Справа № 22ц-8446/10 Головуючий у 1-й інстанції Степура А.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
17 серпня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Дряниці Ю.В.
Суддів Прядкіної О.В. , Пилипчук Л.І.
При секретарі Ткаченко Т.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними cкаргами Публічного акціонерного товариства «Про ОСОБА_2» та ОСОБА_3
на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 7 травня 2010р.
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Про ОСОБА_2» до ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором
судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_1, -
Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 7 травня 2010р. стягнуто з ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Про ОСОБА_2» заборгованість за кредитним договором № 20.1397/18 від 21.12.2007р. в сумі 411 065,89 грн., за договором № 20.1420/18 від 21.12.2007р. в сумі 346 747,51 грн., а також з кожного з відповідачів по 610 грн. судових витрат.
Розстрочено виконання рішення в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами на 12 місяців.
Рішення оскаржене ПАТ «Про ОСОБА_2» та ОСОБА_3 Н,М.
В апеляційній скарзі ПАТ «Про ОСОБА_2» просить скасувати рішення суду в частині розстрочення виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на порушення судом вимог ст.373 ЦПК України.
-2-
ОСОБА_3 просить змінити рішення суду та зменшити розмір нарахованої банком пені, виходячи з положень ст.231 Господарського Кодексу України та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» , яка передбачає , що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Про ОСОБА_2» підлягає задоволенню, а в задоволенні скарги ОСОБА_3 слід відмовити з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, 21 грудня 2007р. ПАТ «Про ОСОБА_2» згідно кредитного договору № 20.1397/18 надав ОСОБА_3 Н,М. кредитні ресурси в сумі 26000 доларів США на 120 календарних місяців зі сплатою 13,5 % річних та а договором № 20.1420/18- сумі 24000 доларів США на 72 календарні місяці зі сплатою 13,5 % річних.
В забезпечення виконання зобов»язань по кредитних договорах 21 грудня 2007р. укладені договора поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Однак ОСОБА_3 неналежно виконувала умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість договору № 20.1397/18 в сумі 194921,50 грн. та по договору № 20.1420/18 в сумі 168520,49 грн.
Предметом позовних вимог є стягнення заборгованості по кредитному договору.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ПАТ «Про ОСОБА_2» надав суду розрахунок заборгованості ( а.с. 18, 26).
Відповідачі не надали жодного доказу в спростування наданих розрахунків.
Не може бути прийнято до уваги посилання в апеляційних скаргах на порушення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» при визначенні розміру пені , так як відповідно до преамбули названого Закону зазначено, що суб'єктами договірних правовідносин, що регулюються цим Законом, є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Установлено, що в правовідносинах між сторонами відповідач-позичальник ОСОБА_3 виступала як фізична особа, а не суб'єкт підприємницької діяльності.
Тому зазначений закон не поширюється на спірні правовідносини, як і положення ст.231 ГК України.
За таких обставин, місцевий суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог банку та стягнення заборгованості за кредитними договорами з врахуванням відсотків та пені.
Тому рішення суду в цій частині підлягає залишенню без змін, так як доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 його не спростовують і підстав для зменшення розміру нарахованої банком пені не вбачається.
-3-
Що стосується розстрочення виконання рішення в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами на 12 місяців, то місцевий суд передчасно ухвалив рішення в цій частині, допустивши порушення вимог ст.373 ЦПК України. У зв»язку з цим рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303,307, 309 ч.1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Про ОСОБА_2» задовольнити .
Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 7 травня 2010р. скасувати в частині розстрочки виконання рішення в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами № 20.1397/18 від 21.12.2007р. в сумі 411 065,89 грн., № 20.1420/18 від 21.12.2007р. в сумі 346 747,51 грн. на 12 місяців.
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 7 травня 2010р. залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.