Справа № 22ц-3747/11 Номер провадження 22-ц/1690/18775/11Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
22 листопада 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дряниці Ю.В.
Суддів: Пилипчук Л.І., Карнауха П.М.
при секретарі: Ткаченко Т.І.
з участю позивача ОСОБА_2
пр-ка відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль»
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» про стягнення сум за депозитним договором
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, -
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» на користь ОСОБА_2 по договору на вклад «Універсальний» №20/02-02/31 від 05 серпня 2005 року 787381, 90 грн., по договору на вклад «Валютний» №20/02/25 від 05 грудня 2005 року 143096,30 грн. (що по курсу НБУ (1 Євро =10.97 грн.) на день винесення рішення еквівалентно 13044,33 Євро), та по договору на вклад «Універсальний» № 20/02-02/03 від 12 січня 2009 року 804341,72 грн. (що по курсу НБУ (1 дол. США=7,97 грн.) на день розгляду справи судом еквівалентно 100921,17 дол. США), а всього стягнуто 1734819 грн.92 коп..
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
В рахунок сум, що підлягають стягненню з ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» на користь ОСОБА_2 під час виконання рішення суду зараховано 1068499 грн. 80 коп., стягнутих на користь позивачки з відповідача згідно рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 листопада 2010 року (по справі №2-1003/2010р.), яке було скасоване Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2011 року.
В апеляційній скарзі АТ «ОСОБА_4 Аваль» просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання приходить до висновку, що остання підлягає відхиленню.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_2 та ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» було укладено договір банківського вкладу у письмовій формі, оскільки у контексті ст. 1059 ЦК України письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що між ОСОБА_2 та відповідачем 5 серпня 2005 року був укладений договір на вклад «Універсальний» № 20/02-02/31, за яким вона передала готівкою 8 200 гривень терміном на 12 місяців під відсоткову ставку 28 % річних. У зв'язку з цим на її ім'я був відкритий рахунок № 2625071593/31, який вона мала право поповнювати.
Так, 12 серпня 2005 року вона поповнила рахунок на 5 800 гривень; 7 вересня 2005 року на 7 000 гривень; 29 листопада 2005 року на 29 000 гривень; 2 грудня 2005 року на 7 000 гривень; 31 січня 2006 року на 1 000 гривень; 29 березня 2006 року на 10 000 гривень та 29 червня 2006 року на 7 000 гривень.
5 серпня 2006 року закінчився строк дії даного Договору, який було продовжено до 5 серпня 2008 року, а тому 19 грудня 2007 року вона поповнила депозит готівкою на рахунок на 190 000 гривень, а 11 липня 2008 року ще на 200 000 гривень.
5 серпня 2008 року Договір було продовжено до 5 серпня 2009 року та поповнено депозит на 13 000 гривень, а 3 вересня 2008 року, ще на 10 000 гривень.
Крім того, 05 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та ВАТ «ОСОБА_4 Аваль» було укладено договір № 20/02-02/25 на вклад «Валютний», за умовами якого позивач передала Банку готівкою 1300 Євро терміном на 12 місяців з виплатою банком 25% річних. При цьому на ім'я ОСОБА_2 було відкрито рахунок № 2625890329/25 (п.2.2 Договору). У відповідності до умов даного Договору, дія якого була пролонгована до 05 грудня 2008 року, ОСОБА_2 в період з 2005 року по 2008 рік неодноразово поповнювала свій вклад (29.12.2005 року - на 200 Євро; 31.01.2006 року на 1300 Євро; 29.06.2006 року - 130 Євро; 06.07.2006 року - 900 Євро; 17.12.2007 року - 1300 Євро; 28.02.2008 року - 1000 Євро).
12 січня 2009 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_4 Аваль» було укладено договір № 20/02-02/03 на вклад «Універсальний», за умовами якого позивач передала Банку в цілому 66 000 дол. США терміном на 12 місяців з виплатою банком 30% річних.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 березня 2011 року, що набрало законної сили, встановлено, що вказані договори є укладеними і такими, що набрали чинності. Саме тому, при вирішенні спору по суті, судом першої інстанції вказані обставини не підлягали доказуванню з врахуванням норм ч.3 ст. 61 ЦПК України.
Разом з цим, місцевим судом вірно враховано, що повноваження ОСОБА_5, начальника Миргородського відділення Полтавської області ВАТ «ОСОБА_4 Аваль», як представника банку, було належним чином посвідчено і вона діяла в межах повноважень, наданих відповідно до довіреності ВАТ «ОСОБА_4 Аваль та обґрунтовано не взято до уваги посилання представника Банку на те, що кошти від позивачки за даними Договорами до каси Банку не надходили і рахунки по ним не відкривалися
Також, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних ) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за №1256/8577 щодо документів, якими підтверджується залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб та п.2 глави 2 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року за №337 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за №768/8089 щодо визначення переліку прибуткових касових документів та порядок приймання готівки від клієнтів.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанцій ухвалено з додержанням вимог чинного законодавства, тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги в частині скасування судових рішень по даній справі, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки, скасовуючи попередні судові рішення Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ послався лише на те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України у достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню, і встановивши наявність між сторонами договірних правовідносин, ухвалив рішення про стягнення з відповідача коштів на підставі ст. 1172 ЦК України, правила якої застосовуються до деліктних правовідносин.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року, як законне та обґрунтоване.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль»- відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції
С У Д Д І : / підписи /
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1