Справа № 33-366/2010 Номер провадження 33-366/2010Головуючий у 1-й інстанції Антонов
02 листопада 2010 року м. Полтава
2010 року листопада місяця 2 дня, Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляцію ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Полтава від 28 вересня 2010 року.
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, інваліда 2 групи, -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п'ятсот десять гривень.
Згідно з постановою судді Захожай А.О., визнаний винуватим в тому, що 28 серпня 2010 року о 12 год. 33 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 на 108 км. автодороги Київ-Харків в Яготинському районі Київської області перевищив обмеження швидкості руху 50 км/год при проведенні дорожніх робіт, на 55 км/год., рухаючись зі швидкістю 105 км/год., чим порушив п.12.9 Правил дорожнього руху.
В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді та закрити справу про адміністративне правопорушення в зв'язку із відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування ОСОБА_2 посилається на те, що постанова судді винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки неповно перевірені обставини справи. А саме, те що він рухався на даній ділянці дороги разом з вантажним автомобілем, а за показаннями приладу «Беркут», не можна встановити якого саме транспортного засобу зафіксована швидкість та в який саме час чи проміжок часу це сталося.
Заслухавши громадянина ОСОБА_2 який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 1,7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим цим Кодексом.
На підтвердження правопорушення суддя послався на протокол складений інспектором ДПС, за яким швидкість транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 була встановлена вимірювачем швидкості руху транспортних засобів «Беркут» №0801091 та становила 105 км/год.
Між тим ОСОБА_2 категорично заперечив факт перевищення швидкості, при цьому послався на те, що на даному відрізку дороги рухався одночасно вантажний автомобіль, тому визначити, що зазначений прилад «Беркут» показав швидкість саме його автомобіля є неможливим, про це ним було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення у якому ним заперечувалась і присутність на місце пригоди свідка.
Відповідно до п. 4.2 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 № 77, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.
Як видно з протоколу свідком правопорушення інкримінованого ОСОБА_2 був ОСОБА_3, однак в порушення інструкції його письмові пояснення до протоколу не долучені.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приймаючи до уваги, що з наведених у законі доказів по справі є лише протокол про адміністративне правопорушення та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які є взаємовиключними, а інші докази відсутні висновок судді є непереконливим та суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, згідно з якою ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних
незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо
доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з наведеного, постанова суду щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 289, 294 КУпАП, -
Апеляцію задовольнити частково.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтава від 28 вересня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП ОСОБА_2 - скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_1