
У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону).
Така позиція податкової інспекції підтверджується Листом ДПА України від 20.05.2008 р. № 10281/7/17-0217 «Про оподаткування податком з доходів фізичних осіб».
За результатами перевірки за вказаним фактом позивачу нараховано сума податку в розмірі 6333,00 грн.
Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування,визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, в даному випадку 1,17647. Таким чином, сума заниженого податку склала 7450,58 грн.
Щодо порушення позивачем вимог п.п. 8.1.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на суму 281,87 грн.
Відповідно до п. п. 8.1.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зі змінами та доповненнями пр випалті оподаткованого доходу фізособі податковий агент зобовязаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок, крім діяльності у межах його підприємницької діяльності, яка записана у Свідоцтві платника єдиного податку, доходи приватних підприємців платників єдиного податку оподатковуються згідно з Указом Президента україни «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727/98. Неутримання доходу можливе за умови предявлення підприємцем документів, які підтверджують, що одержаний доход є доходом від провадження їх підприємницької діяльності.
На час перевірки, підприємство копії свідоцтва про державну реєстрацію та платіжні документи про сплату авансових платежів по приватним підприємцям не надано, тому на підставі п. 7.1 ст. 7 Закону україни «Про податок з доходів фізичних осіб»податковою інспекцією правомірно донараховано підприємству податок з доходів фізичних осіб у сумі 239,59 грн. та застосовано уточнюючий коефіцієнт 1,17647. Таким чином, сума заниженого податку склала 281,87 грн.
Посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суд до уваги не приймає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобвоязань та зобвоязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), стосується зобовязань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті ст. 1 Закону, якою, саме надано визначення мораторію.
Системний аналіз змісту вищезазначених номр права, свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання борджником грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, грунтується на Законі.
Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. За зобов'язаннями поточних кредиторів за загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб у розмірі 23443,38 грн. виникли у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»обмеження на виконання цих податкових зобвоязань не поширюються.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто проятгом розумного строку.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області дійшла законних та обґрунтованих висновків про порушення Дніпрорудненським КП «Тепловодоканал»вимог п. п. 4.2.9 п. .4.2 ст. 4, п. п. 6.3.3. «е»п. 6.3 ст. 6, п. 7.1 ст. 7, п. .8.1.1 та п. п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV із змінами та доповненнями та правомірно донарахувала підприємству 23443,38 грн. податку з доходів найманих працівників, зокрема 7814,46 грн. за основним платежем та 15628,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Таким чином, підстави щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у суду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Дніпрорудненського комунального підприємства «Тепловодоканал»до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.02.2009 р. № 0000021700/0, - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову складено у повному обсязі 27 квітня 2009 р.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова
Постанова набрала законної сили 08.05.2009 р.
Суддя: