Справа № 533/1261/13-к
Номер провадження 11-кп/786/56/14
Категорія- ст.ч.1ст.369-2 КК україни -С.Т.
Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 січня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11кп786562014 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2013 року.
Цією ухвалою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ратинов (Німеччина), мешканки АДРЕСА_1 ,-
закрито кримінальне провадження та вона звільнена від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 369-2 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Звільняючи ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вона вперше вчинила злочин, який є злочином невеликої тяжкості, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала, активно сприяла у розкритті кримінального правопорушення, дала згоду на її звільнення від кримінальної відповідальності, потерпілі в кримінальному провадженні відсутні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , повернути прокурору матеріали кримінального провадження для здійснення розслідування в загальному порядку, дослідити докази, а саме: витяг з обвинувального акту ОСОБА_7 , ухвали Козельщинського районного суду Полтавської області від 30.08. та від 12.11.2013 року.
Апелянт вважає, що ухвала суду про задоволення клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 безпосередньо стосується його інтересів, оскільки він також обвинувачується в отриманні неправомірної вигоди від вищевказаної особи.
ОСОБА_7 зазначає, що 30 серпня 2013 року по справі Козельщинським районним судом в задоволенні клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 269-2 КК України було відмовлено.
Заслухавши доповідача, заперечення прокурора проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Зазначаючи в оскарженій ухвалі, що ОСОБА_8 надала ОСОБА_9 , який діяв за вказівкою ОСОБА_10 та не будучи обізнаним про злочинні наміри останнього із ОСОБА_7 , той одержав неправомірну вигоду у розмірі 8 000 грн. За це ОСОБА_10 обіцяв вплинути на прийняття членами виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (особами, уповноваженими на виконання функцій держави) рішення про затвердження протоколу робочої групи щодо надання дозволу на приватизацію кімнати АДРЕСА_2 шляхом складання відповідного протоколу та внесення до нього підозрюваної ОСОБА_8 . Посилаючись на такі дані без проведення судового слідства суд першої інстанції фактично визнав, що скаржник вчинив злочин, передбачений ст. 368 КК України.
Наведена вказівка не узгоджується з приписами ст.17 КПК України та порушує права ОСОБА_7 , а отже підлягає виключенню із ухвали суду.
Твердження в апеляційних скаргах про порушення судом першої інстанції приписів ст. 45 КК України є безпідставними.
Відповідно до даної статті закону особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після його вчинення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
ОСОБА_8 вину визнала, щиро розкаялася, сприяла розкриттю злочину, обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності і проти закриття провадження з нереабілітуючих підстав не заперечувала, тому рішення суду про звільнення її від кримінальної відповідальності у відповідності зі ст. 45 КК України є законним та обґрунтованим.
Оскільки ОСОБА_8 не повідомлялася про підозру у вчиненні інших злочинів, зокрема, у незаконному заволодінні майном міської громади, а суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції, твердження апеляційної скарги про безпідставне невизнання потерпілими міської громади колегія суддів вважає необгрунтованими.
Крім цього, колегія суддів дійшла до переконання про необхідність розгляду апеляції ОСОБА_11 лише в межах, що стосуються його інтересів, як особи, провадження щодо якої розглядається судом в іншому процесі.
З огляду наведеного апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвалу суду в цій частині слід змінити.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Козельщинського районного суду від 12 листопада 2013 року відносно ОСОБА_8 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини ухвали суду посилання на те, що ОСОБА_8 надала неправомірну вигоду ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та вважати, що неправомірна вигода надана ОСОБА_8 особам, кримінальне провадження щодо яких вирішується в іншому провадженні.
В інший частині цю ухвалу суду залишити без зміни.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4