Справа № 22ц-8827/10* Головуючий у 1-й інстанції Чеснокова А.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
06 серпня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Прядкіної О.В.
Суддів : Пилипчук Л.І., Дряниці Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про нарахування допомоги дитині війни
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві
Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
З постановою суду не погодився начальник Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві, надавши апеляційну скаргу, в якій прохає її скасувати з підстав порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві про визнання бездіяльності відповідача, в частині невиконання норм статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та стягнення з відповідача на його користь невиплаченого щомісячного підвищення до пенсії за вказаний вище період.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилалась на норми статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18 листопада 2004 року №2195-IV, набрав чинності 01.01.2006 року) відповідно до яких з 01 січня 2006 року особам з статусом «дитина війни» пенсії підвищуються щомісячно у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що визначається частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» на 2007р., але відповідач вказаного підвищення не застосовував й не виплачував.
Встановивши доводи по справі, застосувавши судову практику Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 09 липня 2007 року, норми Конституції України, норми Законів України «Про соціальний захист дітей війни» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у їх взаємопов'язаності щодо механізму правового регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги не містять нових доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо верховенства й пріоритету норм конституційного та міжнародного законодавства про непорушність прав і свобод людини і громадянина, в тому числі в галузі соціального захисту осіб з статусом «дитина війни».
У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального права, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303,304-1, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу начальника Управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві - відхилити.
Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді